Монова

2021-03-31 18:16:59 Насправді справжнім маркером у листуванні дурної абізяни із СН в Раді є навіть не "пора валить" (та вали вже, гспді, кому ти тут треба), а конструкція "эта страна".
Не Україна, не моя країна, не просто країна вже, а "эта страна".
Я коли таке бачу, одразу дістаю печєтку з написом "манкурт йобаний", хекаю, ліплю абізяні на лоба з розмаху і йду собі, насвистуючи.
Ібо да. Открыть/Комментировать

2021-03-31 13:09:57 У 2019 році компанію намагалися купити ще раз, але Антимонопольний комітет України не затвердив цю угоду. На початку серпня 2020 року одна з дочірніх компаній групи DCH — «МС-4» — досягла домовленості з китайською компанією Skyrizon Aircraft Holdings Limited (дочірня компанія Beijing Skyrizon) про спільний розвиток заводу «Мотор Січ» та подали заявку в АМКУ щодо затвердження угоди купівлі-продажу. Після цього прокуратура у серпні 2020 року повторно арештувала акції підприємства, а 31 серпня 2020 року Антимонопольний комітет України не прийняв до розгляду заявку групи DCH щодо купівлі понад 25 % акцій ПАТ «Мотор Січ».

29 серпня 2020 року Державний секретар США Майк Помпео висловив занепокоєння намірами Китаю інвестувати в українську промисловість та купити великого виробника двигунів для авіатехніки завод «Мотор Січ», які було названо згубними.
Після цього нові власники у вересні 2020 року попередили уряд України щодо можливої подачі позову проти України до міжнародного інвестиційного арбітражу щодо відшкодування збитків у 3,5 млрд доларів через незатвердження угоди про купівлю акцій новими китайсько-українськими власниками. А на початку грудня повідомили про подачу позову, перед цим не отримавши відповіді від АМКУ, залучивши на свій бік юридичні компанії WilmerHale, DLA Piper, Bird & Bird, а також як юридичного радника з питань українського права компанію Arzinger.

У січні 2021 року Міністерство фінансів США ввело санкції проти компанії Skyrizon, яка є партнером групи DCH з розвитку заводу «Мотор-Січ», через спроби придбати закордонні військові технології та роботу в інтересах китайської армії, що становить загрозу національній безпеці США. 18 січня стало відомо, що Служба безпеки України викликає власника групи DCH Олександра Ярославського для дачі показів 19 січня у якості свідка у кримінальному провадженні щодо ПАТ «Мотор Січ» за ст. 14 («Готування до кримінального правопорушення»), ст. 111 («Державна зрада»), ст. 113 («Диверсія») Кримінального кодексу України.
І нарешті зараз рішенням РНБОУ «Мотор Січ» повернули у власність держави. Ми знаходимось тут

Всі, хто дочитав до кінця і не втратив свідомість, цноту, орієнтир і віру в світле майбутнє, — візьміть з полиці пиріжок.

І ще: мені пофіг, образились чи ні на нас китайці. На ображених воду возять. Головне, що «Мотор Січ» тепер державне підприємство.

Ніфігасобі тут тексту, ого. Піду поїм. Открыть/Комментировать

2021-03-31 13:09:56 А тепер переходимо до китайців.

У травні 2017 року міністр економічного розвитку та торгівлі України Степан Кубів під час одного зі своїх брифінгів повідомив про створення спільного підприємства «Мотор Січ» та компанії Skyrizon у китайському Чунціні. Передбачалось, що воно вироблятиме авіаційні двигуни і газотурбіні установки. А пізніше голова Наглядової ради «Мотор Січ» Анатолій Малиш заявив у інтерв’ю, що будівництво в Китаї почалося ще 2016 року, і підприємство виступає його куратором та проектувальником.

Згодом питання продажу акцій підприємства іноземним, зокрема китайським, компаніям опинилися в центрі уваги правоохоронних органів України. 20 липня 2017 року на підприємстві відбулися обшуки у справі, яку вів департамент з розслідування особливо важливих справ в сфері економіки ГПУ. Коментуючи слідчі дії, генпрокурор Юрій Луценко повідомляв, що стосовно підприємства «Мотор Січ» розслідують кілька кримінальних проваджень, зокрема, СБУ розслідує виведення великої частини акцій на офшорні компанії і передачу їх у власність в невстановленому законодавством порядку.

