Красовицький щоденно

2022-06-16 17:18:56 Зі шкільної літератури вилучать твори російських авторів. Відповідне рішення ухвалено робочою групою Міністерства освіти і науки.


Відтепер українські школярі не вивчатимуть творчість Олександра Пушкіна, Івана Крилова, Антона Чехова, Михайла Лермонтова, Михайла Булгакова, Льва Толстого, Івана Тургенєва, Івана Буніна, Осипа Мандельштама, Віктора Некрасова, Олександра Блока, Федора Достоєвського, Олександра Грибоєдова. Також із шкільної програми будуть виключені твори Булата Окуджави, Василя Бикова, Олександра Гріна, Костянтина Симонова, Марини Аромштам, Сергія Єсеніна, Михайла Шолохова, Бориса Пастернака, Володимира Маяковського, Анни Ахматової, Миколи Гумільова, Марини Цвєтаєвої, Іллі Ільфа і Євгена Петрова. Открыть/Комментировать

2022-06-16 17:18:56 Не зрозумів, навіщо прибрали Булгакова та Гріна, українських російськомовних письменників Открыть/Комментировать

2022-06-14 22:53:06 Открыть/Комментировать

2022-06-14 22:52:31 "Война і мір" Толстого йде з шкільної програми в напрямку русского корабля.
Чому це важливо?
1. Архаїчно написана книга надвеликого обсягу з французькими вставками, написана людиною з багатого панського будинку, що мешкає в оточенні бідних неосвічених людей, які від нього залежать, для інших людей того ж самого класу - незрозуміла дітям сучасних креативних батьків, представників вільного освіченого народу, які рахують час, що йде на читання?!
2. Книга про російську армію, яку женуть від Аустерліца до Москви, - це, безумовно, цікаво, але я б запропонував краще текст європейських авторів про Першу та Другу світову війну - Селіна, Ремарка, більш сучасних Бьолля, Грасса, наших сучасників Дорра, Лєметра. Українця Віктора Нєкрасова.
3. І головне. Я б не хотів побачити очі дітей Харкова, Чернігова, Києва, які пам'ятають не тільки російські бомби, а й смерть близьких, коли їм вчителька або вчитель зададуть на літо читати роман про російське суспільство 19 століття та "хороших русских" військових.
4. І на останок. Згадайте Лермонтова. Герой нашого часу. Поеми.
Його Кавказ - захоплена територія. Він - окупант. Цей дискурс потрібен нашим дітям?
5. Поступово ми зрозуміємо, що російську культуру можна зараз вживати тільки дорослим освіченим людям з сильною психікою та критичним мисленням. Світова література нам допоможе пройти цей період з втратами тих, хто для багатьох був куміром. Російська культура зараз - це дуло танка, через яке дивиться на нас російське суспільство Открыть/Комментировать

2022-06-14 00:22:50 Открыть/Комментировать

2022-06-14 00:22:45 В Верховній Раді зареєстровано проєкт Закону, який повинен завершити історію колонізації українського книжкового ринку російськими видавцями.
"Етапи великого шляху":
1. 1991. Розпад СРСР. Український ринок - 40% від ринку всього Союзу. Багато видань українською. Все це фантастично швидко зупиняється під впливом перших комерційних видавництв, які видавали дефіцитних Чейза, Анжеліку, Конан Дойла, Агату Крісті, Анатолія Рибакова, Анатолія Приставкіна російською.
2. 1994. Податкові пільги в Росії, звільнення від ПДВ, збереження книжкової торгівлі при приватизації, програма фонду Сороса для заміни фондів в російських бібліотеках. Крах української книжкової торгівлі, розпродаж книгарень зі зміною профілю. Українські видавництва працюють на російський ринок.
3. 1999. Після російського дефолту книжка в Росії в роздріб коштує дешевше ніж собівартість книжки в Україні. Зупинення роботи українських видавців в Росії. Перші системні комерційні проєкти українською. Сучукрліт. Експансія великих російських видавництв в Україну. Створення торговельних мереж російської книги в Україні.
4. 2013-14. Максимальний рівень присутності російської книги на українському ринку в 2013 - 75-80%. Падіння ринку в 2014-15. Криза українського книговидання.
5. Січень 2016. Моя спільна прес-конференція з народним депутатом Остап Семерак про ембарго на ввезення російської книги. Нерішучість уряду. Протидія учасників ринку.
6. Грудень 2016. Закон про дозвільну систему ввезення книжок з РФ, заслуга Микола Княжицький та депутатів, який забюрократизував ввезення книжок і на якийсь час дав українським видавцям почати відвойовувати свій ринок.
7. Лютий 2019. З подачі Держтелерадіо Богдан Червак та Олег Наливайко введено санкції проти частини великих російських видавців, що зменшило асортимент російської книги в Україні.
8. Березень 2022. Держтелерадіо зупиняє видані дозволи на ввезення російських книжок.
9. ?.?.2022. Заборона ввезення та продажу книжок походженням з РФ та Білорусі, в тому числі через інші країни, фактична заборона видання перекладів з третіх мов на російську в Україні, заборона видання книжок авторів,є що мають/мали паспорт РФ з 1991 року. Заборона не стосується видань радянських та дорадянських авторів. Открыть/Комментировать

