Шкільна програма і військкомат Художній твір Сьогодні, звича | Human to human

Шкільна програма і військкомат

Художній твір

Сьогодні, звичайного будневого ранку, нічим не особливого, діти різного віку йдуть до школи. Вони ходили туди і вчора, і позавчора... і завтра теж підуть. Нічого особливого. Давайте подивимось, що там у школі.

І там все як завжди: у четвертого «Б» класу зараз зарубіжна література, у «А» класу рідна. У «А» класі проходять твір солдата, який був написаний камінцем по склу в окопі, що зараз завалить автора. У «Б» класі проходять твір про підполковника, який залишився без нічого і пійшов виживати. По дорозі врятував 150000 людей і помер заради 789010 людей. Нічого особливого.

У єдиному 6-му класі у 39-ти дітей зараз історія. Там проходять те, як держава з 5-ти людей боролася з іншими арміями і за допомогою сили волі... Нічого особливого, звичайний урок історії.

В першому класі урок фізкультури. Вони слухняно виповнюють команди вчителя: «Право-руч!», «Ліворуч!» Нічого особливого.

У школі висять плакати з патріотичними зображеннями людей-героїв. Звичайна, типова школа.

Йдуть роки, діти працелюбно вчаться. Після випуску більшість йде на війну, решта у вчителі. Старі вчителі говорять, що їхні учні герої.

Нічого особливого, звичайна шкільна програма.

Ну що, ще не перетворилися у патріотичних зомбі-солдатів? Не дзвенить у вухах одне тільки слово — війна?

Єгор