Олег Коцарев. Тексти.

2022-10-11 22:46:12 Хех, титанічна робота. Написав огляд україномовної (та трохи перекладної) поезії 2022 року. Звісно, не про все написав, та й коротенько (довелось обскубувати, бо було б уже зовсім геть нечитабельно), але, думаю, зорієнтуватися можна. https://chytomo.com/poeziia-2022-ho-tryvaie-refleksuie-perevydaietsia-i-navit-epatuie/?fbclid=IwAR1WxTa_qawDixcBkuhWsU1AaDs8JQOQUKX5le0if4V83zFwEpDmjVxnNzQ Открыть/Комментировать

2022-10-11 15:04:52 ЗГОРІВШЕ МОЛОКО

Нарешті її обличчя стало неправильним,
коли вона усміхнулась,
а то все рівно блищала,
як красива, сувора тарілка.

Усміхнулася,
повиляла носом
і засміялась:

- Це згорівше молоко!

Справді,
крізь кафешний провулок
виповзав припалений запах,
розганявся під каштанами
та впевнено злітав над будинками.

У небі в цей час іще танцювала
сирена,
ламаючи вушка дахам,
стрибала з черепиці на флюгер,
з голови статуйної на скляний кут,

Дужа була сирена, гнучка і швидка,
ніхто не проти,
але
згорівше молоко
було сильнішим,
і саме воно
тримало за плечі
й не відпускало. Открыть/Комментировать

2022-10-07 00:25:43 Долучився до невеличкої авантюри від Текстів - карти з київськими адресами деяких українських письменників і письменниць (уже померлих): https://texty.org.ua/articles/107833/29-pysmennykiv-yaki-zhyly-v-kyyevi-interaktyvna-karta-muzayi-ye-lyshe-u-shistoh/ Открыть/Комментировать

2022-10-02 12:36:58 ---
Лебідь — це білка навпаки.
Та обоє приймають дари,
Виходячи на галявину,
Обоє заносять до парку дощ.

Дощ обшукає світ.
Дощ прополоще повітря.
Подовжить іще на сім днів
Колір зелений на трав’яних і листяних годинниках.
Задивиться на жовту крапку
На віялі ґінкго білоби,
Погладить міцні зачіски
Лаванди поліської.
Причинить лаштунки горища
Під дахом будівлі за парковою загорожею,
Пообіцяє, що завтра зранку
Черепиця побачить свою тінь,

А потім сяде на старовинний
Мотоцикл із коляскою
І геть поїде, на тебе калюжу розбризкавши,
Чистішу, ніж можна було очікувати. Открыть/Комментировать

2022-10-01 00:03:50 У славному місті Вінниця відбулася нова хвиля перейменувань топоніміки. І от, завдяки пропозиції Олександра Вешелені, одна з вінницьких вулиць (колишня Рилєєва) відтепер носить ім'я поета і художника Василя Хмелюка (1903-1986), який народився на Вінниччині, а помер у Парижі. Найбільше в цьому перейменуванні тішить, що вшановано автора, про якого в Україні багато хто і не знає, а його тексти та візуальні роботи залишаються далеко не загальнозрозумілими. Власне, це один із не дуже численних випадків, коли топонім називають на честь авангардного митця. Окрема радість для нашого видавництва полягає в тому, що це також і "наш" автор, його вірші ви можете знайти в антології "Українська авангардна поезія (1910-1930-ті роки)", впорядкованій Олегом Коцаревим і Юлією Стахівською (замовити антологію можна тут, залишилося зовсім небагато примірників: https://bit.ly/3SEinJO).
І - один із віршів Хмелюка, який дещо перегукується з нинішніми воєнними реаліями.
підприємство Василя Хмелюка найкраще
зі всіх підприємств
ПАРАД
і ґерманія і анґлія франція іспанія
били телеґрамами по цілому світі —
в америку албанію китай і на ґренландію.
на ґренландії ледом
блищали ведмеді
на ґренландії холод
і студінь в ґрадусах.
Клекотали телеґрамами:
дайте
дайте нам Шарлатана!
і ґерманія анґлія франія іспанці
перестрілювали жахом.
Я був у тихім вашинґтоні.
Читав ранішні ґазети обламлював
мійську скрипку переривав струни
і рахував день.
В парку лісовім ходив місяцем.
тягнувся ниткою в темінь і видряпу-
вав з чола очі свої.
З коханкою стрінувся у порожніх верхівях.
Перекинув білий дріт
через ціле місто і
залякався димом херсонщини.
Станув на плетеній огорожі.
пропускав парад.
В поросі як молоці засипанім картами
проносились літали орди дідуганів.
Стогнали боги костелами.
І по майдані кремінному клацав білим
конем акробат.
парад пропускаю по ременю.
стою як вода тишенно.
запалюю кремені іскрами.
По всім світі розсипаю бріліянтами
кловнів. Розвітрюю трубами камяні
обрії. Всіх вожаків журавлиних
скликую в скок.
Вашинґтон затягаю
радіотелеґрамою:
Я строїв акробата в параді. Открыть/Комментировать

2022-10-01 00:03:50 Ура. Открыть/Комментировать

2022-09-29 10:54:16 ТРОХИ ДИВНО

Тут,
За дитячим садком,
Де тебе розстріляли,
Такого дорослого,

Чистотіл тепер знати нічого не хоче,
Кіт, злий і вигнутий,
- аркодужний -
Виє і боком іде уперед,
А долоні хрестами вкриваються
Восьмиконечними.

