#SixArticles

2023-05-08 16:03:36 Доброго дня всім! З вами Станіслав Шум, з Top Lead.

Підготували серію інфографік про Україну у 2-й Світовий, для UA War Infographics. Открыть/Комментировать

2023-05-02 15:05:29 Доброго дня, друзі. З вами Ілона Сологуб, наукова редакторка “Вокс Україна” та найкращі статті Вокса за квітень.

Боротьба з корупцією - це боротьба з наслідками російської культурної окупації - пишуть Юрій Городніченко і Тимофій Милованов. Звісно, нульового рівня корупції немає в жодній країні, але в наших силах значно його знизити в рамках деколонізації України https://bit.ly/3AFtGKG

За останній рік українці стали значно толерантніше ставитися до партнерств інших, ніж “традиційний” шлюб. Можливо, це через усвідомлення необхідності руху до ЄС, який зокрема передбачає повагу до особистої свободи та захист прав людини. Які види партнерств існують у світі та що пропонує законопроект авторства Інни Совсун - у статті Вікторії Агапової https://bit.ly/3Llp6pN

Як визначити вартість зруйнованого житла та збитки від пошкодження бізнесу через російську агресію? Пол Томас та Людмила Сімонова розповідають про міжнародні стандарти оцінки та можливості їх застосування в Україні. https://bit.ly/3njgpo0

Не секрет, що всі українські президенти користувалися тим, що за порушення норми Конституції про підписання чи ветування ухваленого закону протягом 15 днів не передбачено жодних наслідків. Наскільки часто цією юридичною лазівкою користувався Зеленський - дослідила Єлизавета Доронцева https://bit.ly/44jWRk4

Чому єдино правильна стратегія - ізоляція Росії, а не пошук чи збереження “можливостей для діалогу”? Стаття англійською мовою, просимо ділитися з вашими іноземними друзями https://bit.ly/3ndijXl

Починаємо публікацію есе зі збірки “Підтримка України: критичніша, ніж будь-коли”. У ній відомі науковці та розробники політик діляться своїми аргументами на користь підтримки України світом. Перше есе - від Голови НБУ Андрія Пишного. https://voxukraine.org/globalna-vijna-ta-yiyi-proyavy

А 19 травня запрошуємо приєднатися до конференції “Вокс Україна”, присвяченої відбудові України. Будемо обговорювати секрети стійкості українського бізнесу, проведення реформ під час війни, досвід інших країн та принципи відбудови. Конференція відбудеться у гібридному форматі - офлайн (у Києві) та онлайн. Програма конференції та реєстрація тут: https://conference.voxukraine.org/

До зустрічі у червні. Слава Україні! Открыть/Комментировать

2023-05-01 15:56:49 Вітаю! З вами Оленка Мартинюк, fashion-експерт та лектор з 15-річним досвідом роботи в цій сфері. Зараз читаю свій курс з fashion-медіа у Лондонському універсистеті Metrolpolitan та онлайн у Києво-Могилянській академії. Маю розсилку новин моди, яка тепер виходить англійською, адже географія моєї аудиторії значно розширилась. Якщо вам цікава мода, рекомендую підписатись на мою розсилку за посиланням: bit.ly/3LGjkAu

Незважаючи на те, що Zara є одним з лідерів світового мас-маркету, який виробляє 450 мільйонів одиниць одягу щороку та має 250 дизайнерів одягу, засновники бренду - часто в тіні. Тому будь-який матеріал про них завжди на вагу золота. The Financial Times  зробили крутий лонгрід про Марію Ортегу Перез, доньку засновника бренду, яка разом з татом 87-річним Армансіо Ортегою керує компанією. Автори статті відмічають, що під керівництвом Марії аксесуари стали набагато кращими, а одяг - більш бажаним.
https://bit.ly/40QQkdK

Компанія Levis буде демонструвати свій одяг на моделях, створених штучним інтелектом. Бренд об’єднався з студією цифрової моди lalaland.ai. Все для того, щоб покупці змогли побачити як буде виглядати одяг на фігурах, схожих до їхніх.
https://bit.ly/3ngEyeO

