Красовицький щоденно

2022-04-28 22:15:09 Сьогодні, 28.04 день смерті молодшого диктатора, Муссоліні. Старший, Гітлер, покінчив з собою 30.04.
Мабуть, і зараз два диктатора будуть грати цю п'єсу по черзі. Може, не цього місяця, але ж ми розуміємо, що скоро. Открыть/Комментировать

2022-04-28 22:14:37 На фото - відповідь українців Путіну на черговий обстріл Київа, в момент знаходження тут генсека ООН.
Пітерський гопнік вважає, що його акція викликає страх, а вона викликає зневагу.

Він думає, що весь світ здригається в очікуванні його бомб.
А світ об'єднується навколо України.

Слава Україні! Открыть/Комментировать

2022-04-28 22:14:05 Професійне.
Сьогодні колега Anton Martynov зробив печальний пост про те, що є ризик падіння нашого книговидання після війни разом з русским кораблем(російським книговиданням). Хотів би не погодитись.
1. Дійсно, ми частково назавжди втратимо кадри. Хтось не повернеться до України і знайде за кордоном роботу. Хтось піде з галузі. Але - ми точно отримаємо нових авторів, і, це залежить від нашої впевненості в собі, мы знайдемо нових співробітників з інших галузей. Впевнений.
2. Дійсно, зараз галузь майже не функціонує. Продажі +- 1/5-1/8 на вільному ринку, і великий 0 на ринку замовлень бібліотек. Але, я впевнений, що після(так, тільки після) перемоги патріотичне налаштування наших громадян збільшить попит саме на українську книгу, а російську(за походженням) буде вилучено з книгарень. Російська українських авторів буде якийсь період(5 років?) Буде мати попит, який зменшуватиметься.
3. Колеги, впевнений, держава та місцеві громади, повинні знайти гроші для заміни радянської та російської книжки в бібліотеках на українську, як сучасну, так і класичну. Саме це повинно стати драйвером розширення асортименту.
Тому - зараз затримаємо дихання і попрацюємо на перемогу, потім вже нас підтримають громадяни та держава.
4. Всім складно. Друкарням і авторам теж. Книгарям на сході і півдні гірше, ніж на заході. В першу чергу потрібно підтримати їх. Знищені бібліотеки та книгарні буде поновлено. Головне - зберегти людей. Кожен день - це втрати. Але це й досвід.
Це нові книжки, з якими Україна прийде в світ.
Тримайтеся, колеги. Открыть/Комментировать

2022-04-27 16:06:26 Враховуючи темпи змін в історії світу, які роблять російські пропагандисти, та темпи змін в законодавство, що забороняють казати правду чи то про нинішню війну, чи то про інші війни, я думаю, що темпи вилучення російських книжок з російських бібліотек 100% перебільшать темпи вилучення з бібліотек України Открыть/Комментировать

2022-04-26 22:40:27 5. І головне. У всіх імперських літературах є героїчні твори. І тільки в російській чомусь надлюдиною може бути тільки етнічний росіянин.
Саме "очеловечивание" злодіїв-загарбників і було головною ціллю літератури Росії, як під час кавказьких війн, так і під час війн антиукраїнських.
І розлюднення цієї орди зараз - задача тих, хто пише зараз. Правда переможе. Открыть/Комментировать

2022-04-26 22:40:26 Про російський характер. 62 день навали.
1. Всі, хто навчався в радянських школах, пам'ятають багаточисельні оповідання, цитати з романів на цю тему. "Русский характер", какой он?
2. Тут і "Доля людини" Шолохова з абсолютно ненатуральними сценами спілкування дорослої людини, героя війни, та хлопчика. Наприклад, така цитата:
"И хотелось бы думать, что этот русский человек, человек несгибаемой воли, выдюжит, и около отцовского плеча вырастет тот, который, повзрослев, сможет всё вытерпеть, всё преодолеть на своём пути, если к этому позовёт его Родина".
Якщо "воля несгибаемая", то чому сумління, чи подужає? А якщо Батьківщина не покличе? То подолати перешкоди неможливо? Здається мені, що цей текст Шолохов писав сам, як і "Поднятую целину", своєю власною "суконною" мовою.
3. Борис Полевой. "Повесть о настоящем человеке". Книга о настоящем подвиге. Правда сам Маресьєв, подвиг якого був описаний в книзі, завжди відмовлявся від інтерв'ю і казав, що всі учасники війни - герої. Здається мені, історію створив автор з нуля. Приблизно так, як не було подвигу героїв-панфіловців, хоч прізвища справжні. Нічого не було, взагалі.
Ось лише одна цитата з книги про характер. "Русский человек всегда был загадкой для иностранца". Мабуть, саме для таких наративів і створена повість.
Книга - героїчна, написана талановитою людиною. Безумовно, вона виконала свою роль у патріотичній підготовці радянських дітей. А тепер про досягнення героя...Соціалістичної праці, кавалера трьох орденів Леніна, що отримав дві Сталінські премії. Саме він назвав Пастернака "літературним власовцем". Ось як він виступив на судиліщі:

"Генерала Власова советский суд расстрелял, и весь народ одобрил это дело, потому что, как тут правильно говорилось,— худую траву из поля вон. Я думаю, что изменника в холодной войне тоже должна постигнуть соответствующая и самая большая из всех возможных кар. Мы должны от имени советской общественности сказать ему: «Вон из нашей страны, господин Пастернак. Мы не хотим дышать с вами одним воздухом».

