sNaked Diary #УкрТґ

2022-02-20 10:02:04
В плані ревнощів я доволі комфортна дівчина. Я майже не ревную.

Раніше я би сказала "тому що не вмію", але це не правда. Я вмію ревнувати, ці почуття можуть захопити мене з головою, і іноді бувають доволі руйнівними.

Все згадую один випадок, коли Дом пішов на побачення з дівчиною. Я тоді повернулася з роботи в пусту квартиру, лежала на дивані і не знала куди себе подіти. Мені було погано і нервово. Я їм заздрила.

Не тому, що вони трахаються - це мене не хвилювало абсолютно. Я заздрила тому,що вони проводять час разом, поки мені так тоскно-самотньо. В решті-решт, коли Дом повернувся, вечір закінчився дуже не гарною сваркою з вигаданого приводу. Я навіть вирішила, що подібні експерименти не для мене і я себе переоцінила.

Минув деякий час, в Дома була ще одна зустріч, від якої я відчула саму тільки радість (ну, трохи ревнощів теж, але вони були на користь). І мені стало цікаво - чому?

Відрефлексувавши обидві ситуації, я зрозуміла, що у другому випадку, мені просто вистачало у відносинах всього - уваги, сексу, романтики. Тому я і не ревнувала: ніхто в мене нічого не "відбирав". А ділитися "надлишком" дуже приємно.

А як справи з ревнощами у вас?


В плане ревности я довольно комфортная девушка. Я почти не ревную.

Раньше я бы сказала "потому что не умею", но это не правда. Я умею ревновать, эти чувства могут захлестнуть меня с головой, и иногда бывают довольно разрушительными.

Все вспоминаю один случай, когда Дом ушел на свидание с девушкой. Я тогда вернулась с работы в пустую квартиру, лежала на диване и не знала, куда себя деть. Мне было плохо и нервно. Я им завидовала.

Не потому, что они трахаются – это меня не волновало абсолютно. Я завидовала тому, что они проводят время вместе, пока мне так тоскливо-одиноко. В конце-концов, когда Дом вернулся, вечер закончился очень не хорошей ссорой по выдуманному поводу. Я даже решила, что подобные эксперименты не для меня и я себя переоценила.

Прошло некоторое время, у Дома была еще одна встреча, от которой я испытала только радость (ну, немного ревности тоже, но она была на пользу). И мне стало интересно – почему?

Отрефлексировав обе ситуации, я поняла, что во втором случае, мне просто хватало в отношениях всего – внимания, секса, романтики. Поэтому я и не ревновала: никто у меня ничего не "отбирал". А делиться "излишками" очень приятно.

А как обстоят дела с ревностью у вас? Открыть/Комментировать

2022-02-19 12:30:02
Двадцять другого січня моєму блогу виповнилося чотири роки. Це поважний вік, враховуючи те, що я ніколи не сприймала цей канал дуже серйозно. Але він продовжує рости і розвиватися на радість мені і вам.

Всі ці роки я пишу пости майже кожен день, не продаю рекламу, не співпрацюю з сексшопами, організаторами вечірок і різних навколосексуальних чи бдсмних заходів. Все, що я пишу - я пишу щиро і відверто, спираючись лише на власний досвід.

І через ці чотири довгих роки, я вирішила, що прийшов час завести Патреон.

Що для вас, як моїх читачів, зміниться? - Нічого.

Канал не втратить у контенті. Я, як писала майже кожен день, так і продовжуватиму писати на різні теми, відповідати на питання і спілкуватися з читачами.

Патреон я зареєструвала, як зручний інструмент для вільних донатів і поки що не пропоную ніякого додаткового контенту за підписки.

Скоріше за все, в майбутньому на патреоні з'являться неформатні тексти, порно розповіді, чи схожий контент, якого ніколи не було б у самому каналі.

Чого точно не буде на патреоні? - Підписок на платні приватні чати, еротичних фотографій, порно відео і особистої інформації, яка порушує мою анонімність.

Ось так.
Дякую, що ви зі мною всі ці роки!

А підписатися можна тут - https://www.patreon.com/sNakedDiary.