В останній час почастішали крадіжки люксових годинників і один з fashion-конгломератів Richemont вирішив створити спеціальний сайт Enquirus, щоб зменшити такі випадки і аутентифікувати продажі pre-loved items. На сайті можна завантажити всі дані про ваш годинник чи прикрасу, що збільшить шанси на її знайдення поліцією. Також ті, хто хотів би придбати годинник чи прикрасу, яка була у використанні, можуть перевірити чи той не був викрадений.
https://bit.ly/44t6Aoi

Цікавий видавничий кейс Vogue Ukraine про те, як видання закрили власники української ліцензії і його самостійно відновила редакція, об’єднавшись у видавництво Vanguard Media. Зараз у квітні вони випустили перший друкований номер Vogue з часів повномасштабного вторгнення. До того влаштовували події в Європі та активно оновлювали сайт.
https://bit.ly/3LjAWRb

Українська Правда зробила лонгрід про Бернара Арно, засновника одного з найбільших fashion-концернів світу LVMH та найбільш багатої людини світу. Свого часу у Парижі на тижні моди я брала інтерв’ю у Месьє Арно і він був одним з найбільш привітних людей, з якими я спілкувалась. Зараз в портфелі LVMH майже 80 люксових
брендів, а одним з останніх придбань Арно став бренд Tiffany, який зараз активно осучаснюється.

https://bit.ly/44igAjZ

Elle Україна створили гарну підбірку прикрас, які можна передати в спадок тому, що вони відображають аутентичність нашої культури. Це чи підвіска у вигляді ляльки-мотанки чи каблучка з мотивами калини. Це гарні приклади того, як можна показати унікальність культури, використовуючи сучасну візуальну мову.

https://bit.ly/3HugXye Открыть/Комментировать

2023-04-28 15:30:49 Привіт! Це знову Костя Ткаченко з Latifundist.com з новим врожаєм аграрного чтива. В останні тижні він був особливо щедрим:

Зерно під конвоєм. До українських експортерів відношення як до злочинців, які торгують наркотиками, розповідає трейдер зі стажем Сергій Орловський. Інтерв’ю з трейдером, у якого застрягли майже 200 вагонів з зерном на польському кордоні https://bit.ly/3Hq9LD9

Компанія UGTC TRADE працює по основних експортних маршрутах в Україні: має зерновий термінал на кордоні з Польщею, відправила два судна по «зерновому коридору» та активно експортує через порти Дунаю. Говоримо про «набожних» учасників російської інспекції в зернокоридорі, у скільки обходиться місячний простій в коридорі та про те, як компанія втратила до 80% експорту у Польщу https://bit.ly/41LFEOK

Синхронно з забороною українського зерна наші сусіди почали «раптово» знаходити у ньому залишки пестицидів, ГМО і різні токсини. На польських мітингах навіть казали, що досить возити з України «чорнобильське борошно». Розбиралися, де межа між політикою і справедливими претензіями до якості та чи правда, що Україна «вольниця» в плані агрохімії https://bit.ly/3LDr1aH

Нещодавно польський аналітик компанії Infograin Мирослав Марчіняк розмістив у своєму блозі матеріал, в якому без надмірних емоцій, а на основі фактів спростовує міфи про імпорт зерна з України. Матеріал вже наробив галасу в Польщі — його цитують, коментують, а дехто і критикує. Публікуємо переклад https://bit.ly/3Lfx0RF

Редакція побувала на «Чорнобаївській птахофабриці». Найбільшій птахофабиці у Європі, де на початку війни загинуло більш 4 млн курей. Ззові її будівлі цілі, але єдине нагадування, що там колись було виробництво яєць — лише паперові лотки. Наступного після нашого візиту дня, під час обстрілу Херсона, поранили директора птахофабрики. Репортаж https://bit.ly/40LMp1C

Трейдери, судна яких вимушено стояли у Босфорі місяць, відмовляються від купівлі українського зерна. Чому? Бо падають світові ціни на зерно, а контракти укладали по високих прайсах. Вони розвертаються і йдуть у росію або Румунію, щоб купити дешевше. Як українським аграріям і експортерам треба вчитися показувати «зуби» - блог від учасника ринку https://bit.ly/3NlzHU9 Открыть/Комментировать

2023-04-25 09:30:00 Привіт! З вами Антон Процюк, редактор англомовного видання про медіа The Fix Media (@thefixmedia). Ми висвітлюємо європейський та глобальний медіаринок для медіаменеджерів, журналістів та усіх, хто цікавиться цією темою.

