Получи случайную криптовалюту за регистрацию!

ТРАВМА СВІДКА - це психологічна травма, яку можна отримати без | Psychology Times

ТРАВМА СВІДКА - це психологічна травма, яку можна отримати без безпосередньої участі у травматичних подіях, а лише споглядаючи та усвідомлюючи їх наслідки.

Людина ставить себе або когось з близьких на місце жертви, переживає безсилля, провину (нічим не можу допомогти та ніяк не можу зупинити чи попередити), тривогу тощо. Тобто приблизно той же спектр переживань, що і дійсна жертва подій, але можливо + сором (я не маю цього переживати, адже я в безпеці і т.д). Або навпаки - повне притуплення емоцій.

*Травми свідка в DSM немає, тому загальновизнаних симптомів та протоколів теж наразі немає.

А отже складно сказати, за якими ознаками ми можемо говорити про травму свідка. Я би запропонувала так: якщо ви помітили суттєві зміни в своєму стані після побаченої травматичної ситуації та ця ситуація займає значне місце в фокусі вашої уваги, то можемо говорити (але не виставляти діагнози) про травму свідка. Краще працювати з спеціалістом, але

Що можна зробити самостійно?
⁃ Визнати, вербалізувати, дозволити емоції.
⁃ Визначити свою реальну зону впливу на травмуючу ситуацію. Тобто дати об‘єктивні відповіді на нав’язливі питання/твердження, що крутяться в голові.
⁃ Виговоритись людині, яка готова вас слухати та має на це сили. Якщо ми розглядаємо допомогу при травмі свідка як роботу з травмою в більш широкому сенсі слова, то проговорення травмуючої ситуації, відновлення хронології, констатація деталей, переживань та їх зміни дозволяє перетворити це переживання в «досвід».
⁃ Просвіта. Розуміння процесів, які з вами відбуваються, може знизити рівень тривоги.
⁃ Перевести фокус уваги на те, що у зоні вашої відповідальності. На справи, що повертають вам відчуття контролю.
⁃ По можливості створювати для себе безпечне середовище.
⁃ Переключитись на власне життя. Це власне стосується усіх пунктів. Зазвичай людина, що переживає травму свідка, повністю сконцентрована на чужому горі та перестає звертати увагу на організацію власної життєдіяльності. І на цьому рівні ланцюжок теж треба розривати.