Красовицький щоденно

2022-05-01 22:51:42 Інформаційні війни та конфлікти. 67 день війни
1. Ніхто з нас не задумувався про природу конфліктних обговорень в суспільстві питань, які не мали би викликати такої жорсткої дискусії, і не викликали раніше?
- мова
- ковід
- томос
- війна на сході
- вибори
- економічні закони
- фопи
- пенсії
і т д
2. Я Вам відповім і Ви зрозумієте. Росія фінансово та організаційно підтримувала обидві сторони в таких протистояннях, якщо вони висловлювали крайні думки. На канали, на які вони мали вплив(а це більша частина) запрошували людей полярного типу - від Шуфрича до Фаріон. Замовляли проплачені немов би соціологічні опитування, які підтверджували критичний стан справ.
3. Давали гроші тим, хто йде на мітинги не тільки в Києві - ФоПи, антивакцінатори, ображені вкладники, політичні вимоги місцевого рівня.
4. Російський лозунг «чем хуже, тем лучше» діяв вдовгу.
везуть з Китаю евакуантів від ковіду - блокувати автобуси. Закривають стару лікарню на ремонт - протестувати, кажучи, що назавжди. Виходить книга, написана Геббельсом, де всі механізми, як у Путіна, і це в коментарі - українські фашисти видають німецьких.
5. сьогодні можливості російських пропагандистів тут по розгону зради та створенню паніки зменшились. Але я щоденно бачу в підозрілих телеграм-каналах новини, які подаються так, щоб викликати у одних обурення ЗСУ або окремими командирами, у інших - панічні настрої, у ще когось - бажання це обговорювати. Друзі, зрозумійте, саме інформаційний фронт ми багато років тримали з великими проблемами, тому в час війни потрібно зрозуміти, що потрібно жорстко позбавлятися від тих шляхів отримання інформації, які не можуть мати підтвердження.
6. якщо, наприклад, подивитись типу «нейтральний« канал, який по даних російського Генштабу пише про десяток знищених українських літаків за добу, хтось може повірити, що це один раз відбулося, але, якщо порахувати за весь період дані таких джерел, виявиться, що ми мали три з половиною сотні літаків, які весь час знищують, а вони все відроджуються, немов Фенікс.
7. багато хто з нас має «інформованих» знайомих, які люблять перебільшувати жахи, або переповідати факти, додаючи деталі. Наприклад, ще одну область для списку евакуації, ще один нуль до кількості загиблих. Кожен раз думайте над тим, як перевірити дані.
8. нажаль, ми не встигли створити легкий підручник по інформаційній безпеці. Це попереду. Також попереду детальне розкриття історії цієї війни. Не поспішайте. Після перемоги Ви будете знати деталі.
9. Київ. Все більше киян гуляють в парках, їздять в автобусах, стоять в чергах в магазинах. Всі ці люди - у випадку обстрілів - бажані мішені для ворога. Тому попередження по тому, щоб не поспішали їхати в столицю до перемоги, важливе. Пам‘ятайте це щоденно. Перевантажені траси - це теж проблема, в тому числі і по постачанню до ЗСУ. Думайте про це.
10. і щодо перемоги. Ми не знаємо коли і якою ціною це буде. Але ми пройшли найгірший перший період війни і всі ми бачимо, що ворог видихається. Але він має величезний запас заліза. І дуже обмежений запас мотивованих бійців. Не потрібно розганяти неперевірені новини про ЗСУ, обговорювати рух вантажів та військових, все одно ми з Вами всю картину не побачимо. Просто ми повинні довіряти тим людям, які все зробили в ці два місяці для нашого мирного неба. Зеленському. Резнікову. Залужному. Кулебі.
слухайте точку зору цих людей. Открыть/Комментировать

2022-05-01 20:06:02 Сьогодні.
Андріївський узвіз.
Почалося позбавлення домашніх бібліотек від Пушкіна.
Це, як з акціями, чим більше падає, тим більше падає.

Враховуючи, що я приблизно знаю, скільки чого було надруковано, я скажу, що потрібно приготуватися власникам книжок:
- Достоєвського
- Толстого, Льва та Алєксєя
- Лєрмонтова
- Шолохова

- Донцової
- Марініної
- Устінової
- Лукьяненко

І так, ми не про літературну якість творів.
І так, я не впевнений, що через пару тижнів до цього списку не додадуть і Чехова з Купріним, та Вайнерів з Бондарєвим.

Бо падають акції всієї біржі Открыть/Комментировать

2022-05-01 17:31:18 Открыть/Комментировать

2022-05-01 17:25:54 Открыть/Комментировать

2022-05-01 14:21:52 Літературне. Українське.
не тільки ж про російських класиків нам зараз говорити.