На озвучені прокуратурою обвинувачення на підприємстві «Мотор Січ» відреагували, оприлюднивши офіційну заяву на сайті підприємства. У ній було зазначено, що товариство не контролює процес розпорядження своїми активами власників акцій підприємства, адже з 1994 року є акціонерним товариством з приватною формою власності і не входить до складу підприємств-учасників державного концерну «Укроборонпром», які мають узгоджувати з державними структурами відчуження акцій. Правда, зручно? Ще раз подякуємо діду Кравчуку.

Також у вересні 2017 року стало відомо про те, що СБУ розслідує щодо «Мотор Січі» справу за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.14, ст.113 Кримінального кодексу України (диверсія). Тоді за клопотанням правоохоронних органів слідчим суддею Шевченківського районного суду міста Києва було накладено арешт на акції підприємства. У тексті судового рішення також йшлося про те, що 56% акцій підприємства опосередковано володіє громадянин Китаю, власник Beijing Skyrizon Aviation Industry Investment Co.

Нові обшуки на підприємстві, в яких фігурували питання продажу «Мотор Січі» іноземцям, відбулися вже 23 квітня 2018 року. Пресслужба СБУ повідомляла тоді, що представники іноземної компанії розбудовують сучасний завод із виробництва авіадвигунів, на який планується перенести українське виробництво й передати технології. Для реалізації цих намірів, всупереч українському законодавству, іноземці здійснили опосередковану концентрацію контрольного пакета акцій компанії «Мотор Січ», який наразі оформлений на шість офшорних компаній та фізичну особу, заявили тоді правоохоронці.

У відповідь на це керівництво «Мотор Січі» назвало обшуки «етапом рейдерського захоплення». Коментуючи обвинувачення в концентрації пакету акцій у руках іноземця, голова правління підприємства В’ячеслав Богуслаєв заявив, що акції підприємства перебувають у вільному продажу на біржах. Тоді ж Богуслаєв також повідомив про продаж своїх акцій «Мотор Січі» китайцям: «Я продав свої 15%, отримав дозвіл Національного банку. Все зроблено легально».

На продаж акцій стратегічного оборнного підприємства китайцям зреагували в Штатах: там стали на роги і закричали «wtf там у вас взагалі коїться, пацани, альо!». Бо зрозуміло, що Америці зміцнення Китаю взагалі нікуди не вперлось. Тож 23 серпня 2019 року газета The Wall Street Journal повідомила із посиланням на джерела в американській адміністрації, що США намагаються перешкодити покупці китайською компанією українського заводу «Мотор Січ». За інформацією видання, радник президента США з нацбезпеки Джон Болтон їде до Києва, щоб переконати керівництво підприємства не укладати угоду. Бо у Вашингтоні вважають, що продаж заводу підвищить оборонні спроможності Китаю. Открыть/Комментировать

2021-03-31 13:09:56 Недавно під новиною про те, що китайці щось там возбухнулі стосовно повернення «Мотор Січ» у власність України, прочитала коментар «цікаво, а кому вигідно посварити нас з китайцями?». І знаєте, щось мене трохи попаяло. Хоча ні, мене відверто бомбить. Бо люди готові віддати своє кровне, аби хтось там за кордоном не образився раптом. Особливо китайці, ага. Тому я вирішила сісти і зібрати до купи все, що відомо про «Мотор Січ», і як власне так могло статися, що надпотужне підприємство було виведене поза списки оборонки і продане у приватну власність. Це все є у відкритих джерелах в інтернеті.

Спочатку трохи історії. В 1907 році був заснований завод, що виготовляв сільгоспмашини та інструменти. Саме він став основою для створення «Мотор Січі». У грудні 1915 році змінюється власник, акціонерне товариство «Дюфлон, Костянтинович і К°» («Дека») викупило завод і змінило профіль його виробничої діяльності. А вже з 1916 року на підприємстві збирають поршневі двигуни.

За совєтів завод продовжує працювати у сфері моторобудування, з 1953 року на ньому починають виробляти реактивні двигуни. Підприємство перебуває у державній власності. Держава на той момент — СРСР.

А далі починається цікаве. Бо у березні 1994 року, після здобуття Україною незалежності, уряд своїм рішенням дозволив провести приватизацію цього підприємства. Президентом тоді був Леонід Кравчук. Головою правління утвореного внаслідок приватизації у 1995 році відкритого акціонерного товариства «Мотор Січ» став В’ячеслав Богуслаєв, який очолював підприємство з 1988 року. Запам’ятали? В дев’яності, за президентства Кравчука, підприємство стратегічної оборонної галузі було виведено з державної власності і продане у приватну. Дев’яності це взагалі роки лютого дерибану, з молотка йшло все, що можна було продати. Що не можна, продавали теж.

