2021-03-03 00:03:56
- Хочеш давай пох..римся!..
Ранок, пробки, я підхворівший лечу на зустріч.
Сигаретний недопалок вилітає з вікна джипа БМВ як «Кассами» ХАМАСу по Ізраїлю. Причудливо неприцільно кувиркається у повітрі. Приземляється на узбіччя.
На чорній землі недопалок виразно майорить.
Магнетизує погляд як перший колонізатор Марсу.
Я запізнююсь. Я хворію. Зараз загориться зелений на світлофорі.
Всі причини сказати пригоді «ні».
Як же тут дати задню?
Коли всі умови проти - час для звершень!
Вискакую, підхожу до джипа. Одна з нових моделей БМВ Х-5. Великий і білий. Сяє навіть серед похмурого міста.
- Доброго дня. Ти з Києва бачу по номерах. Твоє ж місто. У тебе там попільничка якісна, чого викидаєш?
В салоні сидить щось схоже на Гаріка Кричевського. Різкий погляд карих очиць. Неприємна але упевнена в собі пика. Років під сорок. З бабою.
- Так... ти.... пасматрііі... вокрууууг... Какое все!!! - з легким мурчанням задоволено ухмиляється жлоб.
- Так ти ж і є причина цієї бидлятні.
Ти і свинячиш.
- Чтоо ти скааазааааал?!!!!
Гарік кричить. Під боком шось попискує і самка-пасажир. Гарік привідчиняє двері, оглядає мене. Передбачаючи намір:
- Хочеш - давай поху...римся!
- Сишиш ти!!!! Ху...рітся? Мнє с табой?!! Та ти знаешь кто щас будєт с тобой ху..рітся?!!
Інтригуюсь «останнім попередженням». Із зацікавленням очікую який назве кримінальний бренд.
- Ти сейчас будешь хуярітся.... с ментамі!! Я визову!!!
Я не стримуюсь і регочу. Жлобик ніяковіє та багровіє від злості. Ще раз повторюю йому, що хай не свинячить та йду назад.
Жлобеня натискає педаль газу.
Боляче дивитись як джип разом з самкою істерично підлітає у повітрі та гупає на колдобинах перехрестя.
Не визнавати помилки, не здатність брати на себе індивідуальну відповідальність, не здатність до ризику в інших сферах окрім обману держави та інших громадян задля заробітку коштів.
Жлоби.
833 viewsedited 21:03
Є
