2022-06-09 23:50:48
1. Не є я землею, водою чи жаром,
Не є я повітрям, що їх обіймає,
Не є я і простір, що небо тримає,
Не є я чуттями чи то сумішшю вражень,
Все це не постійне, все це не відвічне.
Я благо та милість, що в серці сідає,
В глибокому сні сам-себе доглядаю.
Я Шіва безмежний, що зовсім без краю.
2. Мені не потрібно ні каст ні законів,
Не треба аскези чи довгих молитов,
Ні практик йогічних ні роздумів тяжких,
Бо «Я» у «моєму» я вже помічаю.
Я Шіва безмежний, що зовсім без краю.
3. Ні батько ні мати ц
ього не розкажуть,
Ні Веди ні жертви до цьог
о не наблизять,
Тому що все марення тільки навколо,
Та Я, що є Шіва у цій порожнечі.
4. Немудрі для мене ні санкх’я ні джайни,
Прихильники Шіви та інші віряни.
Бо я вже відчув, що у серці я чистий,
А Шіва в мені і не мав цих обмежень
5. Не треба шукати ні зверху ні знизу,
На заході, сході, ні в іншій частині,
Бо Шіва що Я є відразу у всьому
Не має частин та з природою єдний.
6. І він є не білим, не чорним, не красним,
І він не малий, не великий, не рясний,
Бо він лише світло, та світла джерело.
А Я лише Він, чи того світла відсвіт.
7. Нема ні мене, ні тебе, ні Всесвіту.
Ні учнів, ні вчень, ні наставників сивих.
Якщо зрозумів, що Я — Шіва безмежний,
Поринув в Себе, що за гранню уяви.
8. Немає ні сну, ні пробудження й дрьоми,
Немає матерії, сяйва та мислі.
Бо Шіва за межами трьох почиває,
Той Шіва що зараз в душі визнаваю.
9. Пронизує все він та благом осяє,
Ні в кому другому не має опори,
Весь всесвіт без нього є щось незначуще,
А Я є той Шіва, що зовсім без краю.
10. Бо Він не один та немає другого,
Він сам та не сам, в пустоті та не в неї,
немає двоїстості тут ніякої,
Бо слово ніяке у мові людської.
Навіщо ж кажу я про те що співали
У Ведах святих, що в устах давніх ріши?
3.4K viewsAndrey Safronov, edited 20:50
З
