Красовицький щоденно

2022-05-12 09:37:55 Факти та роздуми. 78 день війни.
1. Мені, як харків'янину, новини про звільнення сіл та міст Харківщини, дуже важливі. Я розумію, де там шляхи, ліси, мости та водосховища. Я розумію, що взяття Старого Салтова звільнило східну частину Харкова від постійних обстрілів артилерією та Градами, а поступове витиснення ворога з півночі покращить ситуацію на Павловому Полі та Північній Салтовці. Всім потрібно зрозуміти, що, на жаль, обстріли Ураганами та Смерчами з території Росії можуть дістати до міста, і тому постійний контроль за накопиченням російських угрупувань на тому боці кордону та наявність бойової артилерії і авіації, безпилотників та пво, - тепер і назавжди, - специфіка прикордонного міста. Що стосується міста Дергачі, звільненого в березні, де знаходиться друкарня Фоліо, на жаль, відстань до кордону залишає ризики обстрілів артилерією.
2. Прикордонні контактні бої можуть призвести до заходу наших бійців "на плечах" ворога на територію Росії, північну Слобожанщину. Враховуючи всі обставини, не вважаю це порушенням міжнародного права, а аргументи "Путін ще більше нападе" вважаю маячнею. Єдиний важливий аргумент - безпека наших бійців та вигідне розташування позицій. Можливо, саме там є вцілілі мости через Сіверський Донець, які дадуть змогу дістатися Вовчанська задля удару в бік Куп'янська, або інші невідомі цивільній людині, переваги.
3. Що стосується подальших дій, то останній місяць я писав про важливість звільнення Старого Салтова, яке допоможе подальшому руку на Вовчанськ та Куп'янськ для оточення Ізюмського угрупування ворога з півночі. Куп'янськ - єдиний можливий шлях залізничного сполучення угрупування під Ізюмом з Росією, між ним та Старим Салтовом ліси. Але й 2 водосховища, що ускладнює прямий рух військ. Впевнений, військове командування знає і інші шляхи, північніше Балаклеї та під Боровою.
4. Мабуть, головне питання, яке обговорюють диванні експерти, це дата початку активного використання натівської артилерії. Частково ми бачимо на півдні Харківщини перші результати. Оскільки це пов'язане з безпечним переміщенням великих вантажів Україною, я скажу так - щоденне зростання кількості знищених бронемашин та їх пасажирів- це, в тому числі і результат дій нової артилерії. Смуга в 40 км від фронту стає для ворога абсолютно небезпечним місцем, а зростання досвіду наших військових дасть можливість вирішувати питання і в місцях максимального скупчення огневих можливостей ворога.
5. Ленд-ліз. Мы поки що не знаємо планів керівництва Сполучених Штатів по наповненню зброєю того гаманця, який виділено Україні, але 11+6 мільярдів доларів - це фантастична сума, яка може включати і літаки, і танки Абрамс, і артилерію більших калібрів з дистанцією 100+ км, і велику кількість дронів-камікадзе, і, можливо, пво іншого рівня, яке зменшить результативність Калібрів та Іскандерів над Україною і створить ризики для Ту90, Ту160, Ту22 та інших за межами наших кордонів. Думаю, протягом травня більша частина цих подарунків буде у наших військових.

А до того прошу вірити в можливості ЗСУ.
Маріуполь, традиційно, не обговорюю. Вчора отримав запитання - чи буде в Фоліо книга про Маріуполь, відповів, що так, але маю надію, що це буде книга тих захисників, які вийдуть живими. Сподіваюся, що їх буде багато і це відбудеться в травні.

