sNaked Diary #УкрТґ

2021-12-02 23:02:55
Додам і я олії у вогонь...
Поговоримо з вами про "відкати"? А то всі сруться, а я як покарана стою.

Насправді, коли я чую це слово, то згадую свої п'ятнадцять років, у які щиро вірила в магію і "відкатом" вважала кармічні покарання за всякі прокльони, занадто хороші емоції і щасливі співпадіння. За це мені зазвичай "прилітали" якісь хвороби (за неуважно сказане слово - ангіна), чи просто поганий настрій і нещастя.

А потім нещастя посипалися як з відра і підв'язати їх до чогось в мене так і не вийшло, тому довелося зрозуміти, що речі стаються не залежно від нас і нашої поведінки.

Але якщо повернутися до БДСМ, то, як на мене, тут дуже люблять підмінювати поняття. І замість того, щоб використати слово "відкат" у якості "відкат до нормального стану", його використовують, щоб замаскувати невдалі сесії і дроп після них. Мовляв, було добре, тож тепер точно буде погано, бо таке вже життя, нічого не поробиш.

І це не правильно. Ми в БДСМ, щоб було добре, а не погано. Я можу зрозуміти, що після яскравого екшену може стати трохи сумно, як коли йдеш з парку розваг, або коли закінчується улюблена шоколадка. Але це не повинно бути травматично сумно. Це відкат у нормальний стан, а не в жахливий.

Звісно можна почати говорити і про кортизолову яму, і про адреналінову втому, але це - все патологія. Так бути не повинно.

Бережіть себе.
І нехай почнеться срач!


Подолью и я масла в огонь...
Поговорим с вами об "откатах"? А то все срутся, а я как наказаная стою.

На самом деле, когда я слышу это слово, то вспоминаю свои пятнадцать лет, в которые искренне верила в магию и "откатом" считала кармические наказания за всякие проклятия, слишком хорошие эмоции и счастливые совпадения. За это мне обычно "прилетали" какие-нибудь болезни (за невнимательно сказанное слово – ангина), или просто плохое настроение и несчастьч.

А потом несчастья посыпались как из ведра и подвязать их к чему-то у меня так и не получилось, поэтому пришлось понять, что вещи происходят не зависимо от нас и нашего поведения.

Но если вернуться к БДСМ, то, по-моему, здесь очень любят подменять понятия. И вместо того, чтобы использовать слово "откат" в качестве "откат в нормальное состояние", его используют, чтобы замаскировать неудачные сессии и дроп после них. Мол, было хорошо, так что теперь точно будет плохо, потому что такая уж жизнь, ничего не поделаешь.

И это не правильно. Мы в БДСМ, чтобы было хорошо, а не плохо. Я могу понять, что после яркого экшена может стать немного грустно, как когда уходишь из парка развлечений или когда заканчивается любимая шоколадка. Но это не должно быть травматично грустно. Это откат в нормальное состояние, а не в ужасное.

Конечно можно начать говорить и о кортизоловой яме, и об адреналиновой усталости, но это – все патология. Так быть не должно.

Берегите себя.
И да начнется срач! Открыть/Комментировать

2021-12-01 18:01:37
Перше число, а це значить, що прийшов час відповідати на анонімні питання.

Це було цікаво. Особливо воювати з форматуванням телетайпу.

Ну що, інжой.


Первое число, а это значит, что пришло время отвечать на анонимные вопросы.

Это было любопытно. Особенно воевать с форматированием телетайпа.

Ну что, инжой.

Привет, расскажи пожалуйста о своём отношении к эротической художественной литературе?

И

Добрый вечер, Очень интересно читать Ваш канал. Поделитесь плжа Вашим мнением касательно художественной эротической, тематической и не очень литературы

Привет-привет!

Тут два вопроса по цене одного. Ну эм... Я мало в последнее время читаю эротической (тематической и не очень) литературы, и мнение, как таковое, у меня основано на опыте подросткового увлечения любовными романами.

Мне понравилось. Мне было двенадцать-четырнадцать-шестнадцать, и читать про то как рыцари-джентельмены-просто брутальные мачо покоряют, защищают и любят главную героиню было горячо. Я перечитала почти все, что вышло у Кетрин Коултер, Лизы Клейпас и Элизабет Эллиот.

