2024-05-02 16:43:52
Йдемо з малим вулицею, на узбіччі припаркований здоровенний пікапіще, повнопривідний, високий, чорнезний, могутній, як Арнольд в молодості.
Я одразу хтиво облизуюсь і голосно кажу «боже яка машина, оце б віджать!», нахиляюсь і дивлюсь ззаду під хвоста. В процесі уявляю, скільки всього корисного можна напхати в кузов.
За моїми діями уважно спостерігає водій в дзеркало і поступово наливається буряковим кольором. Втім, мовчить, бо руками я нічого не чіпаю.
На мені повисає Стефан і сичить:
— Мама, припини негайно, я взагалі вже не розумію, чого від тебе очікувати в наступний момент!
— Всього, синку! — відповідаю я і голосно ржу.
Красунчик пікап каже ррррриииии і їде геть.
13.0K viewsОлена Монова, 13:43
М
