Получи случайную криптовалюту за регистрацию!

Zeon Mental Centre

Логотип телеграм канала @muzeonods — Zeon Mental Centre Z
Логотип телеграм канала @muzeonods — Zeon Mental Centre
Адрес канала: @muzeonods
Категории: Без категории
Язык: Русский
Количество подписчиков: 292

Рейтинги и Отзывы

2.00

2 отзыва

Оценить канал muzeonods и оставить отзыв — могут только зарегестрированные пользователи. Все отзывы проходят модерацию.

5 звезд

0

4 звезд

0

3 звезд

1

2 звезд

0

1 звезд

1


Последние сообщения

2023-04-20 23:36:41
"Стіна" (1988), режисер Ізраїль Гольдштейн
77 views20:36
Открыть/Комментировать
2023-04-20 20:02:08
Ілюстрація до художнього нарису Юрія Яновського "Голлівуд на березі Чорного моря", опублікованого в журналі "Кіно" у березні 1926-го.

"У їдальні кінофабрики завжди б’ються істерично двері, а за їдальнею западається червона земля — і на це місце стають, коли хочуть понюхати морської меланхолії. Найбільше сюди бігають молоді автори і футуристи-поети, стають і, задумливо попихкуючи люльками, спостерігають далекі й таємні кораблі, що мають повезти їх на тропіки. Далеко внизу шавкає об пісок, налітаючи, море, свистить і шумить на березі та в повітрі. Під знаком цих романтичних шумів проходить і робота в Одеськім Голлівуді."

Скан сторінки з фондів Одеського літературного музею.
290 views17:02
Открыть/Комментировать
2023-04-15 21:17:39
З книжки "Українські писанки", 1968, акварелі та упорядкування Ераста Біняшевського. Замовити видання можна в кочовій бібліотеці Книжкий курінь.

"Ераст Біняшевський – лікар за фахом, колекціонер і дослідник творів народного мистецтва. В 60-70-х роках минулого століття він дуже активно збирав колекцію писанок карпатських регіонів, зроблених на повному яйці. І не тільки збирав, але і відмальовував зібрані зразки писанок. На листах ватману робив підготовчі малюнки писанок для друку, які нині зберігаються в бібліотеці Національного музею українського народного декоративного мистецтва. У 1968 році було вперше за радянських часів укладено і видано Ерастом Біняшевським чи не єдиний в Україні на той час альбом "Українські писанки". Тираж розійшовся миттєво і став раритетом," — розповідає знана майстриня з писанкарства Зоя Сташук
111 views18:17
Открыть/Комментировать
2023-03-25 12:31:33
2 квітня о 15:00 в Одесі в рамках фестивалю сучасної культури ПОРУЧ відбудеться зустріч з літературознавицею Вірою Агеєвою і презентація книжок «За лаштунками імперії» та «Марсіани на Хрещатику». Поговоримо про багатовіковий культурний спротив імперському поневоленню і битву за збереження колективної пам'яті та ідентичності.

Наприкінці розмови запланована автограф-сесія Віри Агеєвої. Під час фестивалю також можна буде придбати книжки авторки.

Вхід на цю подію вільний за умови обов'язкової попередньої реєстрації за посиланням: https://forms.gle/YpqUZKcUqY5y54j26

(залишилося небагато місць)
57 viewsedited  09:31
Открыть/Комментировать
2023-03-24 22:20:30
ПОРУЧ сталий фестиваль, що проходитиме в Одесі раз на 3-4 місяці та щоразу представлятиме нові культурні події. Питали, як нас можна підтримати, якщо бути фізично присутнім не виходить. І тепер така можливість з’явилася! Запрошуємо всіх, хто має можливість та бажання, підписатися на наш Патреон: https://www.patreon.com/PORUCH

Завдяки патронам ми зможемо відчути запит аудиторії та стабільність у формуванні подальших планів і розвитку фестивалю, тому просимо вашої підтримки.

Для патронів передбачені різні приємні подаруночки — від наших особистих культурних рекомендацій до patrons-only онлайн-подій.
70 views19:20
Открыть/Комментировать
2023-03-23 20:45:10 31 березня - 2 квітня в Одесі в рамках фестивалю сучасної культури ПОРУЧ відбудеться виставка «Що можна втратити, що можна зберегти».

Наше життя неминуче супроводжує переживання втрати: близьких людей; міст і місць, які ми полишили; різних дрібниць, непомітних спочатку, але конче важливих потім.

Але що робити, коли втрати так злочинно примножуються? Чи можливо підготуватися до них або ж знайти сили для опору цій тлінности?

Усвідомлення недовговічності дозволяє поглянути на звичні речі з іншої перспективи. Те, що є вразливим, стає важливим і потребує нашої уваги і захисту: це люди і людяність, живі істоти — домашні і вуличні звіри; домівки і дозвілля, мова, історія, особиста і колективна пам’ять, земля — клаптик чорнозему і більші території на мапі; наш спокій, свобода, чутливість і впевненість.

