Ольга Токарчук 'Химерні оповідання' Видавництво Темпора #cучл | (о)знаки

Ольга Токарчук "Химерні оповідання"
Видавництво Темпора
#cучліт #польська #оповідання #Токарчук

Роки два назад в російському сегменті літературного телеграму вирували пристрасті за словом weird та похідним weird-література. Туди втрапили Лавкрафт і іже с німі. Так, до речі і не розібрались, що та як, бо цей же термін можна і до магічного реалізму застосувати.
А потім в росії вийшов "темний логос" і окололітературниє заговорили про темний поворот в філософії (на заході спроба відмовитись від певних філософських обмежень пройшла пів століття назад)
Так що, що там таке те weird так і не зрозуміло - на мій смак щось надто химерне, не в один жанр не втискається, наче попахує містикою якоюсь, але в той же час - наче все і нормально, з дрібкою триллера, бо чекаєш, що ось полізуть кишки (чи десь вони заховані поруч), а ніт.
В нашій вікі розібрались з цим терміном трохи простіше
Збірку оповідань "химерні оповідання" можна до цього напрямку з натяжкою та віднести. бо реально, кожне оповідання мурахами по спині пробігає.

10 невеликих текстів, кожен з котрих викликає ледь не підсвідоме занепокоєння. Наче все спочатку рівно та однозначно, а потім пару акцентів і світ починає зсуватись в щось неприємно-моторошне. При тому це не якісь альтернативні світи.
Звісно, без фантазій не обійшлось. Але їх не так вже й складно уявити собі як реальність. І від того, що можливо вони були реальністю, але тепер трохи гіперболізовано зайшли в текст - це реально дивний ефект переляку.

В кількох оповіданнях я відчув холодок радянського минулого, котре і в мене живе - консерви. Тепер в комірчину, де стоять банки з варенням лячнуватенько заглядати, бо думаєш, а які це може мати наслідки.

Не можу сказати, що це дуже приємне читання. Але в кількох місцях примусило задуматись, де я все відчував і бачив. А кілька разів я впізнавав себе.
Хоча на ділі, ми ж не часто задумуємось, наскільки наша буденність химерна. Спробуйте, відчуття таки дивне.