2022-08-30 11:30:20
У кожного з нас є сьогодні рідні чи друзі, які перебувають на фронті. Ми за них непокоємось і намагаємось всіляко допомагати, підтримувати. Ми уважно слідкуємо за тим, що із ними відбувається. Коли ми отримуємо від них погані новини чи чуємо їх невдоволення якимись речами, це викликає в нас внутрішню боротьбу між розумінням того, як важко їм особисто, і розумінням того, як важко армії та країні в цілому.
Звісно, ми намагаємось десь прискіпливіше ставитись до їх слів і невдоволень, дещо зменшуючи емоційне навантаження. І це є виправданим.
Але сьогодні я хочу вам розповісти історію своїх друзів, які є добровольцями і з першого дня захищають країну із зброєю в руках.
Ця історія мене шокувала і я вважаю, що про такі випадки повинен знати загал. Оскільки є розумні ризики і зрозумілі жорсткі події, все ж таки війна, а є відверті уроди на керівних посадах, для котрих люди це витратний матеріал і які свою некомпетентність конвертують в біду.
Нажаль, Зеленський та "Слуги народу" звільнили таких "командирів" від юридичної відповідальності за вбитих і понівечених підлеглих. Нажаль, слова Зеленського про те, що ми цінуємо кожного солдата і кожне життя - деколи лише слова.
Отже, мої друзі, з якими я знайомий багато років, з якими ми стояли пліч-о-пліч під час всіх буремних подій років незалежності України, в перші дні війни пішли добровольцями до територіальної оборони.
Слід зазначити, що вони до цього не мали бойового досвіду, в перші дні, зрозуміло, не проходили жодних медичних комісій, також вони не проходили жодного бойового навчання. Їм просто видали автомати і зарахували в ТРО. Тоді було так (не знаю як зараз).
В подальшому, пан Зеленський дозволив такі не підготовлені, належним чином не вкомплектовані, не перевірені на здібності та стан здоров'я, підрозділи ТРО використовувати в інших регіонах, в тому числі на фронті.
Зараз в ЗСУ триває наступальна операція на півдні. Відповідно, найсильніші військові частини направлені туди. Але східний фронт теж потрібно тримати. Тому його "прикрили" ось такими ТРО-шниками.
Слід зазначити, що в цих, скажімо чесно, не самих боєздатних підрозділах, і командири "не найкращі". Зустрічаються навіть відверто тупоголові (вибачте за різкість). Ці особи не мають навичок управління (керування) збройними підрозділами, а свою некомпетентність компенсують репресивно-жорсткою поведінкою. При цьому видають відверто не продумані, по суті - злочинні, накази. Які, в тому числі, призводять до невиправданих безглуздих жертв.
Саме такий стан речей у моїх друзів в 1 стрілецькій роті 234 батальйону, 128 бригади ТРО. І саме такий недолугий командир батальйону в них - пан Д. Костинюк.
Цей хлоп направив роту на "нуль" без нічого. Взагалі. Тупо своїм м'ясом тримати лінію оборони. Дякувати хоч окопи залишились від попередніх військовиків. Тиждень! Тиждень оборонці були без їжі, без води, без ліків - це все просто тупо не підвозилось і не доставлялось. І це все під майже безперервними обстрілами збоку свинособак, не маючі нічого у відповідь - тільки автомати з обмеженим боеприпасом.Тиждень аду!
Дехто з хлопців-оборонців знаходиться зараз у панічному психологічному стані. Коли починається обстріл, вони просто перестають себе контролювати і кидаються із сторони в сторону. Дехто, як один з моїх друзів, що має давнішні проблеми зі спиною, від тижневого безперервного перебування у бронежилеті, майже втратив можливість самостійно ходити. Є серед них навіть астматик.
Так, коли вони йшли в ТРО, про це не думали, оскільки була критична ситуація. Але "правила гри" держава по відношенню до них змінила вже після. Вони не розраховували, та що там розраховували - вони не здатні виконувати такі завдання "на нулі", які їх змусили виконати зараз. Але вони встояли. Не відступили. Утримали оборону.
3.2K views08:30
О