Євген Гуцало. Ментальність Орди(1994, книжкове видання 1996, автор помер 1995).


Фольклор, билини — таки дзеркало. Й дзеркало не таке просте, що в ньому можна побачити тільки минуле, а значно складніше — в ньому можна побачити своє сьогоднішнє. А та­кож — і своє завтрашнє, себто майбутнє.
Думку про таке чародійне дзеркало (яйце-райце! футуроло­гія-голографія!) викликає билина "Илья Муромец и голи кабац­кие". Не впевнений, що хтось із дослідників фольклору чи полі­тиків учорашнього-сьогоднішнього дня може похвалитися паралеллю між Іллею Муромцем і Леніним, а я от хочу похвали­тися сміливістю такої ретроспективної аналогії, вважаючи, в силу рутинної інерції, Іллю Муромця ленінцем-предтечею, як самого Леніна таки вірним і послідовним муромцем, і якщо вже — Ілліч, то чи Ілліч не від Іллі Муромця?
Висновки ґрунтуються ось на чому. Хоч і де вештався бога­тир у чистому полі, та дістався стольного Києва. Тут захотів пох­мелитися, а що його мошна спорожніла, то попросив "три бочки сороковые зелена вина безденежно". "Чумаки целовальники" йому вловили, обізвавши старим собакою. Що ж чинить пред­теча ленінізму?
Да не много-то Илья у них спрашивал,
Да не много с ними разговаривал.
Приходил он ко подвалу кабачному,
Он пинал правой ногой во двери подвальны, Брал он бочку сороковую под пазуху,
Да другую брал под другую,
Третью бочку он йогой катил
Выходил Илья да на зеленый луг,
Закричал во всю голову человечий
Во всю силу свою богатырскую
Он зычным громким голосом:
"Ай вы братцы мои пьяницы,
Да вы голи кабацкие,
Кабацкие голи, мужички деревенские!
Вы пожалуйте ко мне на зеленый луг,
Да вы пейте у меня зелена вина допьяна;
Вы молите Бога за старого".
Звичайно, "голи кабацкие" відгукнулися, не відмовилися (як і новгородці не відмовилися на клич Васьки Буслаева "пить и есть из готового"), — як і не відмовилися на клич муромця Ілліча, кинув­шись із сокирою на рідну матушку Росію й на неньку Україну, бо ж, бачте, без пограбування українських багатств — вугілля, руди, хліба, російська революція загинула б, і справді — загинула б, а так он на скільки розтягнулася її агонія, що й досі краю не видно.


думаю, коментувати не потрібно.
ті, кому дано бачити - бачили. Открыть/Комментировать

2022-05-01 11:03:40 Неполиткорректное 4. 66 день войны.

сейчас, когда идёт дискуссия о «хороших русских» и ещё одна дискуссия о переименованиях улиц, я хочу напомнить тем, кто знает это имя, и рассказать тем, кто не знает, об одном из первых политических эмигрантов из России 19 века. Да, я знаю, что ещё от Ивана Грозного сбежал князь Курбский, воевавший против Московского царства и имевший активную переписку, в том числе и с самим царем, живший в Ковеле, однако один из главных политэмигрантов в памяти народа - это Александр Герцен, издававший вместе с Николаем Огаревым альманах Колокол.
нам не важны их сложные личные и семейные отношения, переплетения жён и детей, причины столь необычной фамилии автора, кто хочет, погуглит, а вот цитаты из заявлений самого Герцена очень интересны.

Герцен:

Россия должна «развязать (украинцам) руки, развязать им язык, пусть речь их будет совершенно свободна и тогда пусть они скажут свое слово».

«Хмельницкий не из любви к Москве, а из нелюбви к Польше отдался царю. Москва или, лучше, Петербург обманули Украину и заставили ее ненавидеть москалей. Как же решить вопрос о ней? Давность владения ничего не доказывает. Утраченное владение еще меньше. Право завоевания? Последний захвативший будет владеть, пока другая сила не сгонит. Завоевание – факт, а не право…

Но скажите, что же мы за наследники Венского конгресса, что будем расписывать, какая полоса земли куда принадлежит, не спросясь людей на ней живущих… Ну, если после всех наших разсуждений Украина, помнящая все притеснения москалей, и крепостное состояние, и наборы, и безправие, и грабеж, и кнут, с одной стороны, и не забывая, – с другой, – каково ей было и за Речью Посполитой с жолнерами, панами и коронными чиновниками, не захочет быть ни польской, ни русской? По-моему, вопрос решается очень просто. Украину следует в таком случае признать свободной и независимой страной…»