Те, що зберегти не вдається, займає особливе місце в пам’яті, яке слугуватиме чи то меморіалом, чи то своєрідним оберегом. Так людина убезпечує все, що вона любить, від забуття.

Як один філософ колись написав у листі до свого друга: «Не дозволимо, щоб разом з втраченим пропав і плід, який ми отримали від нього. Чим володіємо, те може бути відібраним, чим володіли, того вже не відбереш ніколи.»

Війна поставила нас перед запитанням, на яке ми змушені відповідати собі знов і знов: що можна втратити, що можна зберегти?

Учасники виставки: Марія Матяшова, Ілля Тодуркін, Каріна Синиця, Діма Толкачов, Тамара Турлюн, Даша Чечушкова, Олена Курзель, Олександр Населенко, Pixelated realities

Куратори — Володимир Чигринець і Валерія Наседкіна, співзасновники кочової бібліотеки «Книжковий курінь», незалежний кураторський колектив

Виставка буде відкрита для відвідування усі три дні фестивалю у верхній локації театрального простору ТЕО — з 18:00 31 березня.

Адреса: Одеса, Військовий узвіз, 18.
Вхід на цю подію — вільний.

Повна програма фестивалю та квитки на інші події за посиланням: https://secure.wayforpay.com/payment/poruch
53 viewsedited  17:45
Открыть/Комментировать
2023-03-23 20:44:27
53 views17:44
Открыть/Комментировать
2023-03-14 16:59:08 До Одеси Леся Українка вперше виїхала потягом на початку липня 1888 р. Маршрут подорожі склався так: від Ковеля, через Ківерці, Луцьк, Рівне, Здолбунів, Славуту, Шепетівку, Полонне, Бердичів, Козятин, Вінницю, Жмеринку, Роздільну. Ліричним щоденником мандрівки і став цикл «Подоріж до моря». О. Косач-Кривинюк описувала мандрівку так: «Ця подорож до Одеси — була перша Лесина подорож до моря, якого вона раніш не бачила і яке вона з того часу якось аж пристрасно любила все життя. Не диво, що вся ця подорож у подробицях одбилася в її “Подорожі до моря”, присвяченій сім’ї Михайла Федоровича Комарова (1844–1913) — громадсько-культурного діяча, критика, бібліографа, словникаря, фольклориста, члена київської, а згодом одеської «Громад», близького приятеля родини Косачів. У циклі Леся Українка також описує свою подорож до Акермана Дністровським лиманом і враження від відвідин турецької фортеці.

"Подоріж до моря" доступна для перегляду у вільному доступі у Томі 5 повного зібрання творів Лесі Українки на сайті Українського інституту книги. Багато цікавих деталей знайдете у розділі "Примітки та коментарі":

https://drive.google.com/file/d/1qCGvR12mnwTcGIiufsZr2WFmTtDAq3GQ/view
69 viewsedited  13:59
Открыть/Комментировать
2023-03-14 16:57:43 «В Одесі було три пункти, з яких найчастіше милувалась морем Леся. Першим був центральний бульвар (“Николаєвський”), близько від нас. З того бульвару широко відкривався краєвид на одеський порт з його невпинним рухом і гамором. З цього ж бульвару, від пам’ятника Рішельє, починалися знамениті монументальні гранітні сходи, що вели до самого порту. / Другим місцем споглядання вибрали дівчата бульвар Олександрівського парку (тепер парк Тараса Шевченка). Тоді ще зберігався там мур турецької фортеці Хаджибей. Через широкі амбразури цього муру приємно було дивитись на море: тут кінчалась Одеська бухта і починалося відкрите море — безмежний синій простір, де-не-де біліли вітрила рибацьких шаланд. <…> Любила Леся, і, мабуть, найбільше, третє місце, що лежало на самому березі — Ланжерон. Це вже там, де скінчився порт. Їхати туди “конкою”. Починалася вона на розі Поштової і Рішельєвської, себто близенько від нашої домівки. / Буваючи на Ланжероні, Леся подовгу просиджувала на березі. Любила підходити до тієї вічно рухливої межі, що зветься побережною лінією, що відділяє суходіл від моря. Чиста, прозора вода плескалась біля Лесиних ніг, а рука, занурена в той плинний кришталь, ловила ласку теплого спокійного моря. А навколо — мальовничі жовті і червоно-жовті берегові скелі. Зовсім близько до берега плавали прозорі “парасольки” медуз, або “морських сердець”, як ми їх називали. Викинуті хвилею на берег морські водорості заповнювали повітря незбагненними пахощами», — Комаров Б. "Одеські зустрічі".
92 views13:57
Открыть/Комментировать
2023-03-14 16:57:35
68 views13:57
Открыть/Комментировать