Двадцать второго января моему блогу исполнилось четыре года. Это почтенный возраст, учитывая, что я никогда не воспринимала этот канал очень серьезно. Но он продолжает расти и развиваться на радость мне и вам.

Все эти годы я пишу посты почти каждый день, не продаю рекламу, не сотрудничаю с сексшопами, организаторами вечеринок и различных околосексуальных или бдсмных мероприятий. Все, что я пишу – я пишу искренне и откровенно, опираясь только на собственный опыт.

И спустя эти четыре долгих года, я решила, что пришло время завести Патреон.

Что для вас как моих читателей изменится? - Ничего.

Канал не потеряет в контенте. Я, как писала почти каждый день, так и буду продолжать писать на разные темы, отвечать на вопросы и общаться с читателями.

Патреон я зарегистрировала как удобный инструмент для свободных донатов и пока не предлагаю никакого дополнительного контента за подписки.

Скорее всего, в будущем на патреоне появятся неформатные тексты, порно рассказы или похожий контент, которого никогда не было бы в самом канале.

Чего точно не будет на Патреоне? - Подписок на платные приватные чаты, эротических фотографий, порно видео и личной информации, которая нарушает мою анонимность.

Вот так.
Спасибо, что вы со мной все эти годы!

А подписаться можно здесь – https://www.patreon.com/sNakedDiary. Открыть/Комментировать

2022-02-18 20:41:35
Я никогда не была жертвой классической порномести. Но это не потому, что я такая умничка, а потому что у меня очень долго не было смартфона и дейтинговых приложений (а потом я встретила Дома). Ну, и повезло мне, куда же без этого – так-то я была тупенькая и не осмотрительная. Однако месть обиженных мужчин и, иногда, женщин не обошла и меня.

На самом деле все началось еще в средней школе. Парни и секс меня тогда не интересовали – разве что совсем теоретически – я была занята учебой, олимпиадами и книгами. Поэтому однажды с большим удивлением узнала, что ходила на свидание с довольно мерзким одноклассником. Помню как хлопала тогда глазами и выдала только – "эээ, что?". Расследование по "горячим следам" обнаружило, что дня три до того этот чувак ко мне как-то особенно тупо клеился, я не поняла, чего он хочет и довольно грубо отшила.

Над парнем тогда посмеялись, а инцидент быстро выпал из моей памяти, пока меня не вызывала на разговор учительница. Говорила она со мной долго о том, что любовь и гормоны - это понятно, но в моем возрасте рано думать о половых отношениях и вообще так опрометчиво обращаться с ребятами. Я тогда кроме еще одного "эээээ, что?" так ничего и не выдала. Тогда мне объяснили, что уже некоторое время парни-одноклассники обсуждают меня в откровенных выражениях. Моя упавшая на пол челюсть была достаточно красноречивой – больше на такие разговоры меня не вызывали, несмотря на продолжавшиеся множиться слухи.

Из школы я выпускалась со списком интересных фактов о своей половой жизни. Не все пункты которого можно было выполнить чисто анатомически.

Потом я переехала в другой город, поступила в институт, сменила круг общения и неожиданно узнала, что меня ебут все, кто может заплатить. Надо отметить, что в то время слухи распространяла одногруппница – мы с ней не сошлись в мировоззрении, и одна из преподавательниц – мерзкая старая карга. Наученная охуительными историями из школы, челюсть я уже не роняла, глазами не хлопала, а только пожимала плечами и на особо злобные подъёбки одногруппницы отвечала - "конечно, так все и было, а тебе завидно?". Тактика имела успех, потому что девушка начинала стесняться, а группа лежала на полу от смеха.

В какой-то момент интересных историй о сексе, которого не было, в моей жизни почти не осталось. Я даже расслабилась. А зря!

Сложно сказать с чего началась новая волна слухов. Возможно потому, что в тусовке, где я вертелась, все знали, что если надо где-то переночевать – звони Змейке. У нее всегда есть куда упасть и тарелка супа. В большинстве своем это предложение распространялось на девушек, но ребята в затруднительном положении тоже могли рассчитывать на помощь. Потому что я могла и потому, что такую ​​помощь много раз получала сама.