вот я и хочу сказать - хороший русский,- это эмигрант, ненавидимый правителями России и безоговорочно желающий победы Украине Открыть/Комментировать

2022-04-30 20:51:58 Факты и ожидания. 66 день войны. Важно.
1. Уже можно писать об ожиданиях и о поступившем оружии. Также можно сказать, что ракет стало меньше, особенно, Кинжалов и Калибров. Они ещё есть. Но они на боевом дежурстве под Москвой, на Балтике, на Тихоокеанском флоте. Их надо снимать(и снимают), далеко везти, грузить на подлодки и корабли. А процесс погрузки в Севастополе становится все более опасным(запомните эти слова). Поэтому - да, будет прилетать. Но - все меньше.
2. Мой родной Харьков каждый день все краше на весенних фотках. И каждый день освобождают населённые пункты вокруг города. Кутузовка, Русская Лозовая. Кстати, ну что за название? Может, будет Британской? Сегодня несколько сел вокруг ключевой трассы на Старый Салтов, откуда стреляют Грады по городу. Именно в направлении Старый Салтов-Волчанск-Купянск и лежит путь окружения Изюмской группировки, именно там единственная железная дорога и качественная трасса, по которой идёт снабжение. Думаю, до 9 мая и этот вопрос, со Старым Салтовом будет закрыт(и эти слова запомните).
3. Южнее, возле Изюма, города, залитого кровью мирных жителей и наших военных, сегодня уничтожен командный пункт российской армии. Очередной генерал спустился в ад, к Кобзону, в котёл. Остальным путь тоже в котёл. В районе Изюма сосредоточены две общевойсковые армии, корпус и танковая армия. Знаю, что там каждый день уничтожают вражеские танки и самолёты. Также знаю, что смертность и количество горелого железа в ближайшие дни вырастут у врага в прогрессии. Каждый день мая будет приносить новости. Максимум через 3 дня продвижение на Славянск прекратится. О каком окружении зоны ООС речь, если в мясорубку под Славянском попадут последние дееспособные части на северо-востоке(запомните и эти слова).
4. Я не готов говорить о Мариуполе. Мне безумно жаль погибших. Я благодарен каждому герою, который продолжает сопротивление. Они обязательно будут теми, чьими именами называют улицы. Мы узнаем о подвигах. Надеюсь, они смогут выйти живыми. Но я знаю, что Путин последовательно отказал Папе Римскому, Эрдогану, Гуттьерешу в спасении наших героев. Мариуполь точно будет украинским. Там точно будет новый город, юго-восточная жемчужина нашей страны. Город-герой, город-музей, город-крепость. А украденные ценности вернутся в восстановленные музеи Мариуполя(это тоже запомните).
5. И самое главное. Я понимаю, что в Рамштайне родилась новая архитектура нового мирового порядка. Украина - его центр, связующее звено. Сегодня это 43 страны. Завтра точно больше. Не считайте сейчас деньги за оружие и на восстановление. Главное - жизни мирных жителей, жизни и здоровье наших Защитников. После Рамштайна весь мир знает, Крым и весь Донбасс будут украинскими уже в этом году. И да, их зачистят. И да, это не последняя война. Но Украина восстановит территорию(это тоже стоит запомнить).

Слава Украине. Открыть/Комментировать

2022-04-29 23:10:59 факти та коментарі. 64 дня навали.
1. Чому іноземні розвідки помилились, як і російське командування, з прогнозом терміну закінчення війни та результату? Бо вони вивчали міць російської армії, а української для них не існувало.
2. чому російське командування помилилося з приводу хліба-солі в Харкові та Маріуполі? Тому що вони знали ці міста в 2014 році. За цей час виросло нове покоління, за цей час в Харків приїхало 8 хвиль студентської молоді, яка там значною мірою залишилася. За цей час Харків став однією із столиць українського айті, а Маріуполь - столицею Донбасу.
3. Чому росіяни гинуть тисячами в українських полях, а їхня техніка іржавіє на полігонах металобрухту в очікуванні початку роботи металургії? Бо єдина можлива тактика російських військ - лобова атака та наступ колонною, а управління - повна вертикаль від президента до рядового. Українська армія використовує тактику легкої бригади, яка швидко змінює місцеположення після нанесеного по ворогу удару та центральне командування не лізе в справи майорів, а майори не контролюють рішення лейтенантів.
4. Чому росіяни поки що не біжать масово з поля боя. По-перше, навіть, якщо позаду не стоять чеченці, вони очікують, що ті стоять трохи далі. По-друге, поки що командуванню вдається контролювати зв’язок солдатів та міжбатальонні знайомства. Солдат батальйону, який йде на заміну знищеному, не знає, що попередники вже сидять на концерті Кобзона.
але я впевнений, що за 4-5 діб результати роботи 155-мм гаубиць стануть відомі не тільки солдатам, а й їх батькам, з інформації про загибель близьких. Саме в ці дні готується перелом з дефіциту снарядів для зношеної радянської артилерії українців на сучасні точні артилерійські системи контрабатейної боротьби, забезпечені не тільки снарядами, а й дронами, супутниковими даними та системами сучасного пво. Це буде інший фронт.
5. Чому невідомо що відбувається від Брянських лісів до Донецьких кряжів на території ворога з вибухами та хлопками? Бо, з одного боку, Україна має героїчні сили ССО та ГУР, а з другого, ліси зазеленіли та надійно вкрили тих, хто їх знає з дитинства. Рідна земля допомагає.
чекаємо на добрі новини.
Слава Україні! Открыть/Комментировать