Підібрав для вас п’ять недавніх матеріалів The Fix, на які варто звернути увагу.

Генеративний штучний інтелект — один із найважливіших технологічних проривів останніх років. Як його можуть використовувати у своїй роботі журналісти і представники інших креативних професій?
Італійський медіаменеджер Альберто Пуліафіто підготував детальну інструкцію з використання ChatGPT— http://bit.ly/43vdLvz
Також він оглянув ШІ-інструменти пошуковика Bing від Microsoft — http://bit.ly/407bofp

Рік тому російська пропаганда стикнулася із безпрецедентними обмеженнями і санкціями у Європі — але росіяни продовжують намагатися поширювати дезінформацію у країнах ЄС. Як кремлівська пропаганда працює у Європі? The Fix зробили огляд детального дослідження дипломатичної служби ЄС — http://bit.ly/3MDoM89

Висвітлюючи війну, українські журналісти стикаються із складними етичними викликами: їм доводиться балансувати особисті травми і переживання, громадянський обов’язок і професійні стандарти. Як вони справляються? Дописувачка The Fix Ірина Гоюк поговорила з медіаекспертом Отаром Довженком і журналісткою Української правди Ольгою Кириленко — http://bit.ly/3o4pgd4

Американське видання Mother Jones — один із небагатьох загальнонаціональних новинних журналів, який успішно пережив перехід до цифрової епохи. Зараз вони працюють за некомерційною моделлю: роблять ставку на залучення грошей через пожертви читачів. За останній фінансовий рік це допомогло зібрати близько $17 мільйонів. Аналіз історії успіху — у моєму профайлі: http://bit.ly/43y37nF

Щоб регулярніше стежити за новими статтями The Fix Media, підписуйтеся на Телеграм-канал @thefixmedia та щотижневу імейл-розсилку: https://newsletter.thefix.media/subscribe Открыть/Комментировать

2023-04-14 13:22:07 Добрий день! З вами Дар’я Трапезнікова, головна редакторка «Медіамейкера» — видання про медіа та для всіх, хто хоче робити їх чесно, якісно та з користю для аудиторії. Сьогодні хочу розповісти про кілька застосунків і сервісів, такий собі мікс соцмереж, новин та штучного інтелекту.

Соціальна платформа для питань і відповідей Quora у грудні 2022 року запустила платформу під назвою Poe. Назва є абревіатурою від platform for open exploration — тут користувачі мають можливість спілкуватися з чат-ботами на основі штучного інтелекту (зокрема платними версіями GPT-4 і Claude+). А віднедавна — створювати своїх. Я граюся з цим застосунком ще з лютого і після впровадження кастомних ботів описала в тексті функції та свій досвід.
http://bit.ly/3A3AzVy

Від розмов із ботами — до «реальних» соцмереж, а саме TikTok. На західних ринках активно обговорюють шкоду застосунка для державних справ і ментального здоров’я людей. Наша редакторка коротких форматів Вероніка Нановська ледь не щодня бачить у стрічці новини про заборони TikTok у різних країнах і бурхливі реакції на це. Замість написання окремих новин вона узагальнила в одному тексті ситуацію з баном соцмережі та його можливими форматами для різних країн (Індія та Росія вже мають досвід).
http://bit.ly/3UDZEjK

Тим часом редакторка довгих форматів Тетяна Боць стежить за розвитком Post — нової соціальної платформи, яка просуває разові транзакції за журналістські матеріали.