А может катализатором стал случай с потерявшимся в моем городе чуваком, и я пускала его переночевать в три утра. У меня, как обычно, было место, где поспать и чего поесть. Когда я желала ему спокойной ночи, он очень нагло поинтересовался, почему это постелено в другой комнате, ведь он рассчитывал на место в моей кровати. Это был первый раз, когда я не только запирала дверь, но еще и подпирала ее со своей стороны. И последний, когда я вообще виделась с этим парнем.

Через несколько недель я узнала, что переспала с ним. С ним и его друзьями – у нас был очень веселый генгбенг.

Дальше за слухами я почти не следила, но приносили мне их исправно: и "благотворительным" сексом я занималась, и телом торговала, и минет в подземном переходе делала, и вместе с ночевкой секс предлагала... А сколько членов во мне побывало! Владельцы этих членов тоже узнавали про наш секс из третьих рук, но кого это вообще волновало?

А потом... потом я встретила Дома. И обиженные добрые люди вывернули ему ведро любопытных фактов о моей жизни прямо на голову.

Однако это уже совсем другая история. Открыть/Комментировать

2022-02-18 20:41:08
Я ніколи не була жертвою класичної порнопомсти. Але це не тому, що я така розумничка, а тому що в мене дуже довго не було смартфону і дейтингових додатків (а потім я зустріла Дома). Ну, і пощастило мені, куди ж без цього - так-то я була тупенька і не обачна. Однак, помста ображених чоловіків й, іноді, жінок не оминула і мене.

Насправді, все почалося ще в середній школі. Хлопці і секс мене тоді не цікавили - хіба що зовсім теоретично - я була зайнята навчанням, олімпіадами і книжками. Тому одного дня з великим здивуванням дізналася, що ходила на побачення з доволі бридким однокласником. Пам'ятаю як кліпала тоді очима і видала тільки - "еее, що?". Розслідування по "гарячих слідах" виявило, що дні три тому цей чувак до мене якось особливо тупо залицявся, я не зрозуміла, що він хоче і доволі грубо відшила.

З хлопця тоді посміялися, а інцидент швидко випав з моєї пам'яті, аж поки мене не викликала на розмову вчителька. Говорила вона зі мною довго про те, що кохання і гормони - це звісно зрозуміло, але в моєму віці зарано думати про статеві стосунки і взагалі так необачно поводитися з хлопцями. Я тоді крім ще одного "ееее, що?" так нічого і не видала. Тоді мені пояснили, що вже деякий час хлопці-однокласники обговорюють мене в дуже відвертих виразах. Моя впущена на підлогу щелепа була достатньо красномовною - більше на такі розмови мене не викликали, не зважаючи на чутки, що продовжували множитися.

Зі школи я випускалася зі списком цікавих фактів про своє статеве життя. Не всі пункти якого можливо було виконати чисто анатомічно.

Потім я переїхала в інше місто, поступила в інститут, змінила коло спілкування і несподівано дізналася, що мене їбуть всі, хто може заплатити. Треба відмітити, що в той час чутки розповсюджувала одногрупниця - ми з нею не зійшлися у світогляді, і одна з викладачок - мерзотна стара карга. Навчена охуїтельними історіями зі школи, щелепу я вже не впускала, очима не кліпала, а тільки потискала плечима і на особливо злостні підйобки одногрупниці відповілала - "звісно, так все і було, а тобі заздрісно?". Тактика мала успіх, тому що дівчина починала соромитися, а група лежала на підлозі від сміху.

В якийсь момент цікавих історій про секс, якого не було, в моєму житті майже не залишилося. Я, навіть, розслабилася. А дарма!

Складно сказати з чого саме почалася нова хвиля чуток. Можливо через те, що в тусовці, де я крутилася, всі знали, що якщо треба десь переночувати - дзвони Змійці. В неї завжди є куди впасти і тарілка супу. Здебільшого ця пропозиція розповсюджувалася на дівчат, але хлопці у скрутному становищі теж могли розраховувати на допомогу. Тому, що я могла і тому, що таку допомогу багато разів отримувала сама.