Слава Україні Открыть/Комментировать

2022-05-10 20:46:48 Є Конституція за якою ми живемо, і перестаньте говорити дурниці. Ідіть на вибори. Це сором. Це просто сором – рівень загальної культури
О.В. Нажаль, краще не буде з цим.
Л.М. Не буде. Я думаю, що і на вибори не підуть. так само ці кримінальні справи. Політиків судить – це не проста справа, тим більше політиків такого рангу, як Тимошенко. 12 млн. людей за неї проголосувало, реально, щоб там не говорили, як би не оцінювали. Любили – не любили, це не відноситься до справи. Такого політика судити – треба мати бездоганні плани. Аби мені сказали (я до Тимошенко відношусь з позитивом, відносився і відношусь), аби мені сказали, що вона ці гроші взяла на вибори чи в кишеню, я сам перший – на телебачення і сказав: за це треба кримінал. Вони ж кажуть інше
О.В. На пенсії
Л.М. На пенсії. Тобто, порушила закон що до використання грошей, навіть не закон, а норму. Це інші речі. Ще що, є? – запитують журналісти, коли вона виходить з прокуратури. Поки, що ні. Тільки звинувачення, що не використала за призначенням грошей. Я можу вам сказати, якщо цю формулу застосувати за призначенням – всіх президентів, всіх прем’єрів
О.В. Всіх міністрів
Л.М. Треба посадити за ґрати. Всіх, навіть не обговорюючи. Тому що жоден з них ще, коли ставало питання використати гроші на паводок чи, скажімо, на щось інше, то використовував там, де пекло, і ніхто навіть не задумувався. І не може господар, коли горить хата, він спочатку мусить її загасити, а потім вже говорити про збереження хліва. Це що, не зрозуміло? А тому у людей виникає запитання, що це не є об’єктивно. Прийшла влада, я так розумію, прийшла влада, сіла працювати. Прийшов прокурор, сам аналізує ситуацію, не по завданню, повторюю. Як прокурор, він має повноваження, аналізує. І знайшов – ось такі факти кричущі. Прийшов до президента, каже: от я тут буду давати хід. А коли йому кажуть, ти ж там подивись. Він починає дивитись, тоді вже починається погане. Тоді кожна влада буде попередню оцінювати, і дуже хотіти її посадити за ґрати.

Грудень 2010 Открыть/Комментировать

2022-05-10 20:46:48 О.В. Але потім він отримав пенсію в 4 тисячі рублів, і її ніхто не індексував в інфляцію.
Л.М. І це було знову ж таки , як у нас це робиться – непристойно. От скажімо, ви знаєте, що я, як президент, не маю пенсію зовсім.
О.В. Ні. А як? І не було закону про забезпечення президента?
Л.М. Нема закону. Скільки я просив і Ющенка, і Кучму – внесіть закон. Не може бути таке. Я одержую пенсію депутата. І Ющенко так само, і Кучма так само, тобто, якби я не був депутатом, в мене не було б жодної. Не було б навіть жодної одної гривні пенсії. Хіба в тому є питання? Питання в тому, що соромно. Це ж не те, що там 3 мільйони президентів, і для них потрібно якусь там особливу кількість грошей. 3. Ну, буде за все життя. Зараз в Америці 44 чи 45 президентів.
О.В. І в живих майже нікого не залишилось. Два Буші і Клінтон, і Картер.
