Получи случайную криптовалюту за регистрацию!

Мустафа 🇺🇦 Найєм

Логотип телеграм канала @mustafanayyem — Мустафа 🇺🇦 Найєм М
Логотип телеграм канала @mustafanayyem — Мустафа 🇺🇦 Найєм
Адрес канала: @mustafanayyem
Категории: Политика
Язык: Русский
Количество подписчиков: 14.06K
Описание канала:

Deputy Minister of Infrastructure of Ukraine

Рейтинги и Отзывы

3.33

3 отзыва

Оценить канал mustafanayyem и оставить отзыв — могут только зарегестрированные пользователи. Все отзывы проходят модерацию.

5 звезд

1

4 звезд

0

3 звезд

1

2 звезд

1

1 звезд

0


Последние сообщения 33

2021-11-15 09:01:16 Польша начала обсуждение с Латвией и Литвой возможность инициировать статью 4 договора о НАТО, согласно которой любой член альянса может потребовать консультаций с союзниками, если возникает угроза территориальной целостности, политической независимости или безопасности любой из сторон.

Последний раз статья 4 договора о НАТО применялась в марте 2014 года во время событий в Украине, когда Россия неприкрыто аннексировала Крым.

Результат мы помним, и в связи с этим возникает вопрос.
Оказался бы Евросоюз перед лицом сегодняшнего кризиса у своих границ, если бы в марте 2014 года страны ЕС и США противопоставили России не только заявления и предупреждения?

Вопрос риторический.

Конечно, Украина не член НАТО, и даже не входит в ЕС. Но есть стойкое ощущение, что разделение реальности на "НАТО и не НАТО", "ЕС и не ЕС" только помогает России заполнять собой и своим влиянием карту мира.
6.6K views06:01
Открыть/Комментировать
2021-10-20 10:06:50
5.9K views07:06
Открыть/Комментировать
2021-10-20 09:49:33 Дочитайте цей текст уважно, до кінця. Це важливо.

Сьогодні у Верховній раді розглядатиметься законопроект N0060 щодо ратифікації протоколу про лібералізацію автомобільних перевезень з Білорусією. У разі його прийняття українські перевізники зможуть безперешкодно та без додаткових дозволів перетинати україно-білоруський кордон, виконуючи контракти на експорт та імпорт товарів.

Так, я усвідомлюю політичну чутливість цього рішення. І ні, я не змінив свого ставлення до ситуації у Білорусі, починаючи з 2011 року, коли вперше висвітлював звіряче побиття протестуючих на площі Свободи.

Але сьогоднішнє рішення не про наші стосунки з Білорусією.

Справа у тому, що територія Білорусі – це найбільш короткий транспортний коридор для українських перевізників на балтійському та скандинавському напрямках – до ринків Литви, Латвії, Естонії та Фінляндії.

Товарообіг з цими країнами зростає щорічно. Відповідно, зростає і потреба українських перевізників у білоруських дозволах. У цьому році наші перевізники вичерпали річну квоту дозволів Білорусі вже у серпні. Для розуміння, при обсязі річної квоти у 37 тисяч дозволів нашим перевізникам до кінця року потрібно не менше 30 (!) тисяч додаткових дозволів.

Але їх немає, оскільки білоруська сторона категорично відмовляється збільшувати надану квоту.

Як наслідок сьогодні понад 1,6 тис (!) українських перевізників опинилися фактично відрізаними від ринків Литви, Латвії, Естонії та Фінляндії та не можуть виконувати зобов'язання за своїми контрактами. Відповідно, виробники звужують ринки збуту, і у найближчій перспективі нас може чекати значне скорочення робочих місць у галузі вантажних перевезень, які зараз вже займають білоруські та російські перевізники.

Наші втрати лише до кінця цього року - 1,5 млрд (!) грн. Це і є ціна сьогоднішнього голосування парламенту за ратифікацію протоколу щодо лібералізації міжнародних перевезень з Республікою Білорусь.

І якби сьогодні я знов опинився у залі Верховної ради, я б проголосував за ратифікацію цього протоколу.

Це не обмін нашого суверенітету, не втрата суб'єктності і не ознака підтримки білоруського режиму. А прагматичне відстоювання інтересів наших, українських перевізників.
6.3K viewsedited  06:49
Открыть/Комментировать
2021-09-26 06:59:05 Энтони Джошуа тоже провел пресс-конференцию после боя. Очень достойно.

«Я не жалею о том, что произошло. Конечно, если бы сегодня все прошло прекрасно, а я был бы лучше и совершеннее...но так не произошло, и я не был. Зачем об этом жалеть? Это был хороший урок.

Но я немного другой зверь. Я не собираюсь вернуться домой, уткнуться в ладони и плакать. Потому что это война. И одним боем она не заканчивается. У меня есть возможность выйти к доске еще раз. И я не хочу суетиться. Я собираюсь вернуться назад и посмотреть, где и что я упустил и что можно улучшить. И уверен, в следующем бою я смогу победить именно благодаря тому, что произошло в этом бою. Я быстро учусь.»