У січневому тексті після запуску стрічки новин та все ще сильного антитвітерського вайбу Post виглядав як машина часу до періоду, коли соцмережі були місцем класних ідей та знайомств, а новини — органічним доповненням стрічки. http://bit.ly/41ncpRE

За пів року після запуску вже розповідаємо новини про перші успіхи та лояльність великих видавців до стартапу. Чи вийде у Post стати помітним — побачимо. http://bit.ly/3A0LXBC

Ще одна спроба зібрати найкращі матеріали в одному місці — ШІ-застосунок Artifact від співзасновників Instagram. Він схожий на китайський Toutiao від ByteDance, японський SmartNews та News Break. Як і його конкуренти, Artifact вчиться на поведінці користувачів, їхній зацікавленості та інших чинниках, щоб персоналізувати новини. Поки що заточений на американський ринок, але для відстежування нішевих новин (наприклад, про tech чи ШІ) — цілком вдале рішення. У тексті — більше про функції, алгоритм, добір видавців і мій досвід користування.
http://bit.ly/3KuaP9G

Поки нові платформи намагаються допомогти видавцям з монетизацією та дистрибуцією, Meta відчайдушно ухиляється від обох. Нещодавно компанія замовила звіт, з якого випливає, що медіа і так отримують достатньо переваг від можливості бесплатно постити контент на Facebook. А от користувачам соцмережі новини не потрібні. Чи так це все насправді — я розібрала в цьому тексті.
http://bit.ly/3KVGUZz

І насамкінець — корисна інструкція. З 1 липня 2023 року всі ресурси перестануть оновлювати свої дані на базі Google Analytics Universal (UA). Тож важливо налаштувати Google Analytics 4 якомога раніше. Співзасновниця SEOforMedia Ольга Одарченко написала інструкцію з переходу на нову версію. Вона заточена під медіа, але буде помічною і для будь-кого із власним сайтом чи блогом.
http://bit.ly/419vzdZ

Більше новин, кейсів та історій з усього медіасвіту — в нашому Telegram-каналі @mediamakerme Открыть/Комментировать

2023-04-12 17:56:40 Доброго дня, друзі. Трохи із запізненням, з вами Ілона Сологуб, наукова редакторка “Вокс Україна” та найкращі статті Вокса за березень і частину квітня.

Як порахувати непрямі збитки та втрати від війни, такі як екологічна шкода, втрата здоров'я, пошкодження та втрата культурних цінностей? Стаття про те, які методики для оцінки таких втрат існують у світі https://bit.ly/419n6I4

Відкритий лист до професора економіки Джефрі Сакса (англійською мовою) зі спростуванням російських наративів, які він поширює, зібрав понад 300 підписів. Якщо у вас є знайомі професори-русофіли, можете їм відправити https://voxukraine.org/en/open-letter-to-jeffrey-sachs/

Аналіз російсько-української війни з точки зору теорії ігор. Захід має допомагати Україні, щоб заробити репутацію “крутого хлопця” й таким чином знизити імовірність війн у майбутньому https://bit.ly/3MyYy6N

Як законопроект стає законом та що може піти не так у процесі? Детальний розбір від аналітика “Вокса” Олега Іванова https://bit.ly/404zwj1

Як медична галузь пройшла 2022 рік? Чи вдалося продовжити медичну реформу та які її перспективи на майбутнє - у статті Павла Ковтонюка і Тетяни Ковтун https://bit.ly/43mDcQ5

Останнім часом з'явилося багато статей, які обговорюють принципи й політики, необхідні для відбудови України після війни. Що у них спільного, а які питання потребують подальшої дискусії - у короткому спільному огляді “Вокса” та CASE Ukraine. https://voxukraine.org/vidbudova-ukrayiny-pytannya-ta-spilni-pozytsiyi

Запрошую заходити на наш сайт та до Телеграму (https://t.me/vox_ukraine), щоб оперативно отримувати свіжі матеріали.

До зустрічі у травні! Открыть/Комментировать

2023-04-04 12:13:05 Добридень!

З вами Оксана Соколова, засновник Health is Wealth, дієтолог, спортсмен-аматор, марафонець. Для мене важливо, щоб люди розуміли, як у сучасному світі залишатися здоровими та щасливими. І що є найважливішим у харчуванні та фізичній активності.

У сьогоднішній добірці.

1. Рідкий цукор. 13 причин відмовитися від солодких напоїв
https://bit.ly/3nGuYSi
Цукор — це найпоширеніший наркотик, такий доступний, що його вживають навіть діти. Цукор є у садках та школах, вдома та в офісі, у кафе та ресторанах, у потягах та літаках, навіть у ліках. Він міститься у всіх перероблених продуктах. Він присутній буквально скрізь. Але деякі джерела цукру особливо небезпечні — це солодкі напої. Вони загрожують збільшенням ваги, ожирінням, діабетом 2 типу, хворобами серця, нирок, неалкогольною хворобою печінки, карієсом, подагрою, порушенням гормонального фону, підвищеним ризиком серцево-судинних недуг та передчасним старінням.

