Маркус Розенлунд 'Погода, яка змінила світ' #Нонфікшн #научпоп | (о)знаки

Маркус Розенлунд "Погода, яка змінила світ"
#Нонфікшн #научпоп #Видавництво_Анетти_Антоненко

Мені ця серія у видавництва Антоненко подобається в першу чергу оформленням. Кожного разу цікаво, звідки вони взяли елемент оформлення - ну де ти ще побачиш в детальках щось з середньовічних кодексів, хоч і не в кольорі, але кожного разу ніяких посилань -звідки взяли той чи інший елемент - немає. Та і кольори тепер стали симпатичнішими (перші книжки були з яскраво-червоними елементами).

Отже, в цій книжці мова про клімат і погоду, як вони змінювались іноді дуже радикально, спричиняли соціальні та економічні зміни. Звісно, це трохи слизька доріжка, пов'язувати Французьку революцію виключно з виверженням вулкану на іншому краю світу, але все таки певна послідовність та логіка є - масивне виверження спричиняє вулканічну зиму, відповідно температура може впасти і це вплине на врожай, а далі - неврожай, а це голод, і соціальні невдоволення, і бунти, і повстання. І горезвісний ірландський голод те ж виявляється пов'язаним з різкою зміною погоди внаслідок природніх явищ.

Тобто, ми то ці події сприймаємо досить спрощено, і звикли не звертати уваги на клімат та погоду, а вона досить суттєво впливає на все в нашому житті і століття тому спричиняла масу незручностей і смертей, а тисячу років погода тупо винищувала міста.

З однієї сторони, ми вже не на тому щаблі розвитку, коли так сильно залежимо від погоди, а з іншої - погода може бути дуже безжальною, і там, де нам здається, що ми захищенні, насправді звичайний дощ може пробити, бо все в навколишньому природному середовищі виявляється дуже міцно пов'язаним, а люди в нього добре влаштовані, хоча не завжди і хотіли б це розуміти. І хоч і людство багато разів проходило через кліматичні і природні випробування (вихід хомо сапіенса з Африки пов'язують теж з виверженням вулканів, котрі змінили клімат, і в Африці не стало чого жерти збирачам), все ж кліматичні коливання зараз в часи перенаселення планети можуть спричинити ще більші катастрофи (рівень океану, неврожаї).

Ніякої кліматичної паніки, досить спокійно з загальнодоступних джерел, з червоною ниткою через всю книжку - "ми не дуже усвідомлюємо до цих пір, як сильно ми залежим від погоди та клімату, бо їх робота та вплив поступовий" (а потім бац, парниковий максимум і верхні шари океану нагріваються до 55 за Цельсієм). Цікаво, відірватись іноді важко, швидко)

А ще там є про Доггерланд, пропалу землю в центрі Європи. Тепер хоч є про що розповідати в 10-11 класі, коли за своїми підручниками проходимо шматок теми про заповідник Ваттенмер