Тоже хорош. И точно вернется.
7.1K viewsedited  03:59
Открыть/Комментировать
2021-09-26 06:58:37 Александр Усик на пресс-конференции после боя на вопрос, что вы можете сказать критикам и что вы теперь будете делать с этой победой:

«А я ничего вообще не собираюсь говорить критикам. Они умеют только критиковать, а для меня это дополнительная мотивация. Я знаю, что я умираю в зале, тону в бассейне, бегу и хочу остановиться, но не останавливаюсь. А то, что они меня критикуют - это их проблемы. Я хочу завоевать все четыре пояса, возить детей в школу, наблюдать, как они растут, сажать деревья, поливать яблони и заниматься сельским хозяйством. И жить хочу. И жену любить, чаще. Я вообще с января месяца херачу!»

Хорош.
7.2K viewsedited  03:58
Открыть/Комментировать
2021-08-24 09:10:40
2.2K views06:10
Открыть/Комментировать
2021-08-24 09:10:35 Думаю, в останні дні ви бачили і читали багато дотепних і не дуже постів і жартів на тему «їдь в свій Афганістан». Скажу чесно, мене це засмучує, але не зачіпає. Тому що дурість, як і ксенофобія не мають національності.

Мені не потрібно доводити, де моя батьківщина, і ким я себе вважаю. Так, я пам'ятаю, де народився, пишаюся своєю національністю, а мій батько сповна пізнав всі труднощі життя в еміграції. Але я виріс, вивчився і реалізувався в Україні. В Україні народився мій син і похований мій батько. Мій брат воював на фронті і захищав свою країну як і десятки тисяч інших українців. Я говорю і пишу українською краще, ніж багато хто з коментаторів тих самих постів і тисяч інших етнічних українців, які попри своє походження роками наносили Україні непоправної шкоди.

І так вже сталось, що саме я був першим, хто знайшов і опублікував ось цю чернетку Акту Незалежності України. (http://goo.gl/8wUGXC)

Зараз він знаходиться у музеї, під склом на спеціальному подіумі. А чотирнадцять років тому цей зошит майже тиждень пролежав у мене вдома, на книжковій полиці поруч з рівними рядками якихось радянських видань.

Це було у серпні 2007 року. Я готувався до ефіру і гостював у його автора - Левка Григоровича Лук'яненка. Ще до зустрічі мені розповідали, що чернетка Акту Незалежності досі зберігається у нього вдома. Під час бесіди я попросив хоча б подивитись на історичний документ. Він охоче погодився, приніс товстенну папку, сів поруч і почав її перебирати. Я очікував побачити що завгодно, але тільки не цей пожовклий від часу зошит в лінійку, від якої віяло шкільними уроками.

У цього документа цікава історія. Спочатку Акт незалежності мав називатися "Універсалом", але автори побоювались, що комуністи, згадають Універсали Грушевського і не підтримають документ у сесійній залі. (У кінцевій редакції слово "Універсал" у верхньому лівому кутку сторінки викреслять) З цих же міркувань, щоб уникнути тривалого обговорення під час голосування, текст документа свідомо скоротили до мінімального обсягу. Зрештою, надії мільйонів помістилися на одному листочку...

Після бесіди з Левко Григоровичем я без особливої надії попросив дозволу забрати зошит додому, щоб відсканувати для ефіру – самартфонів з потужними камерами тоді ще не було. І хоча Левко Григорович завжди ставився до мене дуже тепло, я був приголомшений тим, як легко він погодився. Повертаючись додому, мені важко було повірити, що документ, з якого починалась нова ера Незалежності цілої країни лежав просто у мене у рюкзаку.

Передаючи його у руки Левко Григорович сказав лише одну фразу: "Будьте обережні, це має цінність".

І з кожним роком ця фраза набуває все більше сенсу. Мало хто задумується, що з кожним ранком ми долаємо рекорд, продовжуючи найтриваліший період безперевної Незалежності за всю нашу історію.

І мене гріє думка, що я залишу свій слід в історії своєї країни, що він, цей слід, буде чесним і красивим, і що у нас, у нашого покоління вийде не втратити Незалежність, за яку продовжують боротися мільйони громадян в Україні та сотні мільйонів інших людей у своїх країнах по всій планеті.
Зі Святом усіх нас.

І з днем ​​народження Левка Лук'яненка, який за дивним збігом обставин народився в один день з Незалежністю - 24 серпня 1928 року. Він помер три роки тому, 7 липня 2018 року. Сьогодні б йому виповнилося 93 роки.
2.3K viewsedited  06:10
Открыть/Комментировать
2021-08-13 20:20:48
Це рішення, над яким останні два місяці працювали усі члени нової команди Міністерства інфраструктури.