Продолжение

#анонимные_вопросы

Запитати анонімно - тут.

Задать вопрос анонимно - тут. Открыть/Комментировать

2021-11-30 20:03:53
Ну що ж... Листопад добігає кінця, і уф...

Якщо сісти і озирнутися назад, то цей місяць, був м'яко кажучи не простим: як почалися першого числа якісь охуїтельні історії, так досі ніяк не закінчаться.

Переказувати усе - написати автобіографічний роман в трьох томах з назвою "Змійка і її пиздець". Якщо коротко, то я тепер вмію накладати еластичну пов'язку на ще одну частину тіла, пізнала нові грані болю (не БДРного) і з'ясувала, що люди навколо не знають, що таке особисті кордони.

Але нічого, я викарабкаюся.
Мені ще пости про ці самі кордони писати. І про субособистості. І взагалі... Де наша не пропадала? Тих місць на мапі вже нема!

А завтра як завжди відповіді на анонімні питання. Чекаємо)


Ну что ж... Ноябрь подходит к концу, и уф...

Если сесть и оглянуться назад, то этот месяц был мягко говоря не простым: как начались первого числа какие-то охуительные истории, так до сих пор никак не закончатся.

Пересказывать все – написать автобиографический роман в трех томах под названием "Змейка и ее пиздец". Если коротко, то я теперь умею накладывать эластичную повязку на еще одну часть тела, узнала новые грани боли (не БДР) и выяснила, что люди вокруг не знают, что такое личные границы.

Но ничего, я выкарабкаюсь.
Мне еще посты об этих же границах писать. И о субличностях. И вообще... Где наша не пропадала? Тех мест на карте уже нет!

А завтра как обычно ответы на анонимные вопросы. Ждем) Открыть/Комментировать

2021-11-29 19:19:18
Одна з моїх найперших - з'явилася вона років у сім, чи вісім - сексуально-бдсмних фантазій була... є про стілець. Звичайний стілець до якого б прикріпляли жертву, а потім...

...моя напівдитяча уява пасувала і вигадувала якісь дикі механізми з палками і незрозумілими штуками. Головне що я знала, що це стілець для примусової пенетрації. У якості катування чи покарання. В залежності від основного напрямку фантазій.

В якийсь момент я вирішила, що уявляти щось подібне дуже тупо, і перестала. Сама собі дура - вкрала такий збуджуючий образ.

Я не дуже знаю, чому згадала про це зараз. Просто одного разу зрозуміла: мені потрібен цей стілець з факмашиною під ним. Щоб сидіти, прив'язаною, стогнати, кричати і не могти ухилитися від штучного члену, що повільно, але невідступно в мене проникав.

Тут можна ще додати мої монстрофетиші і усілякі "занадто" великі фалоімітатори, але я вам нічого не говорила.

Дом в свою чергу підкинув ідею з подібним стільцем, на який жертву спускають за допомогою мотузок. Мені варіація сподобалася.

...нам буде де розвернутися у втіленні фантазій.


Одна из моих первых - появилась она лет в семь, или восемь - сексуально-бдсмных фантазий была... есть про стул. Обычный стул к которому бы прикрепляли жертву, а затем...

…мое полудетское воображение подводило и придумывало какие-то дикие механизмы с палками и непонятными штуками. Главное что я знала, что это стул для принудительной пенетрации. В качестве пыток или наказания. В зависимости от основного направления фантазий.

В какой-то момент я решила, что воображать что-то подобное очень тупо, и перестала. Сама себе дура – ​​украла такой возбуждающий образ.

Я не очень знаю, почему вспомнила об этом сейчас. Просто однажды поняла: мне нужен этот стул с факмашиной под ним. Чтобы сидеть, привязанной, стонать, кричать и не уклониться от искусственного члена, который медленно, но неотступно в меня проникал.

Здесь можно еще добавить мои монстрофетиши и всякие "слишком" большие фаллоимитаторы, но я вам ничего не говорила.

Дом в свою очередь подбросил идею с подобным стулом, на который жертву спускают с помощью веревок. Мне вариация понравилась.

...нам будет где развернуться в воплощении фантазий. Открыть/Комментировать

2021-11-29 00:06:22
Останні декілька тижнів проходять під егідою "Змійка, від'їбись ти вже від себе". Але виходить так собі.

