Безсилля, втома, продуктивність на нулі Фірмові тези 'чому та | Лекції в колекцію

Безсилля, втома, продуктивність на нулі

Фірмові тези "чому так і шо робити".

1. Ми сильно недооцінюємо складність щоденних рутин та важливість автоматизмів. Вдома у кожного були налагоджені усі дороги. Ми не задумувалися над тим, як піти на кухню та взяти їжу, а також над сотнями інших дрібних задач. На новому місці налагодження таких рутин займає щонайменше кілька тижнів. Це додаткова робота для мозку, він від неї банально втомлюється і вимагає відпочинку.

Якщо усвідомлено розібрати усі ці рутини, частину з них цілком можна спростити і прискорити адаптацію.

2. Інше мовне середовище. Мова — надзвичайно складна інформаційна структура, яка вимагає потужних ресурсів мозку. Причому її обробляють дві різних системи пам'яті: є велика різниця між тим, щоб знати мову (пам'ятати слова та конструкції) та звично користуватися мовою (застосування слів та конструкцій записується до процедурної пам'яті та стає таким самим автоматизмом, як дорога з ліжка до холодильника у рідному домі). Коли ми опиняємося у новому мовному середовищі, це відбирає надзвичайну кількість ресурсів. Причому на повне звикання може піти рік або навіть кілька років.

По суті це означає, що ваш мозок уже по кілька годин на день інтенсивно виконує робочі задачі (вивчення мови). Доведеться врахувати ці кілька годин у своєму стандартному робочому графіку та відповідно прибрати якісь інші задачі. Імовірно, тоді пазл вашої реальної продуктивності складеться зовсім інакше.

3. Вдома у нас автоматично задовольнялася ціла низка потреб, які ми навіть не звикли помічати. На новому місці вони не задовольняються. Але оскільки ми не звикли звертати на них увагу, то просто так і живемо. Але незадоволені потреби — це окремі психічні процеси. Вони відволікають та втомлюють.

Варто проаналізувати: що такого у вас було вдома, чого немає зараз. Наприклад: вранішнє сонце гарантувало легкий підйом. Або: вночі було темно і тихо, ви нічого для цього не робили — просто такий район. Була ванна, а на новому місці душ. Похід у магазин був одночасно і прогулянкою серед зелені.

Які важливі відчуття та стани ви мали? Якщо є можливість щось зробити для їх задоволення на новому місці — цілком імовірно, що це сильно додасть вам ресурсу.

4. Схоже, що в нас є окрема потреба мати власний дім. Тварини по-різному поводяться на своїй та на нейтральній території. Перебування поза домом вимагає додаткових емоційних ресурсів та втомлює.

Навіть якщо ви не плануєте надовго вкорінюватися на новому місці та хочете якнайшвидше повернутися додому, ресурсом "власного гнізда" не варто розкидатися. Будь-які способи, якими ви можете відтворити атмосферу дому, можуть стабілізувати та підтримати. Предмети, кольори, запахи, звуки.

5. Потреба у контролі.

Те, що ви опинилися поза домом не з власної волі - дуже важливо і для багатьох критично. Але зосереджуватися на цьому факті — не адаптивно. Ефективніше обрати усі аспекти життя, на які ви можете вплинути тут і зараз — і взяти їх під контроль. Відчуття особистого контролю над власним життям збуджує дофамінові системи, суттєвим чином стабілізує психіку та дає мотивацію до дій.

6. Стрес та емоції забирають ресурс. Ми втомлюємося від переживань. Будь-яка емоція вимагає часу та сил, а також гальмує кору та заважає сфокусуватися на задачах.

Оскільки причини для емоцій у нас об'єктивно є, їх багато, вони серйозні та складні, значною мірою з цим доведеться змиритися. Частину вашого часу та сил вони так чи інакше забирають, а отже продуктивність нижча, ніж зазвичай. Але, якщо регулярно давати місце і час своїм емоціям, вони перестають висіти серед фонових процесів психіки та відтягати на себе ресурс.

7. Очікування та вимоги до себе, як до війни. Сам факт цих очікувань вже суттєвим чином демотивує: ви об'єктивно не можете мати ту саму ефективність та в будь-якому разі будете розчаровані. Це воронка самознищення.

Перестаньте очікувати. Stop it.

Петро Чорноморець