2023-04-14 21:29:59
Про якість надання медичної допомоги
Думаю, ніхто з вас, друзі, не заперечує, що якісь надання медичної допомоги - це ступінь вірогідності досягнення бажаних позитивних результатів для хворої людини, що ґрунтується на професійних знаннях, досвіді і іноді навіть на інтуїції…) Певною мірою якість медичної допомоги залежить від кількості послуг, які може надати лікувальний заклад, але основне - це фаховість лікаря. Усіляки показники кількості обстежень, наприклад, на гепатити, скринінг раку шийки матки, депресії тощо не можуть бути ОСНОВНИМИ критеріями якості надання медичної допомоги.
Тривалий час за якість надання медичної допомоги відповідали профільні кафедри (звичайно, там де вони є). Зараз відповідають головні лікарі, вочевидь, тому що повинні забезпечити певну кількість різних послуг.
Але тільки правильний вибір методів профілактики, діагностики, лікування та реабілітації дозволяє надати саме якісну медичну допомогу хворому, а це, в свою чергу, залежить від лікаря, його кваліфікації та досвіду. Ніякі красиві будівлі та ремонти також на це не впливають (хоча, звісно, це дуже добре). Можна встановити неправильний діагноз і дуже правильно його лікувати по «міжнародним протоколам». Можна затратити дуже багато дороговартістних ресурсів для встановлення діагнозу, які не мають жолного відношення для подальшої тактики ведення хворих. В своєму професійному житті я неодноразово була свідком, коли людині встановлювали неправильний діагноз і відповідно неправильно його лікували і навіть оперували. І в Європі також, не треба нічого ідеалізувати.
Тому, на мій погляд, основне - це підготовка та виховання лікаря, розвиток його клінічного мислення, зберігання наших найкращих шкіл, що формувалися віками. Саме на це треба витрачати ресурси та сили.
З цього приводу я завжди згадую Баруха Бламберга, Нобелівського лауреата з фізіології та медицини (1976 р.) за відкриття вірусу гепатиту В.
У 1951 р. Барух отримав диплом лікаря і став інтерном у Центральному шпиталі Бельвю в Нью-Йорку. Це була найстаріша державна лікарня у США, туди надходили пацієнти із самих бідних районів міста, палати були переповнені, ліжка стояли навіть у коридорах (просто як в наших інфекційних лікарнях у період спалахів ). Бламберг згадував, що життя клініки нагадувало йому картини англійського художника XVIII століття Вільяма Хогарта, на яких були зображені страшні умови лондонського Бетлемського королівського госпіталю (від цього назва – «бедлам»). Незважаючи на це, професійний та моральний рівень лікарів госпіталю Бельвю був дуже високим. Лікарня ніколи не закривалася і приймала пацієнтів цілодобово, навіть за відсутності вільних ліжок (знов як наші стаціонари, де цілодобово «швидка»). Також лікарня відповідала високим науковим та академічним стандартам - її керівник, професор Дікінсон Річардс та його колега Андре Ф. Курнан навіть отримали Нобелівську премію за розробку та вдосконалення методу клінічної діагностики вад серця (!). Все своє життя Барух Бламберг з великою вдячністю згадував цю свою школу професійного виховання, у т.ч. відношення до хворого.
Тому, друзі, якість надання медичної допомоги залежить не від стін, а від людей, що там працюють. Ось, наприклад, про одне з наших не дуже красивих відділень навіть зняли коротенький фільм та показували його на міжнародному конгресі в Канаді. І всім їм байдуже, яка лікарня (яка вона може бути з таким фінансуванням?), головне - це люди, фахівці, що там працюють -
https://www.facebook.com/100004507902782/posts/pfbid02D2165esYot4qReeptDRbLDCeXDKsKH2kq8Uh3scDdj8sAcPTMgnkgdPC5QzvAuZWl/?
Всім здоров’я та спокою, з Великодними святами! Миру та міцного здоров'я, Божого благословення!
4.0K viewsОльга, 18:29