2022-06-11 15:53:51 Так, все менше залишається того, що сюди заїхало в лютому. Але зараз Росія вже зрозуміла, що ця війна - це війна на її збереження та виживання, тому в бій іде все, що вони можуть забезпечити навченими людьми. На зміну Градам йдуть Урагани та Смерчі, на зміну Мсті - Піони. Парад в Москві був на рівні третього ешелону, бо найкращі були тут. Так, мобілізація не оголошена і вона малорезультативна, але вона йде. Через погрози, через залякування тих, хто чимось завинив державі, через використання тиску та купівлі місцевих еліт в національних регіонах, через провокування мародерства, набирається армія нелюдів. Якій протистоїть мотивована армія з найкращого людського матеріалу, українська. Саме тому, очевидно, що рівень використання, та, головне, збереження техніки - професійний. Саме тому ми вже бачимо і побачимо ще більше протягом цього місяця, десятки історій про знищення в російському тилу цех мегатон боєприпасів та розкиданих по окупованих землях колон техніки, закопаних в капоніри т-62 та піонів, бтрів, що стоять біля зайнятих агресором приватних домівок, складів, цехів підприємств. Часто українцям вдається знищувати їх, зберігаючи будівлі, за якими ховають техніку, але, на жаль, ми повинні розуміти, що пріоритет- ворожа техніка та особовий склад.
4. Важливо. Цього тижня запрацювали два великих підприємства - Єврокар(Шкода, Фольксваген) в Ужгороді, і Арселор Міттал(Колишня Криворожсталь) в Кривому Розі. Це - не тільки податки та робочі місця. Це - рішення аналітиків великих світових концернів, які прораховують ризики. Це, - особливо це стосується Кривого Рогу, - побудована логістика в часи війни. Це - приклад іншим. Я маю досвід складної логістики в ці місяці. Я впевнений, що кожний підприємець, що саме зараз поновлює бізнес - це авангардист, що веде до світлого майбутнього своїх підлеглих. Кожен відновлений товарний ринок - це не завтрашня, це сьогоднішня частина ВВП нашої країни. Захід нам буде надавати гуманітарну допомогу в будь-якому випадку, але краще мати мобільну живу економіку в момент перемоги, ніж купу деморалізованих людей, які не працюють.
5. Зараз багато пишуть, як ми всі постріли в часи війни. Як багато тих, хто вирішив не повертатися після війни і знайшов собі нову батьківщину, постить в соцмережах пляжі та ресторани в південній Європі. Це частина нової реальності, яку потрібно прийняти. Хтось платить життям за нашу перемогу. Хтось до неї не буде мати стосунку. Якщо ти хочеш і можеш працювати в Україні і твої діти в безпеці - повертайся. Якщо хочеш повернутися тільки для продовження відпочинку - не потрібно, не перевантажуй систему життєзабезпечення, яка працюю на критичному рівні.
Подбай про родину. Подбай про країну. Подбай про роботу.
А втома та відпочинок для тих, хто тут - це вже потім. Тримаємось. Довіряємо ЗСУ.