А може каталізатором став випадок з чуваком, який загубився в моєму місті, і я пускала його переночувати о третій ранку. В мене, як завжди, було місце, де поспати і чого поїсти. Коли я бажала йому "
надобраніч, він дуже нахабно поцікавився, чому це постелено в іншій кімнаті, адже він розраховував на місце у моєму ліжку. Це був перший раз, коли я не тільки замикала двері, а ще й підпирала їх зі свого боку. І останній, коли я взагалі бачилася з тим хлопцем.

Через декілька тижнів я дізналася, що переспала з ним. З ним і його друзями - в нас був дуже веселий генгбенг.

Далі за чутками я майже не слідкувала, але приносили мені їх справно: і "благодійним" сексом я займалася, і тілом торгувала, і мінет у підземному переході робила, і разом з ночівлею секс пропонувала... А скільки членів в мені побувало! Власники цих членів теж дізнавалися про наш секс з третіх рук, але кого це взагалі хвилювало?

А потім... потім я зустріла Дома. І ображені добрі люди вивернули йому відро цікавих фактів про моє життя прямо на голову.

Проте, це вже зовсім інша історія. Открыть/Комментировать

2022-02-17 18:23:33
Вчора спіймала себе на думці, що майже не пишу в каналі про мастурбацію. З одного боку це зрозуміло - зараз зима, і в мене традиційно знизилося лібідо, плюс з того часу, як я змінила роботу, ми з Домом трахаємося майже кожен день, тож мастурбувати мені й не дуже хочеться (ну, типу - куди ще?).

Тим не менш, це не єдина і не головна причина. Справа в тому, що мені, ну... соромно? Не мастурбувати, ні, а ніби зізнаватися в цьому тут. Мовляв, в мене ж є Дом, нащо мені ще й шлікати?

Це така дивовижна в своїй абсурдності думка, що я роздивляюсь її з різних боків вже цілу добу. Мабуть, це щось наносне, з інфополя. І всі мої раціональні знання пасують перед установкою, що мастурбують тільки ті, в кого погано з сексом (І все ж таки, хто мені це сказав? І коли?).

Так от. Буду міняти цю установку.

Тому щиро зізнаюся: в мене є регулярний, дуже класний секс і при цьому я дуже люблю мастурбувати.

Я роблю це по різному. Частіше - стисканням стегон, бо я так звикла, бо це можна робити майже будь де. За... купу років такої стелс-мастурбації, здогадатися що зараз я шлікаю може тільки Дом. Але він вивчив мене і мої реакції краще за будь кого, взагалі.

Проте, якщо в мене є час, можливість і бажання, я роблю це у ліжку з пінгвіном. Я довго вибираю порно, готуюся і люблю декілька разів майже дійти до оргазму, але в останній момент зменшити стимуляцію, щоб розтягти задоволення. Я люблю уявляти себе при цьому на місці порноакторок, або головних героїнь хентаю і кінчати в особливо гарячі моменти ролику. Іноді я можу це зробити декілька разів. А іноді - навіть порно не потрібно, достатньо уяви і брудних фантазій.

А після цього я можу радісно зайнятися сексом.
Бо це... інше.


Вчера поймала себя на мысли, что почти не пишу в канале о мастурбации. С одной стороны это понятно – сейчас зима, и у меня традиционно снизилось либидо, плюс с тех пор как я сменила работу, мы с Домом трахаемся почти каждый день, так что мастурбировать мне и не очень хочется (ну, типа – куда еще?) .

Тем не менее, это не единственная и не основная причина. Дело в том, что мне, ну… стыдно? Не мастурбировать, нет, а вроде бы признаваться в этом здесь. Мол, у меня есть Дом, зачем мне еще и шликать?

Это такое удивительное в своей абсурдности мысль, что я разглядываю ее с разных сторон уже целые сутки. Пожалуй, это что-то наносное из инфополя. И все мои рациональные знания подходят перед установкой, что мастурбируют только те, у кого плохо с сексом (И все же, кто мне это сказал? И когда?).

Так вот. Буду менять эту установку.

