Ці слова дуже неприємні. Страшні, та ніби апокаліптичні. На | Записки изнутри

Ці слова дуже неприємні.
Страшні, та ніби апокаліптичні.

На дворі 21 століття, часи жовтневої революції пройшли, спробуєте, витісняючи жах, парирувати ви. І будите праві тільки в одному.
На дворі 21 століття.
Крапка.
Але ми всі вже бачимо, що середневіччя прийшло до нашої хати.
Мені дуже яскраво і легко уявити те що каже нижче Володимир Шевченко.

І я скажу вам друзі, що казав до початку великої війни та відразу після.
Единий спосіб врятуватися від страху та відчаю, це прийняти реальність, та спробувати знайти в неї своє місце.
І готуватись.

Дуже круто коли ти взмозі сказати: Я вірю в краще, але, я готов до найгіршого.
І психологічно, і практично.

Це шлях.
Наступна зима, буде дуже непростий етап цього шляху.
І скоріш за все, за нею прийде весна.
В усіх сенсах.

Але зиму нам треба вистояти. Вижити.
________

Про зиму.

Ви ж вже почали готуватись до зими ?

Ви ж розумієте, що ця зима буде найбільшим випробуванням для цивільного населення України за останні 77 років?

Ми маємо справу із країною терористом, це вже очевидна істина.
Не здобувши якоїсь значної для себе перемоги на полі бою вони вбивають та тероризують цивільне населення, підвищуючи градус невдоволення та розхитуючи нашу єдність.

Мій прогноз очевидний та збігається із думками всіх моїх друзів військових.

Взимку тварі дочекаються настання холодів, мінус десять градусів морозу та нижче, та цілеспрямовано почнуть нищити ТЕЦ, електро станції, підстанції - всю критичну інфраструктуру.

Чому майже не б'ють по неї зараз ?
Нащо? Зараз це не критично. Можна прожити і без світла. Питання опалення взагалі не стоїть.
Все розбите буде відновлено у штатному режимі без особливого поспіху.

А тепер уявляємо, що за вікном десять градусів мороза та одночасно в усіх великих містах знищено ТЕЦ та електростанції. Чи пошкоджено.
Та постійно й на далі залишаються під обстрілами ракетами (ні, в них не закінчаться для нас ракети)

Що ви будете робити у своїх квартирах, якщо тепло та світло зникне на тиждень, два, три? Якщо постійно буде зникати весь холодний сезон? Паркетом посеред кімнати топити ж не варіант.

Відрізане взимку від світло та теплопостачання будь-яке велике місто автоматично стає центром гуманітарної катастрофи та пасткою для сотень тисяч, іноді мільйонів людей.

Так, ремонтники будуть все це ремонтувати максимально швидко, намагатись.
Але навіть два дні без тепла та світла у багатоповерхівці у морози це кепсько.
А може не два.
Може тиждень.
А може взагалі без відновлення.

Що робити? Готуватись.
Як завжди.
Спокійно, без кіпішу, але з усвідомленням перспектив та ризиків.

Якщо в вас є будь-який будинок за містом його необхідно підготувати до цілком автономного існування.
Це насправді не на стільки дорого та важко.
Зробить хоч одну кімнату з обігрівом, якщо немає можливості зробити весь будинок.

Груба, булерьян, твердопаливний котел.
Будь що на твердому чи рідкому паливі.
Маленький генератор, щоб працювала єлектроніка котла , якщо вона є.
Запас палива для обігріваючого пристрою - дрова, пелети, ще щось.
Запас на всю зиму вже зараз. Запас палива для генератора. Хоч мінімальний, хоч на тиждень.
Вкопуйте ємність з бензином, якщо генератор бензиновий, ставте помпи для відкачування палива, думайте. Гугліть. Вирішуйте.

Все це потрібно було робити ще три місяці тому.
Вже зараз є відчутний дефіцит генераторів.
Як тільки стане холодно та почнуться перебої, ви взагалі їх не знайдете.
Ні за які гроші.
Те саме стосується палива та дров чи пелетів.
Логістика постачання так саме буде страждати як і критична інфраструктура.
Врахуйте це.

Якщо ви взагалі обмежені у грошах( таких багато ) шукайте друзів , в яких немає будинку за містом, кооперуйтесь з ними. Об'єднуйтесь.
Разом ви вирішите всі ці питання, та й взагалі легше будете переносити важкі часи коли вони настануть.

Не якщо, а коли.
Нажаль.

Звикайте до життя у новій реальності.
Реальності де постійно треба думати мінімум на півроку наперед.
Враховувати самі негативні сценарії.
Та діяти.
Діяти на випередження ситуації.