Л.М. Так. Тобто це не є питання. Але це питання честі держави. Я мушу казати: ви одержуєте... А яку? Депутатську. Тобто, депутати мають пенсію, а президенти не мають. Ідіотична країна, ідіотична влада. Аби ця влада була не ідіотична, вся, яка була до і зараз, вона б ніколи цього не допустила. Для чого соромитись перед світом. Я до цього часу не можу збагнути, як людина займаючи високий пост в державі не розуміє елементарних речей, що це соромно, що це ганьба для держави, а це на них абсолютно не має уяви, що погано, а що добре, навіть цього не може розрізнити. А треба ж управляти країною, представляти Україну на інтелектуально високому рівні. Як?
О.В. Ви бачили, що в парламенті було? Це Україна представлена в Європі.
Л.М. Мало того, що було в парламенті. Я розумію, було в парламенті, один раз випадково так сталося. Погано, страшно, але депутати прийшли і засудили свої дії. Чую на 5 каналі Колісниченко – «інтелектуал» відомий (гуманіст-інтелектуал, я його називаю), от він пояснює офіційно. Обклався кодексами, от подивіться: стаття така – я маю право захищати своє робоче місце, стаття така – я маю право захищатися, текстуально коли говорить: били, б’ємо і будемо бити – вони нариваються. Дослівно – «вони нариваються» - ми будемо бити. Йому тільки залишилось сказати: якщо навіть і вб’ємо, то стаття така-то виправдовує вбивство, тому що вони лізуть, щоб їх убили. Вслухайтесь. Після того прийшло два міністри. Два міністри. Зняли з себе піджаки. Міністри, які не склали депутатських повноважень, що є порушення, і президент повинен би їх звільнити давно за це. Вони прийшли бити народних депутатів стільцями. Там один, мабуть, кілограмів 120 важить, і розгорталась битва наповну у людей. Я був у Польщі. Там кожен день починався з цієї битви. В Німеччині, у всіх країнах світу.
О.В. А як раніше, у 90-х роках, були сварки в парламенті?
Л.М. Були. Надягали пов’язки «Я голодую». Сідав в залі і сидів.
О.В. Але нічого, так на кулаках?
Л.М. Ніхто не бив один одного. Якщо треба – проголосували, якщо там депутат накоїв і т.д. А щоб це самодурство, це самочинство творити в залі. Я повторюю, парламент... Я людина, яка повинна прийняти рішення про парламент. Парламент вже довів за цей рік, що він приймає документи неякісні і випадкові, без обговорення. Харківські угоди – треба чи не треба, хай би обговорювали – без обговорення фактично, з бійкою. Далі
О.В. Я думаю, що сьогодні і бюджет приймуть, без обговорення
Л.М. Далі. Податковий кодекс. Це вже карикатура. Внесли без обговорення. Проголосували фактично в першому читанні. Аби люди не піднялися, так би і прийняли, і було б в 100 разів гірше, ніж зараз. Там таке було, ви ж бачили, це ж не те, що... Таким чином, документи приймає неякісно, випадково, без аналізу, без обговорення, без знання ситуації, тобто парламент некваліфікований, не професійний. Далі, це зборище м’ясників і бойовиків, які б’ються, вбивають просто один одного. Це небезпечно ходити в парламент. Я кажу, що я боюся вже їздить біля парламенту. Що повинен зробити президент? Такий парламент. Якщо вони зараз говорять про пролонгування якесь, не в 2011, а в 2012 році. Не за цією Конституцією, а за тією, яка вигідна. Президент має сказати: «Хлопці і дівчата,
О.В. Ідіть на вибори
Л.М. Открыть/Комментировать