Слава Україні Открыть/Комментировать

2022-06-11 15:53:51 Факти та коментарі. 107 день навали.
1. Весь час ми повертаємося до теми - чи все ще сильна російська армія, чи досить в неї набоїв, снарядів та ракет, чи вміють воювати російські генерали, чи гарно вони вміють планувати свої дії.
Давайте проаналізуємо ситуацію.
Російського громадянського суспільства не існує. Воно знищено. Є купка інтелігентів переважно старшого та середнього віку, які пам'ятають кінець 80-х - початок 90-х, коли в публічній сфері знищували КГБ-НКВД-ОГПУ та КПСС-ВКП(б), і, здавалося, все суспільство було налаштовано на демократичні цінності. Але ці цінності не сприйняли саме ті, до кого в Росії перейшла влада. Привласнивши разом з "грошима партії" і партійну систему управління, вони створили нову КПРС - Єдину Росію, більш цинічну, і нове КГБ - ФСБ, теж більш цинічне, яке, замість патріотизму та ідеалів Маркса/Енгельса/Леніна/Сталіна, підгодовується виключно грошима та згадками про перемогу над Німеччиною. Армія, з одного боку добре фінансувалася з точки зору закупівлі техніки та організації безкінечних перевірок, переміщень та навчань, з іншого боку, трималася або на військових династіях, або на горілці і безпорадності життя в військових гарнізонах.
Таким чином перша, знищена частково в парадних колонах до Києва і Харкова, частина російських військ, що зайшла в Україну, - це були кадрові військові, які йшли за орденами та славою, але не планували, а частіше за все, і не вміли воювати. Друга частина, яка була частково знищена під Ізюмом та Гуляй-Полем в квітні-травні - це, здебільшого, гарматне м'ясо з окупованих українських територій та віддалених цивілізаційно регіонів РФ, яке, навіть не встигло зрозуміти, як виглядає смерть. Але їхні старші офіцери і генерали вже мають бойовий досвід і багато хто з них вже засвоїв ту тактичну модель, яка зараз використовужться після, нарешті, уважного прочитання радянських підручників по досвіду 1944-45 років. Вони не жаліють артилерійських снарядів та ракет воздух-земля, використовують наявні РСЗО та, навіть, "Солнцепеки" для повного знищення всього, що знаходиться перед ними. Вони почати жаліти не стільки солдат, скільки себе, під загрозою трибуналів та карних справ, і не кидають солдатів вперед. Вони тримають відстань між арміями. Незалежно від бажань вищого командування, вони бережуть життя. Саме тому абсолютно змінився характер війни. Основні успіхи українців зараз пов'язані з точним наведенням за допомогою безпилотників, нашої нової артилерії на бази, склади, штаби, стоянки, залізничні ангари та ін. Саме боротьба проти самої можливості загарбників технічно організувати наступ - в цьому і полягає зараз основна задача наших військ на цьому етапі. Саме активне використання високоточної артилерії, яка вже є по всьому периметру фронту, нові артилерійські бригади від 40-ї і до 46, і є нашою надією. В той час, коли ми чекали, коли ж вже нарешті, українські артилеристи навчалися. І навчилися.
2. Саме те й відбувається зараз з Химарсами. Війна- це складна робота зі складною технікою. Потрібно зрозуміти, що ми зараз отримали 4 одиниці цієї техніки не для бойових дій. Це - навчальна техніка. Тільки від вміння українських бійців під час екзаменів залежить, скільки і коли Україна отримає цієї справді фантастичної техніки.
Я не знаю нічого про американські танки та літаки. Але впевнений, що програма ленд лізу створювалася для перемоги, а не для домовленості з ворогом. Він - сильний. У нього - багато заліза. І, на відміну від двох світових війн, не тільки від тоннажу скинутих снарядів залежить перемога, а і від професійності наших військових.
Саме цим відрізняється наша армія-2022 від армії-2014. Саме це не зрозуміли росіяни.
3. Коли ми говоримо про кількість того, що використовується проти України, потрібно сказати: на початку війни сюди прийшло багато зброї, але ця війна виглядала лише етапом світової війни, тому була виділена обмежена кількість, більше для залякування, ніж для реальних бойових дій. Открыть/Комментировать

2022-06-11 12:43:00 Немного позитива из Харькова.