Поэтому честно признаюсь: у меня есть регулярный, очень классный секс и при этом я очень люблю мастурбировать.

Я делаю это по-разному. Чаще - сжатием бедер, потому что я так привыкла, потому что это можно делать почти где угодно. За... кучу лет такой стелс-мастурбации, догадаться, что сейчас я шликаю может только Дом. Но он изучил меня и мои реакции лучше любого, вообще.

Однако если у меня есть время, возможность и желание, я делаю это в постели с пингвином. Я долго выбираю порно, готовлюсь и люблю несколько раз почти дойти до оргазма, но в последний момент снизить стимуляцию, чтобы растянуть удовольствие. Я люблю представлять себя при этом на месте порноактрис, или главных героинь хентая и кончать в особо горячие моменты ролика. Иногда я могу это сделать несколько раз. А иногда – даже порно не нужно, достаточно воображения и грязных фантазий.

А после этого я могу радостно заняться сексом.
Потому что это... другое. Открыть/Комментировать

2022-02-16 18:46:31
Недавно в нескольких околосексуальных каналах поднималась тема современной морали и сексуальности. Тема горячая и дискуссионная, потому я тоже скажу несколько слов.

Сейчас очень прогрессивно и приемлемо делать заявления о том, как возбуждают открытые обсуждения и культура согласия. О том, как жесткий секс, любое насилие и грязные разговоры унижают женщину.

Здесь половине человечества нужно уйти и удавиться. По крайней мере, я не верю, что можно быстро и легко переделать собственные бессознательные реакции тела, которые закладывались почти всю жизнь. Я не верю, что если вчера я текла на хентай, где толпа орков драла хрупкую эльфийку, то узнав, что это не прогрессивно, я за один щелчок пальцами стану течь на что-то другое.

Поэтому я зайду с другой, не приемлемой стороны.

Я люблю консенсуальный садомазохизм.

А это значит, что я люблю, пусть и согласованное, но насилие, разные проявления физической силы, вербальное и невербальное унижение.

Это меня возбуждает.

Не когда Дом спрашивает - "ты не против, если я схвачу тебя за волосы?", а когда он берет - и хватает. Не когда мы сидим и обсуждаем сессию, а когда он берет и поливает меня воском или порет флоггером. Не когда мы договариваемся о приемлемых оскорблениях, а когда Дом называет меня "сучкой" и "шлюхой".

Моя сексуальность такова, какая есть – не современная и не прогрессивная. В ней есть фантазии об использовании, депривации, деперсонализации, о боли и унижении. И эти идеи мы воплощаем в реальность по взаимному согласию. И я не чувствую себя ни использованной, ни униженной после. Секс важная часть моей жизни, но она не определяет то, кем я являюсь.

Что касается разговоров, то они, конечно, необходимы. Это то, что помогает направить векторы желаний партнеров в одну сторону. Это то, что делает садомазохистическое взаимодействие БДСМом, а не насилием. И, конечно же, время от времени партнерам надо сверяться друг с другом, потому что то, что нравилось год назад, может перестать нравиться, а то, что вызвало отвращение - наоборот. Тем не менее, по моему мнению все (в рамках здравого смысла и законов - потому что я знаю, что есть лббители доебаться к словам), происходящее в постели по взаимному согласию обоих (трех, четырех, десяти) партнеров – нормально.

И я уверена, что нас таких не прогрессивных не мало. Открыть/Комментировать

2022-02-16 18:46:18
Нещодавно в декількох навколосексуальних каналах підіймалася тема сучасної моралі і сексуальності. Тема гаряча і дискусійна, тому я теж скажу декілька слів.

Зараз дуже прогресивно і прийнятно робити заяви про те, як збуджують лише відкриті обговорення і культура згоди. Про те, як жорсткий секс, будь яке насилля і брудні балачки принижують жінку.

Тут половині людства треба піти і вдавитися. Принаймні, я не вірю, що можна швидко і легко переробити власні несвідомі реакції тіла, які закладалися на протязі майже усього життя. Я не вірю, що якщо учора я текла на хентай, де натовп орків драв тендітну ельфійку, то дізнавшись, що це не прогресивно, я за одне клацання пальцями стану текти на щось інше.

