2024-05-28 22:25:28
Тільки сьогодні дійшли руки до пінгвінів, часу бракує катастрофічно.
Якось у нас так недолуго склалось в країні, що всі роки незалежності наша наука була в повній дупі. Гроші з бюджету на неї виділяли в останню чергу, шалений відтік мізків за кордон, де розумних цінять, опікають і достойно оплачують працю.
Бути науковцем — не модно. Не престижно. Модно бути тіктокером, ютубером, інфлюенсером і, боже памажи, — лігродом (не питайте). Воно би все й нічого, таке теж має право на життя. Тільки коли воно «ТЕЖ», а не «ЗАМІСТЬ».
Тому що коли «замість» — то тоді виходить якась піська з пластмасовим їбалом або, боже памажи, — лігрод, який хвастається кількістю підписників, вважає це неабияким соціальним капіталом, а людей, що мають підписників менше – лузерами і сміттям, і починають вони ганяти зрадоньку, навмисно роблячи акцент не на «фінансування антарктичної науково-дослідницької станції Академік Вернадський», а на «пасти пінгвінів». Навіть Єрмака туди притулили, зубожілі (від слова «тулити», а не Притула, а то знаю я вас).
Єдина українська антарктична станція. Метеорологічна і геофізична обсерваторія, постійно працююча.
Але ідіоти вчепились в тих пінгвінів мертвою хваткою, їх не цікавить раціо, їх не цікавлять джерела фінансування, їх нічого не цікавить, бо їх нагодували емоціями через край їхні поводирі-симулякри, і це все фонтанує в усі боки.
І так на кожному кроці.
Як в цьому всьому не захлинутись — хороше питання, із зірочкою.
14.3K viewsОлена Монова, 19:25
М