Владелец сгоревшей шашлычной не сдается. И мы не можем сдаться

ТРУХА ️Украина | Прислать новость Открыть/Комментировать

2022-06-05 13:32:17 Про інформаційний шум. 102 день гарячої фази.
1. Путінська інформаційна машина змінила методи, але не змінила свою активність в Україні та світі. Замість прямого впливу зараз працюють новостворені немов би антиросійські телеграм-канали, фейсбучні аналітики-консерви, західні політики на пенсії та невідомо звідки спливають військові аналітики четвертого рівня.
2. Наприклад, українські попи московського патріархату раптом виявили недовіру(!) своєму царю Кирилу, зробивши вигляд, що стали незалежними від нього, а, крім того, набагато автокефальніше своїх українських колег(ПЦУ), які, на відміну від них є частиною світового православ'я, і намагаються довести своїй пастві, що тепер нема сенсу переходити разом з храмами в ПЦУ, що, безумовно, скоро на західній та центральній Україні відбудеться, бо(знов) ПЦУ разом з Варфоломієм нелегітимне, а вони, тепер без Кирила(якого, тим не менше згадують в молитвах), повністю самостійні та легітимні. Навіть використали "суку православну"(по виразу Порошенка) Новінського для невеличкого спектакля.
3. Захід не хоче нашої перемоги, перестав надавати зброю, домовився з Путіним про нові кордони в середині України, у нас страшні втрати, але про це не кажуть, в ЗСУ нема кому воювати, скоро всіх мобілізують, навіть 60-річних та студентів і т д - чули таке? Дуже просто подібні "експертні" думки подавати в немов би проукраїнських телеграмканалах для репостів іншими каналами, серед відео знищених російських танків та влучень в наші об'єкти.
4. Війна закінчиться за тиждень, за два тижні, зовсім точно за три тижні, відлік цьох трьох тижнів вже починається, будуть перемовини, вже майже домовились, ще трохи, мы зафіксуємо кордони, а там будемо домовлятися, щось не вийшло, ще два тижні, ще півтижня, та ні, ми не будемо домовлятися, до 2035 року, коли візьмемо Москву, ні, не Москву, потрібно брати Сахалін, інакше війна не закінчиться, і, взагалі, ми всі загинемо, але переможемо, ще Ванга сказала, а Нострадамус підтвердив, що американці не зацікавлені, тому все наше покоління буде воювати, зброю дадуть, коли ми підпишемо всім населенням, що Білгород не чіпатемо... Друзі, давайте розуміти, що час та все світове суспільство працюють на нас. Навіть Німеччина, яка виглядає дивно, весь час рухається, хоч і не швидко, проти Путіна. Вже суспільство має консенсус, що війна закінчиться на рубежі 24.02, або(скоріше, до того часу це всі зрозуміють) на рубежі 1991 року. Жарти про Москву, що палає, давайте залишимо для тостів в День Перемоги. Але тости про смерть Путіна(щобвінздох) - це реальність. Це без нас вирішать росіяни після системних перемог ЗСУ на Сході та Півдні цього літа.
5. Мені, безумовно, дуже шкода, що значна частина українців, що проживали на окупованих в 2014-15 та 2022 році територіях, весь час отримують сигнали гібридної російської пропаганди і не всі можуть відрізнити серед сотень варіантів брехні правдиву інформацію, після звільнення на якийсь час стануть в обставини малої дитини перед складною дійсністю, на жаль, наше завдання буде весь час впливати на цих громадян позитивним досвідом, а не віддати їх черговій партії регіонів-блоку за життя-і будь яке об'єднання проти України для впливу через них на політичні процеси в нашій державі. Будь-які компроміси з російським впливом, які точно прийдуть через інформаційні помийки, повинні бути відкинуті. Один з шляхів - постійна модерація інфопростору спеціалістами в погонах, яким роботи все додасться


Слава Україні! Открыть/Комментировать