2022-05-13 15:42:53
Мій викладач у KMBS виклав свої роздуми з приводу кризи і можливостей. Бачу дуже багато паралелей з моєю роботою, коли стоїть задача адаптувати компанію і наші сервіси під нову реальність.
«Є розповсюджена думка, що після катастроф завжди стається розвиток. З неї в тому числі роблять висновок, що для України невідворотно настануть золоті часи після нашої перемоги.
У біологічних системах така закономірність дійсно є, і мені здалося цікавим порівняти механізми біологічної еволюції та розвитку соціальних і економічних систем. Оскільки я не соціолог і не економіст, усі подальші роздуми пропоную сприймати з обережністю.
Найперше, що впадає у вічі: в біології принципово нові істоти та екосистеми постають на кістках попередників. Старе зникає, майже все нове не є його прямим нащадком. Якщо перенести це на Україну, то повне зникнення нас як країни (а можливо і населення) і виникнення тут чогось принципово нового - теж буде розвитком з біологічної точки зору. Навіть повне зникнення людства - це цілком собі розвиток біологічного життя. Але навряд чи це той варіант "золотого віку", на який ми усі сподіваємося.
Друге. Явище, яке ми дійсно доволі надійно та закономірно спостерігаємо в економіці - це відновлення попереднього рівня після падіння. Але це не розвиток, а відновлення. Те саме стосується зростання економіки в масшатабах, які з'їдає інфляція. І от якщо викинути усі такі приклади з аналізу, то виявиться, що далеко не кожна економіка взагалі зростає після криз. А яскраві кейси вибухового розвитку скоріше є винятками, аніж правилом.
Наступна думка. Якщо взяти біологічні системи, чому в них після катастроф відбуваються революційні та прогресивні зміни?
Головна причина - різке зменшення тиску добору. У сформованій екосистемі всі ніші зайняті високоспеціалізованими гравцями. Переважна більшість можливих змін знижують конкурентоздатність. Це означає, що нове якщо і з'являється, то одразу відсікається добором як менш адаптивне.
Коли стається катастрофа, ніші раптово звільняються. Виникає можливість для появи величезної кількості "неякісних" істот, які у попередніх висококонкурентних обставинах не мали би жодного шансу. Але ці істоти мають одну принципову властивість: вони інші, не такі як усі. Причому поки конкуренція низька, ця інакшість накопичується і поглиблюється з кожним наступним поколінням. З мільйонів та мільярдів цих "інших" якийсь невеликий відсоток просто випадково виявляються позитивно іншими. З часом вони починають витісняти менш адаптованих. Потім - конкурувати вже між собою. І врешті, коли ніша знову заповнюється, конкуренція всередині призводить до оптимізації та доведення до ідеалу.
Отже, коротко: для появи революційних ознак потрібно мати низький тиск добору і величезну кількість "експериментальних версій", більшість з яких загалом хрінові. Для доведення нових ознак до ідеалу потрібний високий тиск добору, який зазвичай пов'язаний з високою конкуренцією.
Вся ця система працює завдяки чотирьом ключовим властивостям живих організмів. Розмноження - здатність масово створювати нові істоти. Спадковість - нові істоти є не випадковими, а копіюють материнську форму. Мінливість - нові істоти копіюють материнську форму не повністю, а можуть містити "поломки", мутації. Добір - не всі нові істоти здатні ефективно розмножуватись, це залежить від того, наскільки їхні "поломки" адаптивні чи дезадаптивні у цих конкретних умовах життя.
Що буде, якщо ми перенесемо цю логіку на економіку?
Загалом вийде теорія блакитного океану. Але є нюанси)
Розмноження. Створення нових бізнесів та інших систем, які пропонують товари та послуги. Масштабування успішних бізнесів. Все це напряму залежить від рівня економічної та соціальної активності громадян. Якщо ця активність низька, економіка просто не запуститься. Що може піти не так: нестача підриємливості у людей; страх, зневіра; бідність, проблеми з інвестуванням; культурні установки заважають підприємницькій діяльності; тиск держави; кошмари від контролюючих органів; беззаконня.
685 views12:42
Л
