2022-05-02 21:37:07
Я - людина всесвіту
Так, ви не очулися, бо коли в мене питають за традицію, то я навіть не можу відповісти що саме я практикую взагалі по загалям. Бо з одного боку - я природній чаклун, з іншого - майстер Худу, з третього астролог, і так далі…
То я просто відповідаю, що цікавлюся багато чим, зокрема на даний час я знову повертаюся до природньої магії, неодруїдизму, пошуку себе на ланах та в лісах, зорко взираючи на небосхил, щоб побачити там барви змін.
Шукаючи себе дуже легко заблукати, та повірити у чиюсь казку, у мари тих, хто йшов своїм шляхом, проте зауважив що нібито він може стати спільним. Ми - одинакі примари, єдність народжується з унікальності, а вподоблення поглинає та не залишає ідентичності.
Коли вирушаєш на пошук - дуже важливо скласти свій портрет, можливо намалювати, але краще всеж написати словами, таким яким ви себе бачите. Колись я був дуже скептичним, цинічним, та зневажливим, проте життя провело мене крізь випробовуваня, після яких від мене відсікло ті якості.
Я гадаю, що процесс самовдосконалення пролягає через самоприйняття, через відважну сутичку між тим, якими ми собі здаємося, та тим ким ми можемо стати. Традиції світу які ведуть по духовному шляху потребують слідування, сумлінної віри в те, впевненості в тому, що людина яка стояла у джерелах того чи іншого шляху - не помилялась.
Проте ми всі помиляємось. Дуже легко віддати поводдя комусь, чи то реальна людина, чи якась потойбічна істота, та заключивши угоду із собою - віддати. Та віддатися обрію. Коли ж ми йдемо своїм шляхом, то ми цілковито покладаємося на себе, на свій досвід, на свої знання та навички. Вивчати - корисно, проте де у світі духовних вченнь пролягає межа між навчанням та ідолярством?
Слухай себе а не милу жіночку з книги, довіряй собі а не чоловіку з YouTube, поважай себе не дозволяючи втаптувати у багно свою думку, май друзів а не підручних, живи вільно та давай волю іншим! Ти - частка природи, палай життям, надихайся, твори!
33 views18:37