От і зараз - сиджу, дивлюсь в канал і гвалтую себе думкою, що треба щось розумне написати

Ех...
Слідувати власним порадам дуже важко, ага.


Последние несколько недель проходят под эгидой "Змейка, отъебись ты уже от себя". Но выходит так себе.

Вот и сейчас – сижу, смотрю в канал и насилую себя мыслью, что надо что-то умное написать

Эх...
Следовать своим советам очень трудно, ага. Открыть/Комментировать

2021-11-28 12:55:02 Нагадую, що першого числа я буду публіковати відповіді на анонімні питання, так що ви можете задати їх зараз і отримати відповідь через кілька днів, а не чекати потім цілий місяць.
Спитати анонімно - тут.

Напоминаю, что первого числа я буду публиковать ответы на анонимные вопросы, так что вы можете задать их сейчас и получить ответ через несколько дней, а не ждать потом целый месяц.
Задать вопрос анонимно - тут. Открыть/Комментировать

2021-11-24 20:06:25
Згадала тут цікаву річ про приватність. Те саме "прайвасі", про яку ми любимо повторювати в БДСМ.

Мені довелося цьому вчитися. І для себе, і для інших.

Бо в сім'ї моїх батьків такого поняття, як "особисте" не існувало. Не було ні особистого простору, ні можливості сказати, або зробити щось, що потім не стане відоме купі людей. І я... Якось звикла, що якщо не хочеш, щоб щось було використане проти тебе - ніхто про це не повинен дізнатися.

Але при цьому межі "особистого" в мене дуже викривилися. Я доволі довго могла розповісти будь-кому практично будь-яку інформацію про себе, бо ну... немає нічого "мого". Та й права на "своє" в мене теж немає.

Пояснював, що таке "прайвасі" мені Дом. Він же й виховував в мені почуття "особистого", меж, за які не треба виходити, і коли розповідаєш про себе, і коли отримуєш інформацію від інших.

Це був болісний період. Я наробила купу помилок. Не навмисне. Я просто не знала, що таке прайвасі, і тому багато пизділа. На щастя, особливої шкоди це не завдало, а по носу я отримала тільки від Дома, а не від життя.

Мені хочеться сподіватися, що я все ж таки навчилася.
Я відчуваю, що я навчилася.
І тепер дуже через це саме прайвасі хвилююся. Настільки, що іноді не можу "відкрити рота" і написати навіть тут.

Але, може, воно й накраще.


Вспомнила тут интересную вещь о конфиденциальности. Том самом "прайвасе", о котором мы любим повторять в БДСМ.

Мне пришлось этому учиться. И для себя, и для других.

Ибо в семье моих родителей такого понятия, как "личное", не существовало. Не было ни личного пространства, ни возможности сказать или сделать что-то, что потом не станет известно куче людей. И я... Как-то привыкла, что если не хочешь, чтобы что-то было использовано против тебя – никто об этом не должен узнать.

Но при этом пределы "личного" у меня очень исказились. Я довольно долго могла рассказать любому практически любую информацию о себе, потому что ну... нет ничего "моего". Да и права на "свое" у меня тоже нет.

Объяснял, что такое "прайваси" мне Дом. Он же и воспитывал во мне чувство "личного", границ, за которые не нужно выходить, и когда рассказываешь о себе, и когда получаешь информацию от других.

Это был болезненный период. Я наделала кучу ошибок. Не намеренно. Я просто не знала, что такое прайваси, и потому много пиздела. К счастью, особого вреда это не нанесло, а по носу я получила только от Дома, а не от жизни.

Мне хочется надеяться, что я все-таки научилась.
Я чувствую, что я научилась.
И теперь очень из-за этого самого прайваси волнуюсь. Настолько, что иногда не могу "открыть рот" и написать даже здесь.

Но, может, оно и к лучшему. Открыть/Комментировать

2021-11-22 18:01:26
Вчора сиділа у Дома в ногах і скаржилася на відчуття самотності. На егоїстичну, неправильну самотність від того, що він не приділяє мені увагу, бо хворіє. Мені, в принципі, потрібно багато уваги. А з дитяче-батьківською динамікою у відносинах...