Наразі «Мотор Січ» являє собою групу компаній, до якої, зокрема, входять моторобудівний завод «Мотор Січ», його відокремлені підрозділи, такі, як Запорізький машинобудівний завод імені В. І. Омельченка, Волочиський машинобудівний завод у Хмельницькій області та Лубенський верстатобудівний завод на Полтавщині.

До 2014 року в управлінні «Мотор Січі» перебував також Сніжнянський машинобудівний завод у Донецькій області. Наразі це підприємство розташоване на тимчасово непідконтрольній Україні території.

У серпні 2014 року вантажівки російського «гумконвою» вивезли до Росії обладнання, викрадене з філіалу підприємства «Мотор Січ» у Сніжному. Прес-центр АТО: «В районі Тореза з 16.08.2014 року було виявлено вантажівки білого кольору, що підтверджено даними космічної розвідки. Транспортні засоби під виглядом «гуманітарної місії» вивозять з одного з філіалів заводу «Мотор Січ», котрий виготовляє комплектуючі до двигунів гелікоптерів, обладнання, що виготовляється тільки в Україні. Такі ж крадіжки відбуваються в інших містах, що нині підконтрольні т.з. ДНР» (кінець цитати).

Та навіть попри війну, українсько-російська співпраця в авіабудуванні продовжувалась. В 2016 році підприємством були відремонтовані авіадвигуни літаків Ан-124, якими потім транспортували російські гуманітарні та військові вантажі до Сирії.
Наразі «Мотор Січ» є одним із провідних світових виробників авіаційних двигунів для літаків і гелікоптерів. Підприємство також займається їх розробкою та обслуговуванням. Основна продукція підприємства має подвійне призначення: може використовуватися як з цивільною, так і з військовою метою.

Продукція «Мотор Січ» не обмежується лише сферою авіації, але наразі нас цікавить лише оборонка. Открыть/Комментировать

2021-03-31 12:34:34 На 31 жовтня поточного року Верховною Радою призначені вибори мера Харкова. Тобто щурячі перегони по дерибану того, що недодерибанив Лудший, почалися вже офіційно.
Відтак маю питання, чи здатні будуть проєвропейські, демократичні сили Харкова мислити стратегічно, державницьки, відкинути власні амбіції і об'єднатись?
Провести праймеріз, обрати і висунути на вибори ЄДИНОГО кандидата? Якого під час перегонів буде підтримувати решта? Бо тільки тоді буде шанс.
Подивимось.
І дуже хочеться, щоб почули.
https://www.facebook.com/Mikita.Solovyov/posts/5367393686664334 Открыть/Комментировать

2021-03-28 14:00:38 Прокинулась сьогодні о восьмій ранку від несамовитого виття собак. Мене підкинуло над ліжком десь на метр, і я там трохи нагорі політала. І якщо ви не чули, як виють алабаї (два) в приміщенні, то ви життя не нюхали і геть не знаєтесь на хорорі.
Той, хто зі мною давно знайомий, вже добре знає, що восьма ранку і я — категорично несумісні поняття. Тим більше в неділю. Тим більше, що це насправді сьома ранку. Тим більше, коли втичив до третьої ночі в серіал. Тим більше, коли виють собаки (дві). І опше.
Тож я гепнулась з-під стелі на твердь, якось стала на тремтячі ноги і пішла наводити лад серед підлеглих. Підлеглі вили. Вірніше, СобакаМері вже не вила, вона сиділа посеред кухні із заплющеними очима, тремтіла, з-під брилів стікала слина. СобакаІтабар вив за двох, старанно і виразно, теж із заплющеними очима.
Я спершу рявкнула «цить, тихо будьте!», потім пошукала якихось потойбічних істот, не знайшла, потім почухала підлеглих за вухами і дала їм печива. Ще трохи постояла, і тільки-но зібралась вислизнути з кухні і піти в одіялки доспати, як з полички почувся богомєрзкій писк, такий противний, ультразвуковий, аж зуби занили. Собаки знову почали вити.
Ах йптвмть, сказала я і пішла на звук, мацати по поличках. На поличці лежав датчик чадного газу і помирав. Помираючи, він посилав у Всесвіт прощальні сигнали, сповіщаючи всіх про свої сумні і трагічні обставини і про те, що батарейки ось-ось сядуть.
Я одним рвучким рухом зірвала кришку (тут датчик заверещав особливо пронизливо, собаки знову завили), і вирвала нирки, тоість батарейки. Евтаназію було завершено. Ще трохи потряслася від люті і почовгала в кімнату, в одіялки.
Та ти гоніш, Монова, а печиво де, сказали за спиною собаки і виразно закрили очі. Довелось дати, бо вдоволені підлеглі — запорука міцного сну. Открыть/Комментировать

2021-03-27 01:30:07 Пам'ятаю, коли я вперше приїхала в гості до Нора Макарова в Київ, ми пішли вечеряти в ресторанчик неподалік, називається "У хромого Пола".