Тому, я зайду з іншого, не прийнятного боку.

Я люблю консенсуальний садомазохізм.

А це значить, що я люблю, нехай і узгоджене, але насилля, різні прояви фізичної сили, вербальне і невербальне приниження.

Це мене збуджує.

Не коли Дом питає - "чи ти не проти, якщо я вхоплю тебе за волосся?", а коли він бере - і хапає. Не коли ми сидимо і обговорюємо сесію, а коли він бере і поливає мене воском, чи поре флогером. Не коли ми домовляємося про прийнятні образи, а коли Дом називає мене "сучкою" і "шльондрою".

Моя сексуальність така, яка є - не сучасна і не прогресивна. В ній є фантазії про використання, депривацію, деперсоналізацію, про біль і приниження. І ці ідеї ми перетворюємо на реальність за взаємною згодою. І я не відчуваю себе ні використаною, ні приниженою після. Секс важлива частина мого життя, але вона не визначає те, ким я є.

Що до розмов, то вони, звісно, необхідні. Це те, що допомагає направити вектори бажань партнерів в один бік. Це те, що робить садомазохістичну взаємодію БДСМом, а не насиллям. І, звісно ж, час від часу партнерам треба звірятися один з одним, бо те що подобалося рік тому, може перестати подобатися, а те, що викликало відразу - навпаки. Тим не менш, на мою думку все (в рамках здорового глузду і законів - бо я знаю, що є любителі доїбатися до слів), що відбувається у ліжку за взаємною згодою обох (трьох, чотирьох, десяти) партнерів - нормально.

І я впевнена, що нас таких не прогресивних не мало. Открыть/Комментировать

2022-02-15 10:16:29 Есть ли что-то, что тебя тревожит, беспокоит, волнует относительно этого статуса?

Да, есть.
Самый мой большой "затык" и проблема в том, чтобы другая женщина знала, что Дом мне не изменяет. Мне это прям сильно-сильно важно, потому что это знание сильно меняет отношение ко мне. Я не хочу, чтобы другая женщина отзывалась и относилась ко мне пренебрежительно или неуважительно. Даже если мы никогда не встретимся. Вот такая у меня болезненная гордость.

Второй момент относится к социальному ущербу, если все каким-то образом всплывет. Конечно, любовница у мужчины редко вызывает шок или неприятие общественности, но это все равно меняет отношение. А еще мне не нужна жалость и наставления как "вернуть мужика в семью", "бросить гулящего мужика" и "не быть терпилой". Люди, в большинстве своем, смотрят только со своей узкой точки зрения и не понимают - не могут или не хотят - другую.

мне интересно было бы услышать как Дому с этим. не чувствует ли что изменяет? как бы отнесся, если бы ты тоже так захотела? было бы круто что-то типа интервью)

Для интервью здесь слишком мало вопросов, но на те, что есть ответы будут.

Дому с этим охуенно) Он мужчина, которому на редкость повезло с женщиной. У него есть восхитительная я и возможность трахать других тянок. Нет, ему не кажется, что он изменяет, потому что все происходит с согласия и одобрения. В этом нет никакого элемента измены.

Как бы он отнесся, если бы я захотела? Крайне негативно. Такой вариант для него совершенно неприемлем.

Когда первый раз захотелось, при каких обстоятельствах? Если это не разовая женщина, а постоянная любовница? Возможны ли между ними человеческие отношения, эмоциональная близость?

Сложно сказать, когда мне захотелось этого впервые. Посмотрела по каналу - где-то года три назад я начала об этом говорить с Домом более предметно. А до того... Мне кажется, я почти сразу спросила у него, хотел бы он жмж. То есть, уже лет восемь назад в мою головушку закрадывались подобные мысли.

Я считаю, что "обычные человеческие отношения" должны быть со всеми, в том числе и с разовыми любовницами. Они не игрушки, не флешлайты и не статисты - они тоже люди, и отношение к ним должно быть соответствующее. Что касается эмоциональной близости, то для хорошего секса она так или иначе необходима, так что без нее не обойдется.

