Сьогодня особливий день. День Незалежності моєї країни, за як | Broker від слова Bro

Сьогодня особливий день.
День Незалежності моєї країни, за яку заплачено найвищу ціну, життям багатьох украінців.
В той день, 24 серпня 1991го року, коли Верховна Рада УРСР оголосила про Незалежність України, було свято.
Я уявляю, як раділи ті, хто виборював Незалежність роками у підпіллі, чиї рідні були сослані, закатовані, знищені, розстріляні.
Але для мене це було просто свято. Як день Конституції.
Так, це мій камінг-аут.
До 2014го року я навіть не розуміла значення цієї події.
Безкровний розподіл, крах колоса на довгих ногах ( СРСР ) відчувався як само собою розуміле.
Ми були молоді і весь світ плескався у наших ніг.

Але в листопаді 2013го я вперше побачила, що наш прапор став зброєю.
Я не могла зрозуміти, як це могло статися, що саме за символ незалежності так жорстко б’ють, саджають, переслідують.
А в березні 2014го вже саме Незалежність похитнулася.
Я уявити не могла, що хтось може відняти таку річ, як держава!
Вкрасти, відняти нашу вільну країну, незалежністю якоі ми так пишалися всі ці роки!

І тоді ми вийшли на протести, а кращі з нас пішли захищати Незалежність зі зброєю в руках.
Моя війна почалася не 24 лютого 2022го року.
Вона почалася 1 березня 2014го з початком «руської весни».
Саме в ті дні я зрозуміла, як я люблю Україну! Як я не хочу нікуди, крім як жити в неї, любити, створювати, ростити дітей.
Наступні події показали, що свобода та незалежність нам достається великою ціною.
На прапорі України тепер кров її синів та дочок.
А славень ( гімн) тепер співають у всіх куточках світу.
Вітаю вас, любі співвітчизники!
Слава Україні!
Слава Нації!
Слава нашим збройним силам!
Смерть ворогам!
Ну, за Незалежність!