2022-04-28 23:41:38 Неполіткоректне 3.
Можете кидати в мене ганчірками та уламками пам'ятників Жукову.

Провів опитування в телеграмканалі.
Станом на зараз проголосували більше 1000 людей.
Прокоментую.
Мої підписники - здебільшого освічені люди, тому я впевнений, що вони голосують не тільки емоціями, а й розумом.
Толстой та Пушкін. Зрозуміло, що вони є в історії світової літератури. Разом з, наприклад, Шекспіром, Вальтером Скоттом, Джоном Голсуорсі, Бернардом Шоу, Гербертом Уеллсом- громадянами країни, яка в найважливіший момент підтримала Україну і лідер якої переконав інших світових лідерів у важливості підтримки, спільно з лідером країни, яка дала Хемінгуея, Лондона, Беллоу, Фолкнера, Кінга. Але в Києві немає відповідних пам'ятників. Мабуть, з'являться? І вулиць нема. В Харкові є Шекспіра, колись була Байрона, але її змінила "Героїв Сталінграду", чи надовго? Думаю, питання з російськими дорадянськими класиками зрозуміло. Все. Капут.
Булгаков. Свідомо розумію, що його розмір, як письменника для України - великий. Що б не казали ті, хто хочуть це прізвище викреслити з історії нашої літератури. Він - киянин. Так, він був закоханий в білогвардейський російський Київ, не любив українське, написав Батум. Він - негідник в цьому, але - наш негідник. І це видно по голосуванню - 50%.
Складніше з Гоголем. Він класик? Українець? Геній? Так. Він писав російською. Мёртвые души и Ревизор на 100% російські твори. України в них немає.
Більшість оповідань - малоросійські. Тоді це звучало, як констатація, зараз, як образа. Але це так.
Вій - абсолютно український твір. Тарас Бульба - так, я дійсно так думаю, антиукраїнський, якщо дивитись з сьогоднішніх позицій. Але й взагалі ксенофобський, якщо вважати, що за героєм стоїть автор. Тут - багато думок може бути. Після війни це буде виглядати інакше. Може, не поспішати судити? Але майже 20% хочуть крові.
Бажан. Один з кращих українських поетів радянського часу. Під страхом смерті завербований НКВС. Як міг викручувався, щоб нікого не здати, що видно навіть по коментарям до його доповідних від нквс-ників. Потім став "гуманітарним віце-прем'єром" і від нього відстали. Він не здав Довженка, як його здав, наприклад, Микола Глущенко. Він не обливав брудом нікого, як це робив Смолич, агент Стріла.
Він придумав назви українських вин "Гроно Закарпаття" та інші. Він створив "Українську енціклопедію" і керував нею, розвинувся наукову термінологію української мови. Але майже 20% хочуть його знести.
Бабель. Геніальний оповідач. Якого стратили НКВС. Але - оспівував Першу Кінну Будьоного. Але - дружив з Єжовим. І більше 20% хочуть позбавитись пам'ятників і вулиць.
Тичина, зламаний радянською владою. Лірик, який перейшов на рівень "Трактор в полі дир-дир-дир". Гончар. Секретар спілки. Автор Прапороносців. Вірний ленинець, якій заганяв за Можай шістдесятників, що були виведені і літературу Загребельним, вчасно підтримав незалежність. Тільки кожен десятий за їх знищення.

Тепер висновки.
У нас є великий шанс до великого переосмислення нашої літератури. Про це потрібно говорити і говорити.
Гамбурзький рахунок(доречі, цю історію вигадав ще один колишній киянин Віктор Шкловський) чи революційна правда?

(С) Красовицький Открыть/Комментировать

2022-04-28 22:17:51 Открыть/Комментировать