За останні три роки усі попередні спроби підвищити тарифи були провалені. Ініційоване нами підвищення є найбільшим в історії Незалежної України в абсолютних показниках.

Численні упередження, які висловлювались у медіа та експертами щодо відстоювання чиїхось приватних інтересів виявились безпідставними. Так буде і надалі.

Деталі тут: https://t.me/miUkraune/129
15.2K views17:20
Открыть/Комментировать
2021-08-06 22:16:29 Вчера в полночь мне позвонил Марк с вопросом, папа, говорят, тебя куда-то назначили, а я даже не знаю, кто ты теперь и чем будешь заниматься. Подвох был в том, что сын читает новости и, конечно же, догадывался; но очень ждал повода назвать папу «начальником шлагбаума»!

В связи с этим, дорогой Марчелло, пишу этот пост специально для тебя.

Декілька годин тому офіційно набрало чинності розпорядження про моє призначення заступником Міністра інфраструктури. По-перше, з цього моменту усі мої пости про роботу будуть ЛИШЕ українською. Мене ніхто не примушує, просто так правильно. По-друге, одразу хочу розповісти тобі, чим я буду і чим не буду займатися в міністерстві.

Я не буду займатися будівництвом доріг, наглядати за ЖД, керувати портами і авіаперевезеннями. Цими напрямками займаються відповідні служби і профільні заступники.

Зона моєї відповідальності - структурні підрозділи міністерства, які відповідають за автомобільні перевезення, Державна служба безпеки на транспорті та державні підприємства, які обслуговують ці сфери.

Не секрет, що це одне з найскладніших, токсичних та корупційних напрямків в міністерстві. На сьогоднішній день мої директорати і управління потопають у бюрократії, людей бракує, бажаючих прийти на держслужбу практично немає, в інспекції вирує хабарництво, керівники територіальних управлінь, які зазвичай є протеже політиків, опанували схеми поборів, на маршрутах процвітають нелегальні перевезення, а дозволи на міжнародні перевезення перепродаються та крадуться прямо зі складу.

Ці проблеми накопичувались багато років до мене. І я не збираюся закривати на них очі. Але й вирішити їх всі за один день теж не обіцяю. Що я точно можу обіцяти - ЧУТИ учасників ринку і робити все від мене залежне і вони і пересічні громадяни розуміли, ЩО ми робимо, НАВІЩО мир робимо і ЯКУ КОРИСТЬ це принесе.

Ми вже більше двох місяців тісно спілкуємося з усіма сегментами ринку і частково вже анонсували наші ініціативи. Детальніше розповім по мірі готовності наших рішень. Наші пріоритети на сьогодні - максимальна цифровізація видачі та обліку ліцензій та дозволів, прозорість проведення конкурсів на маршрути і ЄКМТ, відкриття даних всіх суб'єктів ОТК, лібералізація пасажирських перевезень і публікація всіх конкурсних заявок, реорганізація Держслужби безпеки на транспорті та посилення контролю за нелегальними перевезеннями.

І щоб раз і назавжди поставити крапку щодо мого досвіду роботи і тез «він журналіст» і «досвіду у нього ніякого немає».

Послухайте) я почав журналістську кар'єру шістнадцять років тому, коли багато хто з тих, хто зараз коментує мій досвід навіть гадки не мали, чим відрізняється політика від стратегії, служба від міністерства, а департамент від управління.

З тих пір я п'ять років пропрацював у Верховній раді, з яких майже половину часу провів в регіонах, з нуля вибудовуючи департаменти патрульної поліції; довгий час був членом колегії МВС, здобув юридичну освіту, а після парламенту майже два роки обіймав посаду заступника Генерального директора «Укроборонпрому», де попри усі перепони нашій команді вдалось добитися ухвалення ключового Закону про корпоратизацію, провести першу за всю історію кампанії інвентаризацію нерухомості, земельних ділянок та інтелектуальної власності і не допустити незаконного відчуження жодного квадратного метра підприємств.

Тому, при всій повазі, я прекрасно розумію тонкощі роботи держапарату - і як журналіст, і як депутат, і як керівник держпідприємства, і як чиновник. Але всі, кого це турбує більше ніж вечір п’ятниці, можуть продовжувати свій внутрішній монолог і коментувати відсутність у мене досвіду. А я тим часом продовжу підтверджувати свій досвід

До зустрічі на барикадах. Обіцяю, буде жорстко і весело!
598 views19:16
Открыть/Комментировать
2021-08-03 22:37:04 Чаус так часто оказывается под угрозой исчезновения, что пора уже занести его в Красную книгу, отпустить на волю и перестать тратить время и силы на его поимку, пиар и содержание.

Пусть гуляет в естественной среде обитания - голый, с разведчиками, по райотделам и больницам.
6.4K viewsedited  19:37
Открыть/Комментировать