2022-05-10 20:46:48 Помер перший Президент України Леонід Кравчук.
Фоліо видавало одну з книг його спогадів.
Я 10 років тому кілька разів поспілкувався з ним. Ці інтерв’ю‘ не редагувалися та не друкувалися ніколи. От частина:

О.В. А коли ви їхали в Пущу, ви з кимось радились про те, що буде там чи ні?
Л.М. Я й сам не знав точно.
О.В. Ну, ви ж планували.
Л.М. Так. Я планував. Але я не міг радитись, тому що не було порядку денного. Це ж треба було зберігати в тайні. Це коли все планується заздалегідь, що керівник їде, готує протокол, готує проекти документів, це все обговорюється, дається йому юридична оцінка – це дуже велика робота. Це ведеться не один день. Коли президент їде за кордон, він має ті проекти, які передбачені порядком денним зустрічей. Ми не знали порядку денного. Ми не знали які будуть прийняті документи, тобто тут не можна було, це було особлива ситуація, коли треба було сподіватись тільки на власні знання, на власну ініціативу, на власні формулювання, тому що ти не знаєш. Можна передбачити сценаріїв – раз, два, три, чотири. На кожний сценарій треба мати купу документів, а які вони ці сценарії: я передбачаю свій сценарій, а я не можу передбачити сценарій за Єльцина, за Шушкевича.
О.В. А на місці ви ж були не один. Ви радились чи ні?
Л.М. Був Фокін, був Крижанівський, був депутат Лубенець, здається (треба уточнить) з Івано-франківська, був Мельник – це мій помічник і ще хтось був – нас було не багато, було дуже мало людей. То в Єльцина там було
О.В. Це вже був в нього державний візит.
Л.М. так. В нього було сто чи більше чоловік. А в мене було небагато людей. Але коли ми працювали, то ці люди, які зі мною, окрім Фокіна – ми сиділи разом, а ті там разом з командою Єльцина, з іншими працювали над формулюваннями.
О.В. То працювала команда людей над формулюваннями?
Л.М. Безумовно.
О.В. І з нашого боку там хтось був?
Л.М. Так. Ми писали, скажімо, думку. Ми ж не могли сформулювати точно за міжнародними принципами і нормами. Приходив від Єльцина Шохін, здається (не має значення), Бурбуліс там з ними мав зв’язок безпосередній.
О.В. Головним Бурбуліс був?
Л.М. Так. Бурбуліс від Росії. Вони приходили, забирали в нас написаний від руки текст. Так, не дуже точно сформульований, і вже його формулювали у відповідності до міжнародних норм. Наші там також були обов’язково, і білоруси були. Тобто працювали разом три склади людей, тільки там було більше, в нас було менше.
О.В. Питання фінансової системи не обговорювалось, що буде далі? Була ж єдина валюта, як далі робити?
Л.М. Нічого ще не обговорювали. Ми зразу сказали, що йдеться про угоду. Що це є угода, ну скажімо, договір обов’язковий, він має бути ратифікований Верховною Радою. Там так і записали, що вимагає ратифікації.
О.В. В Москві було багато українців, як ви думали, як вони сприймуть це, що різні країни?
Л.М. Чесно кажучи, про це ніхто ні в Верховній Раді, і в мене там в Бєловєжжі, я про них не
О.В. Питання не було. Але ж були і в керівництві партії, і серед науковців, і в армії
Л.М. Були. Я не думав і зараз не думаю, що вони могли якось серйозно вплинути на ситуацію, тут вирішувалось все. Тут. Я приїхав і привіз документ з Бєловєжжя і подав на Верховну раду для ратифікації. Це за сценарієм, який завжди відбувається, якщо написано в документі, що підлягає ратифікації. Його ратифікували. Там внесли, здається, 16 поправок наших.
О.В. Що потім було робити з поправками, якщо підписано?
Л.М. Вони прийняли їх.
О.В. Тут. А там?
Л.М. Це наш документ. Український. Поправки передали тоді нам туди в Казахстан. Якраз я
О.В. Коли була наступна зустріч керівників країн
Л.М. Коли ми приймали заяву від Горбачова, коли він склав свої повноваження президента. В той же день в Україні йшла ратифікація цього договору. І вони по електронній пошті переслали мені, і я доповів своїм колегам, які зміни внесла Верховна Рада.
О.В. Але нічого нового всі вже не підписували там?
Л.М. Ні. Там підписали документ про складання повноважень Горбачовим. Це треба було підписати, документ, але хоча це в основному Єльцин мав проблему з цим – де місце Горбачова, вирішували питання про винагороду чи пенсію, як її назвати. Открыть/Комментировать

2022-05-10 09:26:25 Двадцать четвёртое февраля.

Путин играет в карты. Путин ходит с крестов.
Дьявол за ним внимательно смотрит, сидя на чёрной туче.
Карты на стол не брошены, нет ещё первых вдов.
Танки идут колоннами. Танки подходят к Буче.

Путин играет в карты. Целая россыпь пик.
Дьявол над ним смеётся, крест оседлав на куполе.
Колокол надрывается. Бьется его язык.
Азовцы уже не спят в утреннем Мариуполе.

Путин играет в карты. Ходит с кровавой червы.
Дьявол на башне, с вОронами. ВОроны хрипло каркают.
Поднята авиация. Не знают первые жертвы
Что с ними станет утром в нашем любимом Харькове.

Путин играет в карты. Нет хода - ходи с бубей.
Дьявол заходит в Кремль. В глазах у него - руины.
Дозволено будет все. Насилуй. Сожги. Убей.

Если есть Бог, то он - жители Украины. 

(С) Красовицький Открыть/Комментировать

2022-05-08 08:34:38 5. Навіть в 2014 році, з окупацією Криму, Захід намагався стримати прагнення частини українських еліт до спротиву, ні про яке постачання зброї не йшлося. Початок розвитку українського війська та бойові дії на Донбасі не супроводжувалися серйозними військовими поставками, а українська економіка, задушена багаточисленими ембарго та квотами, не мала потенціалу до зростання. Тільки жорсткий спротив, починаючи з 24.02.2022 поставив лідерів Заходу перед вибором - починати поступове визнання російських злочинів в Україні і економічну блокаду Росії та підтримку України, або втратити владу через розуміння в демократичних країнах великою частиною населення людожерської військової практики Росії.
Тільки зараз, після двох місяців гарячої фази війни, після рішення про ленд-ліз та зустрічі в Рамштайні, ми можемо бути впевнені в системній підтримці цивілізованого світу. Тепер справа за нами. Мы повинні довести, що ми готові не тільки перемогти ворога на окупованій в 2022 території, що ми готові звільнити окуповане в 2014-15, але й що ми готові жити за справедливими економічними та політичними законами Открыть/Комментировать