Будь зі мною.
Звертай на мене увагу.
Розділи зі мною час.

Для цього є багато причин. Я й сама зараз "не в ресурсі", і мені потрібна підтримка. Я відвикла - з нас двох, частіше в якісь халепи потрапляю саме я. Мені все ще здається, що аварією ми вичерпали ліміт пиздецю на все життя.
Але головна з причин - прив'язаність. Кохання. Коли хочеться людину усю собі. І ніякі температури на неї права не мають!

Смішно.
Соромно.
Тупо.

А я підіймаюсь, струшуюсь і згадую, що я - можу.
Вивезла ж, і не раз.
І зараз - вивезу.

Бо кохання того варте.


Вчера сидела у Дома в ногах и жаловалась на чувство одиночества. На эгоистичное, неправильное одиночество от того, что он не уделяет мне внимание, потому что болеет. Мне, в принципе, нужно много внимания. А с детско-родительской динамикой в ​​отношениях...

Будь со мной.
Обращай на меня внимание.
Раздели со мной время.

Для этого есть много причин. Я и сама сейчас "не в ресурсе", и мне нужна поддержка. Я отвыкла – из нас двоих, чаще в какие-то передряги попадаю именно я. Мне все еще кажется, что аварией мы исчерпали предел пиздеца на всю жизнь.
Но главная из причин – привязанность. Любовь. Когда хочется человека всего себе. И никакие температуры на него права не имеют!

Смешно.
Стыдно.
Тупо.

А я поднимаюсь, встряхиваюсь и вспоминаю, что я могу.
Вывезла же, и не раз.
И сейчас – вывезу.

Потому что любовь того стоит. Открыть/Комментировать

2021-11-20 14:51:51
Решила собрать в одном месте собственный опыт по уходу за ножками. Потому что фетишизирую их не только я, но еще и Дом. А его фетиш имеет эстетическую направленность, и мне хочется его удовлетворять. Да и просто иметь красивые, ухоженные ноги – приятно.

Рекомендации по уходу за стопами
Для нижних, верхних и боковых

Чтобы стопы оставались сухими и чистыми, их нужно сушить и чистить гладкими и хорошими, нужно прилагать некоторые усилия. Но уход за кожей – это совсем не рокет саенс, и, в принципе, не нуждается даже в регулярном визите в салоны красоты (педикюр – не самое главное, хотя цветные ноготки это красиво).

Базовые вещи напомню быстро, без особых объяснений: стоит пить много воды, полноценно питаться (есть крупы, фрукты и овощи) и не забывать о теплом душе.

А теперь, к менее очевидным вещам:

Есть одна штука, которая со стопроцентной вероятностью испортит кожу (и не только стоп) – это курение. Никотин и смолы влияют на эластичность кожи и ее цвет. Вызывают сухость и раздражение, ухудшают заживление ран. (И все это кроме того, что курение в целом вредит здоровью и увеличивает риск возникновения рака).

За удобную обувь, которая не натирает и не давит, ваши стопы тоже скажут "спасибо". Особенно, если большую часть дня (как я) вы проводите на ногах – ходите или стоите, не важно. Зимой (да и не только) хорошо иметь на работе сменную обувь. Так вы предупредите развитие не только мозолей, водянок и потертостей, но и грибковых заболеваний.

Ногти следует подрезать прямо, чтобы они не врастали, а кожу на ногтевой пластине сдвигать – так ее сложнее повредить и занести инфекцию.

Если беда уже произошла – вы подхватили грибок, или инфекцию, то (это не стыдно и ничего не говорит о вашей гигиене, просто shit happens) следует обратиться к дерматологу, а не заниматься самолечением. Бывают случаи, когда местных средств (кремы, спреи, мази, лаки) недостаточно, и требуется более существенное лечение. А вот делать косметический педикюр – не надо совсем. Грибок ногтей очень хорошо чувствует себя под гелем и акрилом.

Что касается повседневного ухода, то следует пользоваться пемзой и скрабами, хотя бы раз в несколько дней. А то и каждый день, потому что кожа на ногах грубеет очень быстро (если, конечно, вы не занимаетесь каким-либо видом спорта и вам очень нужны "любимые мозоли", иначе будет больно). Лично я после долгих поисков остановилась на "наждачке" на рукоятке. Они не дорогие – не жалко заменять, когда сотрутся; и очень удобны в использовании – легко регулировать угол и силу.