2. Щоб добре спати та прокидатися бадьорими. Якою має бути ідеальна вечеря
https://bit.ly/3maY7od
Усі знають, що сон важливий. Але не всі знають, що їжа, яку ви їсте протягом дня та особливо на вечерю, має великий вплив на ваше самопочуття, на якість вашого сну та на те, як ви прокидаєтеся наступного ранку. Якщо хочете вставати бадьорими та щоб цієї енергії вистачало на весь день, приділіть особливу увагу останньому прийому їжі.

3. Психологія стресу. Роберт Сапольський https://bit.ly/3GdVSaq
Роберт Сапольський – нейробіолог зі світовим ім’ям, автор однієї з найавторитетніших книг з психології та фізіології стресу «Психологія стресу». Він переконаний, що людська здатність готуватися до майбутнього та турбуватися про нього – це і благословення, і прокляття. Благословення – у тому, що ми можемо діяти превентивно та підготуватися, а прокляття – у тому, що наша схильність турбуватися про майбутнє викликає у нас постійний стрес. А постійний стрес – прямий шлях до хвороб.

4. Чому варто пропустити тренування, якщо ви не виспалися
https://bit.ly/3K8bdKR
Багато людей в погоні за красивою фігурою так захоплюються, що починають тренуватися будь-якою ціною. Вони регулярно не досипають через навчання, роботу та пізні вечори з друзями, і все одно, незважаючи ні на що, щоранку тягнуться до спортзалу. Тренуватися щодня без днів відпочинку іноді не дуже гарна ідея. Тренуватися щодня без сну – набагато гірше. Ніхто не буде сперечатися, що спорт корисний. Однак тренування без сну – абсолютно марні та навіть небезпечні.

5. Розпорядок дня нейробіолога
https://bit.ly/3Gf4wpo
Нещодавно натрапила на відео інтерв’ю нейробіолога, де його запитали про распорядок дня. Виявилося, що нейробіологи віддають перевагу таким распорядкам, які я майже цілком підтримую. У кожного свій ідеальний розпорядок дня, але головне – пам’ятати про базові речі: засинаємо до 23, спимо 7-8 годин, після пробудження сонячне світло, потім вода, а далі – фізична активність та сніданок. Будьте зважені та тримайте свій день під контролем!

6. Трави для балансування гормонів https://bit.ly/3m5MpLy
Гормони – це хімічні посланці в організмі. І їх баланс – тобто гормональний – має вирішальне значення для того, аби ваше тіло функціонувало належним чином. І коли гормони виходять з балансу, не обов’язково відразу починати прийом гормональних препаратів – можна збалансувати їх природним шляхом. Зокрема, за допомогою трав.

Більше завжди в моєму блозі, в соцмережах і, звісно, в книжці: https://hiw.tips/
Health is Wealth Открыть/Комментировать

2023-03-29 17:41:27 Привіт! Це Костя Ткаченко з Latifundist.com і наш врожай аграрного чтива:

1. Польські фермери закидали міністра сільського господарства яйцями через «українське зерно». Ціни на місцевому ринку за останній місяць добряче просіли (ріпак мінус 120 дол за тонну), фермери переконані, що обвалило їх саме українське зерно. Розбираємось, що не так з претензіями сусідів https://bit.ly/40oWOkF

2. Олімпекс Купе - потужний термінал в Одесі, що працює в «зерновому коридорі». З початку року за нього йде спір між одеськими власниками та кредиторами - двома американськими інвестфондами. Американці кажуть, що одесити їх ошукали, не віддають гроші, прикриваючись війною, а власники натякають, що кредитори хочуть віджати актив. Спробували розібратися в цій історії https://bit.ly/3nxKpfq

3. Стартували посівна 2023. Зібрали думки ринку, що сіють аграрії, від яких культур відмовляють і на чому роблять фокус. Спойлер: далеко не всі відмовилися від кукурудзи https://bit.ly/40IdFOR