Але це - тільки початок.
Коли в 1955 році, через два(!) Роки після смерті Сталіна, після закриття справ проти "Єврейського комітету", проти "лікарів-шкідників", під час поїздки в США, Борис Польовий розповів, що всі єврейські письменники живі і працюють. Тоді американський єврейський письменник Говард Фаст спитав прямо - чи жив його друг Лев Квітко(якого теж було страчено) - отримав відповідь: "так, він вдома, працює".

Ця людина, яка боїться сказати правду, має моральне право писати про героїчний характер?!

Тому я не здивувався, коли побачив його підписи під листами на засудження Сахарова та Солжениціна. Квартири, дачі, секретарство в спілці письменників, підтримка влади у всьому.

4. Складно писати все це. Але давайте ще зачепимо тему ще однієї "героїчної" книги.
Николай Островский. "Как закалялась сталь".
По-перше, це дійсно талановита людина, український письменник.
По-друге, давайте згадаємо, де він служив. Спочатку у Котовського. Потім в ЧОН.
По-третє, українці в його книгах, які підтримали незалежність - це злодюги, які зайняті виключно єврейськими погромами.
По-четверте, ось цитата:

"Он парень не злой, не жестокий, но он знает, что в звериной ненависти двинулись на республику родную эти посланные мировыми паразитами, обманутые и злобно натравленные солдаты.
И он, Сергей, убивает для того, чтобы приблизить день, когда на земле убивать друг друга не будут."
Класична теза - спецоперація, щоб знищити тих, хто проти рідної республіки. А иак мирна людина.
І, по-п'яте. Роман писали редактори. Він диктував. Але потім чомусь частина тексту скорочувалась, щось додавалося, логіка життя героя змінювалася. Українське видання відрізняється від польського. Російське журнальне більше суттєво, ніж книжкове. Канонічний текст, який перевидавався багато разів різними мовами, не існував в прижиттєвому варіанті.
І, по-шосте. Та фантастично складна залізниця, яку було героїчно побудовано героєм та його друзями в книзі, це - вузькоколійка довжиною....6 км біля Боярки для перевозу дров. Занавес. Открыть/Комментировать

2022-04-26 01:17:25 Не думаю, что Юлиан Семёнов осознанно на много лет вперёд создавал роман, который обосновал апологетику 3 рейха.
Уверен, что когда Лиознова создавала фильм "17 мгновений весны", и когда были живы многие участники войны, этот вопрос обсуждался. К сожалению, мы вряд ли узнаем отношение "партии и правительства" к этому.
Юрий Визбор, игравший Мартина Бормана, рассказывал на концерте(я в зале был) о том, как потомки Шелленберга говорили, что Табаков с любовью сыграл "дядюшку Вальтера".
Сегодняшние нацисты мельче и примитивней. Они не знают, что Абвер отличался от СС тем, что полководцы убивали военных, но не командовали истязанием населения.
Но, в целом, ученики по зверствам далеко превзошли учителей.
Поэтому - никогда. Ни одного контакта. Ни одного прощенного.
Трибунал сначала в Харькове. Потом в Мариуполе, Херсоне. Буче. И только потом в Гааге.
Поправка в законы о временном использовании высшей меры.
На границе с двумя соседними странами- настоящий бетон. А тем, кому хочется простить, лучше переехать. До того, как возникнет стена. Либо в Германию. Там помнят.
(С) Красовицький Открыть/Комментировать

