Розкажу вам казку Давним-давно, коли ще звірі говорили, жи | #філолофакт

Розкажу вам казку

Давним-давно, коли ще звірі говорили, жив-був собі протоіндоєвропейський корінь *ghos-ti-, який означав людину, яку ви гостинно приймаєте. В часи кореня *ghos-ti- взаємність була надзвичайно важливою рисою, тому навіть якщо людина, яку ви приймаєте, вам не була знайома, відбувався взаємний обмін ґречностями.

Вирушив якось *ghos-ti- в мандри мовами. When in Rome, do as Romans do, тому опинившись у протогерманській *ghos-ti- перетворився на *gastiz. Звідти подався у староанглійську, де ще більше змінився, трансформувавшись на gæst - незнайомця, випадкового відвідувача, гостя. Попри довгий шлях у сучасну англійську і зміну зовнішнього вигляду на guest, корінь *ghos-ti- пам'ятав, що ґречність - це важливо, тому гостей ми приймаємо гостинно.

Одного разу охопила корінь *ghos-ti- тривожність. Трапляється, зовнішність вводить в оману, а наміри незнайомця - найбільша з загадок. Чим далі *ghos-ti- мандрував, тим сильнішими ставали його побоювання. Потрапивши в латину *ghos-ti- спочатку залишався просто незнайомцем - hostis, але страхи взяли гору, тож він обернувся на неприязнь та ворожість - hostilitas. Нове значення закріпилося в старофранцузькому hostilité і в англійському hostility "ворожість" і похідному від нього hostile "ворожий".

Чимало мандрів здійснив корінь *ghos-ti-, багато де прижився. В українській ось теж знайшов собі прихисток: гість/гостя, гостина, гостинний, гостювати, пригощати...

Завдяки різним мовам корінь *ghos-ti- живе десятки, може, навіть сотні життів в нових формах, з новими відтінками значень. Бо корінь *ghos-ti-, як Толкіновий Більбо, одного разу наважився піти в мандрівку.

Gandalf:
You’ll have a tale or two to tell when you come back.
Bilbo:
Can you promise that I’ll come back?
Gandalf:
No. And if you do, you will not be the same.

#філолофакт