Монова

У цієї нестерпної сучки серця мого — три спальних місця. В мене одне, а в неї три: два ортопедичних матраса і один лежак з бортиками.

Маючи за плечима сумну історію з хворими суглобами Ітабара, я тепер дую на воду і всюди розпихую собачі лежаки, щоб песичка не лежала на твердому.
І що ви собі думаєте? ЛедіП жодного дня і жодної ночі не спала на них.

Вона прекрасно знає команду «місце». І навіть її виконує, чемно йде по команді, лягає на матрас і дивиться на мене, як на гівно.
— Бачиш, Монова? Я лягла. Ти тепер задоволена? Йди вже масти кремом свисток і сама лягай, дай мені спокій.

І як тільки я повертаюсь до ЛедіП спиною, вона хутко злізає з лежака, відсуває його в сторону від стіни, так, щоб зʼявився клаптик голої підлоги розміром з серветку — і вкладається там.
І хропе, як пʼяний матрос, абсолютно щаслива.
Босячка, хоч і леді.

#щастя_кольору_карамелі