Читаю Толкінову 'Легенду про Сіґурда і Ґудрун' за редакцією йо | #філолофакт

Читаю Толкінову "Легенду про Сіґурда і Ґудрун" за редакцією його сина Крістофера. Книжка містить два твори: "Нову пісню про Вольсунґів" та "Нову пісню про Ґудрун". Так от, у коментарі до "Нової пісні про Вольсунґів" Крістофер пише, що готи колись називали наш Дніпро Данпар - Danpar. Ця назва зустрічається у "Пісні про Атлі" - Atlakviða (Атлі - Атілла) і ще подекуди в давньоскандинавській поезії.
Ще один варіант Крістофер подає у коментарі до "Нової пісні про Ґудрун": Danparstaðir - архаїчна готська назва Дніпра.

З "Лабораторії Ісландії" Ярослави Куцай дізналася, що ісландці досі величають Київ Kænugarður. А ще після 5 хв смикання ниточок всесвітньої мережі (ісландської вікіпедії (дяка мінімальним знанням норвезької і ґуґл-перекладачу)) можу додати, що в сагах, зокрема в Kristni saga - давньоскандинавській сазі про християнізацію Ісландії - Київ називали Kænugarð, що буквально значить "місто кораблів", бо kæna - корабель, garður - місто.

#філолофакт