Кремы лучше выбирать с высоким процентом мочевины (10% и более, конечно, если у вас нет аллергии). Они смягчают кожу и способствуют заживлению ранок. Они продаются в основном в аптеках, а не в магазинах косметики. Использовать советую каждый вечер, вместе с легким самомассажем – так вы еще и снимете усталость.

Enjoy.

P.S. Конечно же, все эти вещи мы делаем, если мы в целом здоровы и не имеем противопоказаний. При наличии воспалений, трофических язв, переломов и прочего – не трогаем собственные ноги, а идем к врачу и выполняем его указания. Открыть/Комментировать

2021-11-20 14:50:52
Вирішила зібрати в одному місті власний досвід із догляду за ніжками. Бо фетишизую їх не тільки я, а ще й Дом. А його фетиш має естетичну направленість, і мені хочеться його задовольняти. Та й просто мати гарні, доглянуті ноги - приємно.

Рекомендації по догляду за стопами
Для нижніх, верхніх і бокових

Щоб стопи залишались сухими і чистими, їх треба сушити і чистити гладенькими і гарними, треба докладати деякі зусилля. Але догляд за шкірою - це зовсім не рокет саєнс, і, в принципі, не потребує навіть регулярного візиту до салонів краси (педикюр - не найголовніше, хоча кольорові нігтики це гарно).

Базові речі нагадаю швиденько, без особливих пояснень: варто пити багато води, повноцінно харчуватися (їсти крупи, фрукти і овочі) і не забувати про теплий душ.

А тепер, до менш очевидних речей:

Є одна штука яка зі стовідсотковою вірогідністю зіпсує шкіру (і не тільки стоп) - це паління. Нікотин і смоли впливають на еластичність шкіри і її колір. Викликають сухість і подразнення, погіршують загоєння ран. (І все це крім того, що паління в цілому шкодить здоров'ю і збільшує ризик виникнення раку).

За зручне взуття, що не натирає і не давить, ваші стопи теж скажуть "дякую". Особливо, якщо більшу частину дня (як я) ви проводите на ногах - ходите, чи стоїте, не важливо. Взимку (та й не тільки) добре мати на роботі змінне взуття. Так ви попередите розвиток не тільки мозолів, водянок і потертостей, але й грибкових захворювань.

Нігті варто підрізати прямо, щоб вони не вростали, а шкіру на нігтьовій пластині зсувати - так її складніше пошкодити і занести інфекцію.

Якщо біда вже сталася - ви підхопили грибок, або інфекцію, то (це не соромно і нічого не каже про вашу гігієну, просто shit happens) варто звернутися до дерматолога, а не займатися самолікуванням. Бувають випадки, коли місцевих засобів (креми, спреї, мазі, лаки) не достатньо, і потрібне суттєвіше лікування. А от робити косметичний педикюр - не треба зовсім. Грибок нігтів дуже добре почуває себе під гелем та акрилом.

Що до повсякденного догляду, то варто користуватися пемзою та скрабами, хоча б раз на декілька днів. А то й кожен день, бо шкіра на ногах грубішає дуже швидко (якщо, звісно, ви не займаєтесь якимось видом спорту і вам критично потрібні " улюблені мозолі", інакше буде боляче). Особисто я після довгих пошуків зупинилася на "наждачці" на руків'ї. Вони не дорогі - не шкода замінювати, коли зітруться; і дуже зручні у використанні - легко регулювати кут і силу.

Креми краще вибирати з високим відсотком сечовини (10% і більше, звісно ж, якщо у вас не має алергії). Вони пом'якшують шкіру і сприяють загоєнню ранок. Продаються здебільшого в аптеках, а не в магазинах косметики. Використовувати раджу щовечора, разом із легким самомасажем - так ви ще й знімете втому.

Enjoy.

P.S. Звісно ж всі ці речі ми робимо, якщо ми в цілому здорові і не маємо протипоказань. При наявності запалень, трофічних виразок, переломів та іншого - не чіпаємо власні ноги, а йдемо до лікаря і виконуємо його вказівки. Открыть/Комментировать