РЕФЛЕКС СВОБОДИ - природна реакція живого організму на зовнішн | Psychology Times

РЕФЛЕКС СВОБОДИ - природна реакція живого організму на зовнішній вплив (подразник), пов'язаний з обмеженнями, у тому числі — на обмеження руху.

І. П. Павлов, проводячи експерименти, помітив, що собака, знаходячись в станку, що обмежує рух, починає пручатись та вириватись. Проте коли її відпускали, вона просто влягалась в ногах вченого.
Перебуваючи в умовах, що обмежують рух, тобто в стані несвободи, собака відмовлялася навіть харчуватися, поки їй не давали їжу насильно, незважаючи на те, що була голодною добу і більше. Подавлення цього рефлексу тривало близько трьох місяців. Тобто через цей період часу собака починала нормально їсти в умовах несвободи.

Проте через 1-1,5 місяці у вільних умовах рефлекс свободи повертався і собака знову починала пручатись обмеженням.

Згідно з уявленнями І. Павлова, перша стадія рефлексу свободи за своєю фізіологічною сутністю є процесом збудження (вириватися), а друга стадія (рефлекс рабства) – процес активного гальмування (змиритися). Можлива і третя стадія - адаптація (взаємодія/співпраця з тим, хто створює обмеження).