Спадковість. Під час масштабування системи зберігаються ключов | Лавка Продуктова

Спадковість. Під час масштабування системи зберігаються ключові властивості та переваги товару/послуги, які ця система надає. Якщо спадковості немає, навіть найкращі системи та продукти будуть лише випадковими абераціями на загальному фоні. Що може піти не так: невміння масштабувати системи, нестача знань у підприємців; відсутність у культурі інституту репутації дозволяє робити гімно, коли продукт уже став популярним; усе, що заважає конкуренції (див. нижче).
Мінливість. Різні підприємці створюють продукти та послуги не за стандартною схемою, а як попало, часто дивно, незвично, навіть безумно. Переважна більшість цих інновацій будуть нежиттєздатні та зникнуть упродовж кількох місяців або років. Але саме їх розмаїття є основним джерелом ефективних ідей, які в подальшому вистрілюють у щось величне. Причому поки що ніхто не знайшов способу, як ефективніше генерувати вдалі інновації. Вони завжди народжуються із маси первинних версій. Що більше ми маємо цю первинну масу - то більше шансів на появу чогось дійсно вартісного. Що може піти не так: надмірні регуляції та ліцензування; заведені в культурі правила знижують креативність підприємців; висока конкуренція змушує брати в роботу готові перевірені моделі, одразу відсікаючи нестандартні рішення.

Конкуренція. Успіх продукту або послуги в першу чергу залежить від цінності для споживача. Якщо це не так, то спадковість не працюватиме і якісні продукти та послуги будуть виникати та зникати як випадкові аберації на загальному фоні. Що може піти не так: бідність населення виводить на перший план цінову конкуренцію замість якості; проблеми в комунікації; культура визначає інші правила вибору продукту споживачем, аніж його якість; надмірна регуляція; кошмари від контролюючих органів; беззаконня.

Якщо розмноження, спадковість, мінливість та конкуренція здорові та функціонують, система дійсно працюватиме аналогічно з біологічною еволюцією. На початку велика кількість відкритих ніш з низькою конкуренцією дозволить створювати велике розмаїття продуктів, значна частина з яких відверто не дуже вартісні, але деякі з них будуть незвичними, часто навіть абсолютно безумними - і саме у цій незвичності та безумстві закладене зерно розвитку. Якщо на перших етапах ці незвичні бізнеси зможуть вистояти і накопичити достатній капітал для допилювання крейзі продуктів до конкурентного вигляду - маємо еволюційний стрибок.

Власне, бізнес-інкубатори - це один зі способів змоделювати умови для генерації великої кількості дивних продуктів, з яких одиниці потім вистрілюють на ринку. Але це дорогий спосіб. Набагато дешевше і сама собою така ситуація дійсно виникає після катастроф, коли ринок пустий і кожен із підприємців може доволі дешево перевіряти свої ідеї. Але, як бачимо, система незіставно складніша. Як на мене, складність цих механізмів якраз цілком пояснює, чому реальні держави після криз переважно не досягають вершин розвитку, а скоріше заходять у наступні кризи, які ампліфікують одна одну (див. "Що може піти не так" у кожному з підпунктів).

У нас дійсно є ціла низка передумов для вибухового розвитку. Але не втратити їх - це серйозний виклик.»

Петро Чорноморець