4. Ви плюс-мінус уявляєте, скільки заробляють айтішники, юристи або бухгалтери. А ось яка вилка зарплат у агрономів та механізаторів - навряд чи. Отож, скільки заробляють агрономи, які робочі машини хочуть мати та до чого прив’язуються їх бонус - дізнаєтесь тут https://bit.ly/42PRB6L

5. … Про агрономів почитали - тепер дізнаєтесь, скільки заробляють механізатори і яка аграрна операція є найдорожчою (жнива, обприскування чи посів) https://bit.ly/40pRJbI

6. Кукурудза, соняшник, соя, ріпак - про їх посіви, урожаї і економіку інформації навалом. Сьогодні «ідемо в ягоди» та рахуємо економіку вирощування ожини та суниці https://bit.ly/3ZyiHNe Открыть/Комментировать

2023-03-28 19:40:57 Друзі, вітаю. На зв’язку Євгенія Близнюк, соціологиня, засновниця та директорка дослідницької компанії Gradus Research.

Наразі багато українських компаній розглядають можливість розширення своєї географії через експансію на європейські ринки. А це завжди означає знайомство із новою аудиторією. Але чи відкриті європейські споживачі до іноземних брендів? Я розповім вам про шість ключових споживацьких трендів, які ми виокремили на основі міжнародного дослідження Gradus Research, проведеного в Україні, Польщі, Великобританії, Німеччині, Франції, Нідерландах та Італії.

Споживачі надають перевагу локальним брендам. При цьому ринки мають різний ступінь відкритості, тому країни можна розділити на три великих категорії: перша — країни, до яких іншим виробникам зайти порівняно легше: Україна, Польща та певною мірою Італія. Відсоток відкритості коливається від 28 до 47%. Нідерланди та Німеччина потрапили до поміркованих країн, там велика лояльність до місцевих виробників, проте вони розглядають купівлю брендів з інших країн на високому рівні. В цій групі готовність споживачів купувати імпортні товари — від 16 до 31%. Третя категорія — закриті для іноземних виробників ринки — Великобританія та Франція. В цих країнах надають перевагу іноземним брендам від 9% до 18% споживачів.

Фактор високої якості найбільше впливає на вибір країни-виробника. У Великій Британії, Нідерландах, Італії, Франції та Німеччині власні бренди на першому місці, але практично в усіх країнах в топі, окрім власного виробника, є Німеччина, США й інколи Франція, а подекуди — Великобританія. Дуже часто це країни сусіди, наприклад, Німеччина є другим вибором для Нідерландів і Франції.

Українські бренди є найбільш привабливими з точки зору ціни для Польщі, серед всіх досліджуваних країн. При цьому якщо розглядати фактор привабливості ціни загалом по країнах, то вгору виривається Китай. Фактично, в усіх країнах він є суттєвим гравцем.

Привабливість брендів з боку доступності, дистрибуції — важливий фактор. І тут ми бачимо, що в Україні Україна, Польща та Китай є максимально високими та близькими категоріями. Натомість дистрибуція по іншим країнам залежить від конкретних компаній, окремих мереж, які розбудовані. Для Великої Британії це Китай та США, для Нідерландів — Німеччина та Китай, для Італії — США і Китай. Бачимо велику присутність Китаю ще й за рахунок онлайн торгівлі та інших каналів збуту, що заповнені китайськими товарами.

Війна в Україні і фактор «українськості» самі по собі не впливають на преференції європейських споживачів. Попри високу присутність України у світовому медіапросторі, підприємцям не варто розраховувати на попит на українські бренди “за замовчуванням”.

Основним драйвером вибору є сприйняття країни, як якісного виробника. Це бренд країни, що складається з великої кількості брендів та конкретних продуктів, і працює загалом на країну, як бажану до покупки.

Загалом дані дослідження демонструють, що європейці схильні обирати локальні бренди своїх країн, це є нормою в Європі. І на це треба зважати, виводячи продукт на ці ринки.

У телеграмі Gradus Research ми щодня розповідаємо важливе про життя українців у цифрах. Дізнавайтесь більше в нашому телеграм-каналі t.me/GradusResearch Открыть/Комментировать