І от сидимо, їмо, теревенимо про все на світі, аж раптом я трохи відвела погляд в сторону — і затерпла. Потім вивалила очі, роззявила рота і мало не зронила шматок штруделя в декольте.

Бо за столиком навпроти сидів Семенченко і спритно точив з великої тарелі щось масне всіма своїми трьома зубами.

Нора спершу притихла, бо не зрозуміла, чого раптом я так вклякла, а потім прослідкувала мій погляд, засміялась і сказала:
— Та не звертай уваги, я просто забула тебе попередити, він сюди часто ходить кушоць, живе десь тут.

Я вивалила очі ще трохи більше, бо подумала "ніхуясібє редути вигідний бізнес", адже винаймати житло на Лаврській можуть собі дозволити нє только ліш всє.

В тому ресторанчику я буваю мало не щоразу, як приїзжаю до Києва, бо такі штруделі, як там подають, готувала тільки моя бабця Стефанія. І майже щоразу я натикалась там на героїчне зголоджене Насіння.

Крч, що я сказати хотіла.
Нора, я скоро приїду.
Здається, мені вже не спортять апетит. Открыть/Комментировать

2021-03-26 21:50:45 Коли Байден нещодавно назвав в інтерв’ю Путіна вбивцею, мене почало розривати між двома почуттями: з однієї сторони, коли справжнього вбивцю і воєнного злочинця називають своїм іменем, та ще й робить це президент США, це тішить; з другої сторони — переконання, що плюгава моль цього так не подарує, помститься. І як завжди, зробить це на нашій території, із розряду «а смарі как я магу», і підморгнути Штатам.

Потім те, що мене гризло зсередини, почало знаходити підтвердження у словах речника хуйла Пєскова, який неприкрито почав говорити про те, що у нього є «побоювання» стосовно загострення на Донбасі. Тобто підґрунтя вже почали готувати.

І от сьогодні, 26 березня, окупантами було здійснено прицільний обстріл українських позицій із забороненої Мінськими домовленостями зброї. Це сталося неподалік населеного пункту Шуми Донецької області. В результаті обстрілу чотири військовослужбовці зі складу Об’єднаних сил загинули, двоє отримали важкі поранення.

Про обстріл вже повідомили ОБСЄ, також ініційоване термінове позачергове засідання групи безпеки Тристоронньої контактної групи і попередньо Україна має згоду ОБСЄ на проведення такого засідання.
Що хочу сказати. В нас вже 7 років війна. СІМ РОКІВ. І вона буде продовжуватись доти, поки живий і при владі Путін. Росія так і буде використовувати збройне протистояння, обстріли і загострення на фронті для того, щоб тиснути на Україну, щоб примушувати на переговорах здавати свої позиції.

Але я дуже прошу всіх: вірте у свою Армію. Вірте і підтримуйте всіма доступними способами. Бо Армія здатна захистити державу і стримувати ворога. Будь-яка війна закінчується. Закінчиться і ця, нашою перемогою, бо в нас немає іншого вибору.

Тому загиблим — пам’ять і шана.

Воїнам — наша віра і допомога.

Окупантам — смерть. Открыть/Комментировать

2021-03-26 00:42:32 Я думала, що після новини про суд над покійним Лудшим я вже не буду сьогодні сміятись, бо скільки можна вже, ну.
Але тут побачила в стрічці стоп-кадр ефіру "Право на владу", на ньому хунвейбін ах якого міністра Антон Геращенко. І двері. Двері від ОПи, оті розмальовані.
Ця абізяна приперла в студію двері, йбнврт.
І стоїть перед ними зосереджений і лютий, як красний камісар перед розстрілом білогвардійцями.
Десь існує вікно Овертона, а в нас Антосік припер двері.
Орвел, вставай, вони охуїли.
А я мабуть піду вляжуся, бо вже ізнємогла. Открыть/Комментировать

2021-03-25 21:45:34 Щось я дуже сильно волаю, давайте разом Открыть/Комментировать