Малюючи на склі пальцями тебе у потягах і маршрутках Стирала т | Київ літературний (UrsusPoetry)

Малюючи на склі пальцями тебе у потягах і маршрутках
Стирала туманними ранками сліди пам'яті битви лютої
Сушила під світлом місяця усе склеєне і пришите,
На стрічку липку піймати хотіла зграю думок-москітів
Із впертістю гомеопата по мілілітру вливала душу
Шукала на Google-картах посед Стікса сушу
І змушуючи води потоки міняти столітнє русло
Харону за тебе принесла жертву: віддала половцям Русь я.
Збивала до крові стомлені ноги у берегів Панталасса
Щоб лиш відкрилися очі твої, хотіла віддати власні
У стінах, що дихають медикаментами, під співи страшних апаратів.
слова мої лезом різали простір, доходили ж уже мертвими.
Розбита світами і змучена війнами, вмостилася на край ліжка,
У себе з тобою я більше вірила,з тобою була сильніша.

Катя Цимбал