2022-05-08 08:34:38 Факти та роздуми. 74 день війни.
1. Незалежність України в нову добу фактично почалася з 1 січня 1992 року. Механізми, які було закладено в Біловезькій Пущі, частково зафіксували стан справ, що відбувалися щоденно, частково підштовхнули неминуче - вмираючий бездіяльний неплатоспроможний Радянський Союз не міг утримувати республіки. Радянська Армія бігла з Європи, намагаючись відстрілюватися в колишніх республіках - Молдові, Грузії, Азербайджані, Таджикистані, Литві, Естонії... Україні повезло відкупитися від сусіда несправедливим розподілом Чорноморського Флоту та статусом Севастополя, що нам в 2014 році ще згадається.
2. Одразу після цього, розуміючи стан справ в економіці, Єгор Гайдар, в.о.керівника російського уряду, майже зупинив безготівкові розрахунки з українськими підприємствами(мені розповідав Вітольд Фокін, як він терміново вилетів до Москви вирішувати це питання і в супроводі Голови Центробанку РФ Геращенка ходив по кімнатах, завалених мішками з платіжними дорученнями, а потім був присутній при жахливій сцені істеричної реакції Єльцина на Гайдара за спробу вирішення проблеми).
Введення купоно-карбованця було спробою захистити готівковий та товарний ринки країни, що знаходилася в рубльовій зоні без права власної емісії. Поступовий перехід від купона, що ходив тільки з рублем, через карбованець до справжньої валюти - гривні, супроводжувався жахливим економічним, паливним, товарним, військовим тиском РФ на Україну. Ця історія ще буде опублікована, думаю. Багато про це знають керівники НБУ Стельмах та майбутній прем'єр і Президент Ющенко. Жахливий економічний тиск, часткове придушення технологічного експорту та імпорту, про що ми зараз не згадуємо, призвів до тяжких наслідків, які ми зараз відчуваємо, по втраті частини населення через еміграцію, в т ч, в РФ, дискваліфікації великої частини вчених, інженерів, робітників технологічних виробництв, падіння рівня освіти.
3. В роки правління Кучми, економічний тиск через ціни на газ, перейшов до прямої військової загрози в Тузлі, безкінечних економічних та інформаційних диверсій, домовленостей російської влади з Заходом про залишення України в російській зоні впливу. Перший майдан стал свідомим вибором з боку українського середнього класу за європейський шлях, подалі від Кремля. Безкінечне протистояння українських політичних еліт мало під собою просте конкретне підґрунтя- свідоме підігрівання ситуації в українських внутрішньо політичних конфліктах з боку Росії, через пряме фінансування політичних партій(не тільки комуністів) та контроль за електронними ЗМІ та настроями населення.
Колективний Захід не тільки мовчав, а, як це було під час російсько-грузинської війни 8.08.08 з Саркозі - впряму підігравав російській стороні. На саміті НАТО в тому ж 2008 році в Бухаресті намагання України отримати ПДЧ, про що була попередня домовленість, була зламана прольотом на саміт Путіна та його прямим тиском на учасників саміту через Францію та Німеччину. Слід додати, що деградування української армії, що почалося через брак фінансування в 90-ті, продовжилося через розкрадання та розпродаж величезного арсеналу в 2000-ні. Річ йде про сотні літаків і тисячи танків та БТРів, які було знято зі зберігання і продано по символічних цінах багатьма керівниками того часу, які не понесли за це покарання. Багатьом як світовим, так і нашим експертам, було зрозуміло, що це - частина плану нападу на Україну.
4. Наступний етап, який почався з приходом до влади Януковича, я би охарактеризував, як період поступового захоплення, яке було зупинено тільки майданом та втечею диктатора. Росіяни очолили міноборони та сбу, російські банки поступово прибирали до рук всі найбільші грошові потоки, трубопроводи через Туреччину та Німеччину почали процес звільнення української труби від російського транзиту, вільної від російського капіталу частини української економіки від ринків збуту, освіти та ЗМІ від української мови, а населення від засобів для існування. Підтримка росіянами української корупції стала частиною процесу знищення нашої економіки. Открыть/Комментировать

