Як лібералізм перестав бути ідеологією З дитинства нас вчать | ꑭ Pinochet was right ꑭ

Як лібералізм перестав бути ідеологією

З дитинства нас вчать правам людини. Ще у молодшій школі ми дізнаємося, що люди рівні, але при цьому всі ми окремі унікальні особистості. Нам кажуть, що у майбутньому ми можемо бути ким завгодно.

У середній школі ми дізнаємося про прогрес. Все що було у минулому–це варварство, бруд та релігійний фанатизм. Тепер же в нас є плоди науково-технічного прогресу та індустріального суспільства, завдяки чому ми можемо не народжувати більше велику кількість дітей за непотрібністю. Ми дізнаємося про демократію, яка є нашою найбільшою цінністю. А всі системи, що заперечують демократію–криваві та відсталі.

У старшій же школі ми дізнаємося, що раніше існувало три види недемократичних країн. Одні перестали існувати внаслідок Першої Світової, інші внаслідок Другої, а треті внаслідок Холодної.

Все це закладає ліберальне підґрунтя для роздумів вирощеної такою пропагандою людини. Вона може робити різні висновки щодо оточуючого світу, але передумови цих висновків будуть ліберальними.

Така людина може бути проросійською чи прозахідною. Більш консервативною чи більш прогресивною. Феміністкою другої хвилі чи третьої. Але за замовчанням це ліберал. Правий, лівий чи центристський.

І ця ідеологізованість не була б такою поганою, якщо би вона не була представлена як факт. Якщо ти не признаєш прогрес, рівність, демократію чи права людини, то ти–не просто політичний опонент. Ти–фрик, реакціонер, релігійний фанатик.

Ці люди всерйоз вважають свої погляди заснованими на науці. Втім, як вважали й комуністи з нацистами. Чому це погано та як із цим боротися– в наступних постах.

Пиночет был прав