А если говорить о постоянной любовнице - логично, что там отношения будут более глубокие, с большей эмоциональной привязанностью и обязательствами. До тех пор, пока я не буду чувствовать себя обделенной, меня это не беспокоит.

Чи в тебе нема образи, що він отримує більше вражень під час побачень з іншими? Може виникає бажання наздогнати в чомусь?

В мене немає жодної образи, чи відчуття несправедливості, бо такі нові враження мені банально не потрібні. Це як... знаєш, я не люблю селеру. І в мене нема жодної потреби її їсти, і як результат - нема образи, що хтось їсть її кілограмами.

В чомусь бажання наздогнати є. Я мрію наздогнати Дома в заробітній платі і я над цим працюю. Проте, це не дуже відноситься до теми. Стосовно вражень, кількості партнерів, чи чогось такого - ні, бажання наздоганяти в мене немає.

Как какквин относится к мейлдому?

Смотря какая. Мейлдом и какквин не обязательно идут в связке. Это разные эм... кинки. То есть, кому-то ок, кому-то не ок. У нас вот как раз мейлдом, но с самим понятием я познакомилась из ванили. Открыть/Комментировать

2022-02-15 10:10:23
Какквин (cuckqueen) – женщина, которой нравится, что ее мужчина спит с другими женщинами. Само слово появилось недавно, пришло в украинский (русский) еще позже, а потому нет как четкого перевода, так и общепринятых норм транскрипции. Мне просто нравится именно вариант "какквин", а не "кукквин". Кажется, что так произносить благозвучнее.

В это понятие входят многие аспекты:

-- жмж, в котором женщина участвует;
-- когда просто наблюдает за сексом своего мужчины;
-- когда не наблюдает, но расспрашивает о сексе;
-- когда не наблюдает и не расспрашивает, но ей нравится знать о факте секса с другими женщинами;
-- когда ей нравится теоретическая возможность того, что мужчина может иметь секс с другими женщинами;
-- нравится не столько сам секс, сколько ощущение, которое он вызывает после;
-- такая динамика отношений может включать элементы унижения женщины;
-- а может и не включать (мне наиболее часто встречался именно этот вариант).

Если вы встречали сюжет "Любимый, я привела свою подружку, а она такая мокрая и ждет твой член" - это про какквин.

Женщина при этом не пытается встречаться с другими мужчинами и, часто, даже ограничена в этом по общей договоренности.

Важно разделять этот фетиш и измену. Так как первое происходит по договоренности в паре и доставляет обоим удовольствие, а второе - в тихаря от партнера и о каком-то удовольствии "для обоих", говорить здесь сложно.

Здесь я заканчиваю с информацией, в которой я могу быть более или менее уверена и ступаю на призрачный путь догадок и отдельных фрагментов четких фактов.

Сложно сказать, от чего появляется такой фетиш. Несколько раз я натыкалась на предположение, что все дело в "комплексе провоцируемой измены". Мол, не можешь прекратить – возглавь.

На мой взгляд – это возможная причина. Я долгое время примеряла ее и на себя тоже, но потом поняла – нет. Когда я боялась, что Дом может мне изменить, я хотела этого, чтобы больше не бояться, но сама мысль доводила меня до истерики. Тем не менее, я думаю, что у кого может оно и работает.

Возможно причина в спокойном отношении к полигамности (полигиничности) партнера. Возможно – в стадности и желании быть "главной самкой". Возможно – в альтруистическом составе личности, развитой комперсии, или желании похвастаться своим мужем. Но ни в одном предположении нет стопроцентной уверенности - о какквин особо не говорят, их не исследуют и не выводят корреляций или зависимостей. Поэтому каждая женщина сообщает о своих причинах.

Что касается ревности, то из того, что я знаю – в большинстве своем она присутствует. В той или иной форме. Она проявляется по-разному, и женщины по-разному с этим справляются.