2022-04-23 21:59:08 Геніальний Станіслав Лем:
"Жорстокість німців, які входили до окупованої країни за часів Гітлера, НЕ ПОРІВНЯЛЬНА за своїм досвідом і вшир, і вглиб із совєцькою. Німці – спершу банальності – були методичними, планомірними, дотримувалися наказів знеособленим і взагалі механічним чином; вони вважали себе Вищою Расою, а нас, євреїв, – Ungeziefer, приреченими на винищення паразитами, паразитами НАСТІЛЬКИ підступними, обдарованими такою хуцпою, що ці паразити насмілилися завдяки лобуряцькій мімікрії набути схожості, достоту дивовижної схожості на Людину. Натомість, росіяни були кодлом, яке усвідомлювало свою підлість і ницість безсловесним, глухим, здатним на будь-яку розперезаність чином; отож, ґвалтуючи 80-річних бабусь, роздаючи смерть від нехоті, побіжно, між іншим, валячи, руйнуючи й нищачи всі ознаки достатку, ладу, цивілізованої заможності, демонструючи в безкорисливості цього нищення чималу Завбачливість, Ініціативу, Увагу, Зосередженість, Напруження Волі – завдяки цьому вони мстилися не лише німцям (врешті, – ІНШИМ!) за те, що німці влаштували було в Росії, а й мстилися всьому світові поза межами своєї в’язниці помстою, найпідлішою з можливих: адже вони обсирали все – жодні тварини не демонструють подібної, так би мовити, ЕКСКРЕМЕНТАЛЬНОЇ ЗАПЕКЛОСТІ, яку демонстрували росіяни, забиваючи й наповнюючи своїми екскрементами розгромлені салони, шпитальні зали, біде, клозети, серучи на книжки, килими, вівтарі; у цьому сранні на весь світ, який вони тепер МОГЛИ, яка ж це радість! скОпати, стовкти, обісрати, а до всього ще й зґвалтувати й убити (вони ґвалтували жінок після пологів, жінок після важких операцій, ґвалтували жінок, які лежали в калюжах крові, ґвалтували і срали; а крім того вони МУСИЛИ красти наручні годинники, і коли якийсь їхній малий бідачисько-солдафон не мав уже на це шансів серед німців у шпиталі, бо його попередники забрали все, що можна було забрати, він РОЗПЛАКАВСЯ з жалю і водночас вигукував, що коли негайно не дістане НАРУЧНОГО ГОДИННИКА, то застрелить трьох перших стрічних). Якось у Москві, в [19]61 році, я навідався після 12 ночі, приїхавши просто з летовища, до ресторану "ексклюзивного готелю" (на вулиці юрба інших охочих ЗАБАВИ марно добивалася до готельних дверей) – і хоча там ніхто нікого не ґвалтував, не убивав і не обсирав, я бачив ТЕ САМЕ, і це справило на мене незабутнє враження, я назвав їх збожеволілою отарою, позаяк вони не вірять у БОГА, тобто, я бачив людей, яким відтято Вартості, тотально ампутовано етику; це було справді огидне видовисько.
Ці історії, ці діагнози відомі, а наша цивілізація чинить, що лиш може, щоби їх приховати, затоптати, поховати, не зауважувати, не зізнаватися в цьому, а якщо не вдасться, то explain away ¹.
Совєтська система, як вияв corruptio optimi pessima ² de facto є системою плекання усіляких отих рис, на які взагалі здатна спідлена людина. Зрада найближчих, видавання на муки приятелів, брехня на кожному кроці, життя у фальші від колиски до могили, потоптання традиційних вартостей культури й бетонування певних формальних аспектів цієї культури; адже ж ясно, що оте ґвалтування, мордування і обсирання є одним боком монети, а інший її бік – це совєтське пуританство, вікторіанство, "вітчизняність", "патріотизм", "комуністична моральність" тощо. Що тут писати, що тут можна додати? І радикальному невіруючому, такому, як я, думка про те, що Бога, мабуть, і немає, проте сатана, МАБУТЬ, усе ж є, КОЛИ існують совєти, – ця думка достоту нав'язливо повертається знову й знову. Велетенська наддержава зі сфальшованою ідеологією (ніхто в неї не вірить), зі сфальшованою культурою, музикою, літературою, шкільною освітою, громадським життя – все сфальшоване від A до Z настільки сумлінно, під таким тиском репресій, під таким поліцейським наглядом, що ця думка народжується наче сама собою: КОМУ то все може служити краще, ніж Володареві Мух ³??? Я знаю, що його немає – і в ПЕВНОМУ сенсі це навіть ще гірше як діагноз, через відсутність Негативного Полюсу Трансцеденції.

Lem S. Listy, albo opór materii, Kraków: Literackie, 2002 Открыть/Комментировать

2022-04-23 18:43:54 ​«Если Украины нет, то о чем 24х7 трындят в телеке? Кто тогда собирался напасть на расеюшку? Или дети никогда не видят, что смотрят их родители в зомбоящике?»

Сотрудник издательства «Просвещение» рассказал о вычистке упоминаний Украины из школьных учебников в РФ.:

«Перед нами стоит задача — сделать так, как будто Украины просто нет».

У издательства есть скрипт, который автоматически ищет опасные сочетания букв.

Кроме Киева и Украины, в этом году досталось компании Мета - после признания фейсбука экстремистским. Скрипт нашел опасные буквы в учебнике биологии — в слове «
«МЕТАболизм».

Но ведь чистый же Оруэлл! Зачистка прошлого. Все следы неугодного прошлого стираются.

И в очередной раз вопрос - а что учителя? Будут историю и географию без Украины преподавать?

На фото - «Все будет Украина!». Открыть/Комментировать

2022-04-23 11:58:24 Вода, огонь и медные трубы.

Любовь российских лидеров к символизму стоит поощрять.
Послали нахуй корабль, проводили его туда с помощью бога моря.
Сошёл благодатный огонь с неба - и на институт в Твери, который мерзкие железки разработал.
А медные трубы калибром 155 - они уже едут. Открыть/Комментировать