​​Ось цікаво. Ліві (або колишні ліві), які підтримують Україну | NIHILIST.LI

​​Ось цікаво. Ліві (або колишні ліві), які підтримують Україну, сприймають проросійські ліві партії та організації як ворогів. Вони намагаються (більш або менш успішно) боротися проти них в інформаційному просторі, звинувачують їх, іноді навіть погрожують їм, у будь якому разі відмежовуються від них всіма способами.

А що там у правих?

Я майже не зустрічав помітної проукраїнської правої критики Орбана, наприклад. Або німецької AfD. Або прокремлівських тенденцій в республіканської партії США. В кращому разі наші праві публіцисти просто плюють у напрямку путінських фашистів, але не намагаються розібратися з їхнім генезисом, не намагаються зрозуміти причини їхнє падіння, не намагаються впливати на них.

Це не суто теоретичне питання.
Саме зараз ультраправа маріонетка Кремля стоїть на заваді нафтовому ембарго. Саме республіканський сенатор тормозить фінансову допомогу від США. Праве видання Compact у Німеччині просуває ідею «миру з Росією». Де критика справа, коли вона так потрібна? Де спроби аналізу того, що правий рух став вразливим до маніпуляцій Малофєєва?

Я знаю, що мене по старій пам'яті читають деякі українські праві (відгороджені банами, хехе), тому я закликаю сприйняти це не як докору, а скоріш як ідею.

Наприклад, Орбан невразливий до лівої або ліберальної критики, у нього вже є заготовлена демагогія, щоб відповісти на неї. Але саме праві можуть спробувати пробити його риторичний захист, послабити його позиції та підтримку. Ви можете не тільки допомогти Україні, але також покращити свій міжнародний статус. Я не дуже радий щодо другої частини, але перша здається мені набагато важливішою.

З абстрактно-політичної точки зору мені було б дуже комфортно, щоб Росія і далі була де-факто головою міжнародного фашистського інтернаціоналу. Але нафтове (а згодом і газове) ембарго набагато важливіше за можливість клеймити опонентів «маріонетками Кремля».

Тому любі праві, які працюють в інформаційному полі – їбаште «своїх» путіністів, ліві хай збільшують зусилля по «своїм», а одне з одним можна буде розібратися після перемоги.

/Олександр Володарський