2022-05-07 22:33:51 Факти та роздуми. 73 день війни. Диванна аналітика.
1. За останні дні звільнено низку населених пунктів Харківщини. Старий Салтів. Шестаково. Циркуни. Іде наступ в північному напрямі в бік кордону, в південному в бік Балаклії, в східному в бік Ізюму. Думаю, при наступі в бік Казачої Лопані та Гоптівки, немає сенсу зупинятися біля російських пунктів пропуску на колишньому кордоні, який порушено військовими РФ, а рухатися на старовинне слобожанське українське місто Білгород, який давно очікує на ЗСУ. В крайньому випадку, можно обміняти його на Донецьк з доплатою агресором на відновлення.
2. Кажуть, що робота нової артилерії почалася, а мій друг добре розрізняє тембри різних видів зброї і підтверджує це. Знаю, що всі зранку будуть приємно здивовані кількістю підбитої та придбаної за безцінь майже нової російської техніки. Зрозуміло, що саме в дуелі озброєнь буде військове рішення на цій війні. Але питання оточення Ізюмського угрупування ворога, чи то 18-, чи то 38-тисячне військо ризикує залишитися на якийсь час в українських таборах, або назавжди в харківських пісках вздовж Сіверського Донця.
3. Отримання Україною сучасної зброї ставить перед ЗСУ ще одне питання - чи готові наші воїни поздоровити Володимира Путіна фейерверком біля Кримського мосту саме 9 травня чи це питання відкладається да кілька тижнів.
4. Аналізуючи питання з напівзатишшям на Запоріжжі та Херсонщині, розумію, що питанням часу є наступ в бік Бердянська та Мелітополя, з одного боку, Беріслава та Каховки, з іншого. Збереження мостів на Нову Каховку та Олешки- це можливість залишкам військ ворога після початку наступу ЗСУ прибрати з території АЕС в Енергодарі свій металобрухт та разом з покидьками, що ще гуляють Чорнобаївкою, відтягнутися до Криму, щоб встигнути на останній корабель з Севастополя. Нам відомо, як підрозділи батька Махна саме з-під Гуляйполя брали херсонські степи та Перекоп.
5. І, традиційно, не коментую Маріуполь. Разом з усіма українцями, очікую від нашої влади і світових лідерів кроків, які дозволять вийти живими захисників Азовсталі. Святе місто Марії буде звільнено, разом з іншими українськими землями, але життя кожного із захисників коштує будь-яких зусиль всіх сильних та відомих людей світу.

Слава Україні Открыть/Комментировать

2022-05-07 22:02:38 Сьогодні вночі окупанти знищили музей Сковороди.
А вчора ввечері Видавництво Фоліо отримало з друкарні сигнальні примірники подарункового видання Сковороди з ілюстраціями Олександра Ройтбурда.
Свободу не скорити!
#книгивійни Открыть/Комментировать

2022-05-07 09:38:45 В Харьковской области прямым попаданием ракеты был уничтожен Национальный музей Григория Сковороды, сообщает «Суспильне»

ДАННОЕ СООБЩЕНИЕ (МАТЕРИАЛ) СОЗДАНО И (ИЛИ) РАСПРОСТРАНЕНО ИНОСТРАННЫМ СРЕДСТВОМ МАССОВОЙ ИНФОРМАЦИИ, ВЫПОЛНЯЮЩИМ ФУНКЦИИ ИНОСТРАННОГО АГЕНТА, И (ИЛИ) РОССИЙСКИМ ЮРИДИЧЕСКИМ ЛИЦОМ, ВЫПОЛНЯЮЩИМ ФУНКЦИИ ИНОСТРАННОГО АГЕНТА

После обстрела здание загорелось, 35-летний сын директора музея был ранен, сейчас он находится в больнице.

Музей Григория Сковороды расположен в селе Сковородиновка Золочевской общины Харьковской области. Его основали в 1972 году, однако, здание, на базе которого он действовал, построили еще в XVIII веке. Там в последние годы жил и был похоронен философ и поэт Григорий Сковорода.

В декабре 2022 года исполняется 300 лет со дня рождения Сковороды. Открыть/Комментировать