Я много раз натыкалась на информацию (в основном от людей, практикующих полиаморию), о том, что можно избавиться от ревности. Но лично я в это не верю. Мне кажется, что ревности может быть мало от природы – ну, вот такой человек родился, неревнивый. Мне кажется, что с этими чувствами можно научиться работать и обращать их себе на пользу. Я думаю, что можно развить комперсию и тогда положительные переживания заглушат негативные эмоции. Но избавиться от того, что составляет один из элементов характера и личности – нет, не получится.

Конечно, ревность, как и любые эмоции можно подавить, забить внутрь и уверить себя, что ее нет. Но однажды эмоции взорвутся, и тогда уже никому не будет хорошо.

Продолжение следует Открыть/Комментировать

2022-02-15 10:09:55
Какквін (cuckqueen) - жінка, якій подобається, що її чоловік спить з іншими жінками. Саме слово з'явилося недавно, прийшло в українську (російську) ще пізніше, а тому не має як чіткого перекладу, так і загальноприйнятих норм транскрипції. Мені просто подобається саме варіант "какквін", а не "кукквін". Здається, що так вимовляти милозвучніше.

В це поняття входять багато аспектів:

-- жмж, в якому жінка приймає участь;
-- коли просто спостерігає за сексом свого чолвіка;
-- коли не спостерігає, але розпитує про секс;
-- коли не спостерігає і не розпитує, але їй подобається знати про факт сексу з іншими жінками;
-- коли їй подобається теоретична можливість того, що її чоловік може мати секс з іншими жінками;
-- подобається не стільки сам секс, скільки відчуття, які він викликає після;
-- така динаміка відносин може включати елементи приниження для жінки;
-- а може й не включати (мені найчастіше зустрічався саме цей варіант).

Якщо ви зустрічали сюжет "Коханий, я привела свою подружку, а вона така мокра і чекає на твій член" - це про какквін.

Жінка при цьому, не намагається зустрічатися з іншими чоловіками і, часто, навіть обмежена в цьому за спільною домовленістю.

Важливо розділяти цей фетиш і зраду. Бо перше відбувається за домовленістю між парою і приносить обом задоволення, а друге - тихцем від партнера і про якесь задоволення "для обох", говорити тут складно.

Тут я закінчую з інформацією, в якій я можу бути більш менш впевнена і ступаю на примарний шлях здогадок і окремих фрагментів відносно чітких фактів.

Складно сказати від чого з'являється такий фетиш. Декілька разів я натикалася на припущення, що вся справа в "комплексі зради, що провокується". Мовляв, не можеш припинити - очоль.

На мій погляд - це можлива причина. Я довгий час приміряла її і на себе теж, але потім зрозуміла - ні. Коли я боялася, що Дом може мені зрадити, я хотіла цього, щоб більше не боятися, але сама думка доводила мене до істерики. Тим не менш, я думаю, що в когось може воно і працює.

Можливо причина в спокійному ставленні до полігамності (полігінічності) партнера. Можливо - в стадності і бажанні бути "головною самицею". Можливо - в альтруїстичному складі особистості, розвинутій комперсії, або бажанні похизуватися своїм чоловіком. Але в жодному припущенні немає стовідсоткової впевненості - про какквін особливо не говорять, їх не досліджують і не виводять кореляцій чи залежностей. Тому кожна жінка говорить про власні причини.

Що стосується ревнощів, то з того, що я знаю - здебільшого вони присутні. В тій, чи іншій формі. Вони проявляються по різному, і жінки по різному з цим справляються.

Я багато разів натикалася на інформацію (здебільшого від людей, що практикують поліаморію), про те, що можна позбутися ревнощів. Але особисто я в це не вірю. Мені здається, що ревнощів може бути мало від природи - ну, ось така людина вродилася, неревнива. Мені здається, що з цими почуттями можна навчитися працювати і обертати їх собі на користь. Я думаю, що можна розвинути комперсію, і тоді позитивні переживання заглушать негативні емоції. Але позбутися того, що складає один з елементів характеру й особистості - ні, не вийде.

Звісно, ревнощі, як і будь які емоції можна придушити, забити в середину і впевнити себе, що їх немає. Але одного дня вони вибухнуть, і тоді вже нікому не буде добре.

Далі буде Открыть/Комментировать