Трохи дивно
Бути розстріляним за дитячим садком,
Трохи дивно
Бути розстріляним,
Трохи дивно
Вмерти,
Але найбільш дивно — народитись. Открыть/Комментировать

2022-09-27 21:20:41 У дні, коли ми радіємо звільненню частини українських в'язнів із Росії та переймаємося через долю інших полонених, саме час згадати, що ув'язнення активних українців - одна з улюблених і стародавніх російських традицій. Поміж етапів розвитку цієї традиції був етап радянських політв'язнів. Багато пасіонарних українських діячів і дячок опинилися тоді, в 1950-1980-х роках, у російських тюрмах, і не всім пощастило з них повернутись. Але навіть в ув'язненні більшість продовжували опір.

Книжка "Іноземці про українських політв'язнів: спогади" (упорядниця - Олена Голуб) - це збірка спогадів, які залишили про наших політв'язнів 25 іноземців, від італійців до вірмен. Ці враження і факти дозволяють подивитися збоку на явище українського дисидентства, побачити в ньому аспекти, які, можливо, гірше видно зсередини.

Замовити збірку можна в нашій онлайн-книгарні (https://bit.ly/3DVUQzx) або в київській книгарні на вулиці Межигірській, 21.
Пропонуємо вашій увазі також відео про презентацію книжки: https://bit.ly/3dJ3V46 Открыть/Комментировать

2022-09-21 20:45:09 НАЙКРАЩІ ДНІ

- бабусю, як вам жилося
за окупації?

- ох, тяжко, синку, ледь вижила.

- а коли наші вернулися,
стало легше?

- легше,
але теж не дуже:
людей понаїхало,
дорого,
ремонти всякі.

- коли ж вам було добре?

- найкраще було,
як втекли уже ті сволоти,
а наші ще не прийшли —
тихо,
спокійно,
нікого нема.

і вона дала мені яблуко
та пошкандибала
через залізницю
повз портрет загиблого в дні боїв
пса Шуріка,

а я в парк пішов,
було холодно, середина осені, дощ,
але в кущах співав
цвіркун,
чи як його називають? Открыть/Комментировать

2022-09-21 20:31:01 Нагадуємо: вже завтра, в четвер 22 вересня о 19 годині - онлайн-презентація книжки Віктора Кравченка "Я вибрав свободу"!

Книжка Віктора Кравченка «Я вибрав свободу» стала сенсацією в західному світі у 1946 році. Тоді, після тріумфу в Другій світовій війні, імідж Сталіна і сталінського СРСР був на злеті — але Віктор Кравченко, радянський інженер, просто, зрозуміло і з фактами показав світу жахіття радянських репресій, Голодомору, самого устрою тоталітарної імперії, розповів історію свого розчарування в більшовизмі. Апогеєм скандалу став суд у Франції, на якому Кравченко розбив усі звинувачення в брехні, що їх висувала місцева прорадянська газета.

Сьогодні книжка «Я вибрав свободу» нарешті з’явилась українською мовою у видавництві «Смолоскип». Це особливо важливо з огляду на те, що Кравченко народився саме в Україні.

У цих спогадах ви поринете в атмосферу індустріалізації 1920-х, відчуєте дух радянського студентства 1930-х. І навіть побачите, яким був Голодомор та колективізація не з погляду жертв, а з погляду виконавців — адже Кравченко був делегований на село провадити «політику партії». Відчуєте контраст між життям найбідніших робітників і селян та заможної вищої бюрократії, бо автор встиг побувати і на одному, і на другому полюсі радянського суспільства. А також пізнаєте чимало парадоксів планової економіки та затероризованої спецслужбами держави. Книжку можна замовити на нашому сайті: https://bit.ly/3UbzxzV

22 вересня о 19 годині відбудеться онлайн-презентація книжки Віктора Кравченка «Я вибрав свободу». У ній візьме участь син автора Ендрю Кравченко, а також Співкерівник Дослідно-освітнього консорціуму з вивчення Гoлoдoмoру Канадського iнституту українських студiй Альбертського університету, др. Богдан Клід, докторка історичних наук з Інституту історії України НАНУ Людмила Гриневич, перекладачка книжки Алла Пархоменко, директор видавництва «Смолоскип», літературознавець Ростислав Семків, директорка книгарні «Смолоскип» Ольга Погинайко. Трансляцію можна дивитися на сторінці видавництва “Смолоскип” у Фейсбуці: (https://www.facebook.com/smoloskyppublisher). Открыть/Комментировать