Ефект Тома Сойєра Одна з найвідоміших сцен в американській | Менеджмент.Книги
Ефект Тома Сойєра
Одна з найвідоміших сцен в американській літературі пропонує нам важливий урок щодо людської мотивації. У другому розділі книги «Пригоди Тома Сойєра» перед Томом постає нестерпно нудне завдання: побілити паркан тітки Поллі загальною площею 75 квадратних метрів. Не можна сказати, що це доручення сильно його втішило. «Життя здалося йому безглуздим, а існування — важким тягарем», — пише Марк Твен.
Але саме в ту хвилину, коли Том втратив будь-яку надію, його раптом осяяло натхнення. «Найсправжнісіньке сліпуче натхнення!». Коли його друг Бен, проходячи повз, починає знущається з Тома з приводу його сумного жереба, Том поводиться несподівано. Водіння пензлем по паркану — це не жахливо рутинна робота, а фантастичний привілей, джерело, е-е-е… внутрішньої мотивації. Робота виявляється настільки захоплюючою, що коли Бен просить дозволити йому зробити кілька мазків, Том відмовляє. Він не поступається, доки Бен в обмін на цю рідкісну нагоду не віддає йому своє яблуко.
«— Що, старий, працювати доводиться, еге ж? …
Том пильно подивився на Бена і запитав:
— Що ти називаєш роботою?
— А це, по-твоєму, не робота?
Том знову заходився білити й відповів мимохідь:
— Що ж, може, робота, а може, й не робота. Я знаю лише одне: Тому Сойєру це до душі.
— Та годі вже, наче тобі може подобатися білити! Щітка продовжувала рівномірно рухатися по паркану.
— Подобається? А чому б і ні? Таки не щодня нашому брату випадає нагода побілити паркан.
Після цього Бен подивився на все іншими очима, навіть перестав жувати яблуко. Том обережно водив щіткою туди й сюди, зупиняючись час від часу, щоб помилуватися результатом, а Бен стежив за кожним його рухом. Ця справа здавалась йому дедалі цікавішою».
Згодом підходять інші хлопчики, які всі як один потрапляють у розставлену Томом пастку і зрештою білять паркан — кілька шарів — замість нього. Із цього епізоду Твен виводить ключовий принцип мотивації, а саме: «Робота — це те, що людина зобов’язана робити, а Гра — те, чого вона робити не зобов’язана». Далі він пише:
«Є в Англії такі багачі, яким подобається влітку правити поштовою каретою, в яку запряжено четверо коней, тому що на це вони тратять шалені гроші; а якби вони отримували за це платню, гра перетворилася б на роботу й одразу стала для них нецікавою».
Іншими словами, заохочення можуть відігравати роль філософського каменю у поведінковій алхімії: вони здатні перетворювати цікаве завдання на нудну рутину. Вони можуть перетворити гру на роботу. І, знижуючи внутрішню мотивацію, вони можуть звести нанівець працездатність, креативність і навіть бездоганну поведінку.
ДЖЕРЕЛО: «Drive: The Surprising Truth about What Motivates Us»
#мотивація #робота #гра
