2021-03-21 23:20:43
Данiк Задорожний написал на День поэзии стихотворение, и тут написано то, о чем мне и подумать раньше было страшно, учитывая мое калмыцко-украинское происхождение:
***
вірш на день поезії
хтось приніс коронавірус на вечірку після фотовиставки
й роздягаючись під пошерхлу музику
всі заразились
і безсимптомно передали іншим
у когось це проявилося
хоча ні, дехто казав, що не вірить у нього
мовляв, це держава вже не справляється
all cops are bastards на банковій
й все таке інше
а нащо нові локдауни? хто виживе, той виживе
бо когось закрили, а через вулицю все відкрито працює
*
– ми ж усі з ПЛР-тестом, тут не може бути хворих, – голосно говорить дівчина
у гірськолижному шоломі, щоб усі її почули
доки ми їдемо автобусом від термінала мінського аеропорту
до нагрітого турбінами боїнгу, – не вірю у всі ці вакцини
хто сказав, що "супутник" взагалі працює?
де це написано?
що ти читаєш, щоб знати правдиві новини?
все працює, перепрацьовує
й не має роботи. це був перший день нового карантину
*
ліза каже, що тут, в китаї, цю проблему вже вирішили
давно не було нових спалахів. в магазині перевіряють QR-код з історією переміщень
з бібліотеки в кампус – і назад: перекладати вірші з "імперської" на "імперську" – з китайської
на російську
фігура лікаря, який помер від того, про що розповів першим через WeChat-месенджер
на весь світ
хоча його переслідували й просили мовчати
фігура істоти, в якій це з'явилося
ми з тваринами куди ближчі, ніж багатьом хотілося б
*
друзі друзів, знайомі знайомих
бабусина подруга вмерла від ускладнень після ковіду
твій батько сидів з цими людьми в одній палаті
ми на одній планеті
повідомлення, які набираєш в гарячці й з температурою
і маска з плямами від помади, яка постійно заплутується у навушниках
296 views20:20