2024-01-18 21:07:44
На злобу дня.
…
Я не хотів писати цього тексту.
Надто коли всі обговорюють історію з Бігусом і Ніколовим.
Бо де я, а де все це.
…
Та сьогодні дещо сталося. Тож я вирішив висловити трохи своїх думок.
Спочатку декілька слів про Ніколова і Бігуса. Із шановними журналістами в мене доволі складні відносини.
Юрій та «Наші гроші» часто висвітлює нібито «зловживання» Дніпровської мерії.
Але щоразу (треба віддати належне) він публікував всі спростування.
Інша справа – його заголовки.
«На міськводоканалі Філатова купили генератори по завищеній ціні»
«Електротранспорт Філатова придбав дорогі рейки»
Але ж у мене немає електротранспорту чи водоканалу, і (бачить Бог) з директором останнього я навіть не знайомий особисто.
Нащо такі заголовки?
Усе просто – висока клікабельність та підвищена увага.
…
Своєю чергою, поважні журналісти Bihus.Info знімали про мене два сюжети.
Заради першого вони два місяці просиділи у мене в кущах під офісом – аби показати, що там страшне «корупційне кубло».
У другому сюжеті йшлося про мій міфічний офшор.
Для мене досі залишається загадкою, для чого було вдаватися до таких складнощів, коли можна просто подзвонити у двері та отримати відповіді на всі питання.
Не витрачаючи при цьому час, увагу і свої гранти:)))
Надто коли обидві історії виявилися цілком безперспективними.
…
Та я насправді про інше.
Як журналіст у минулому, що свого часу стояв біля витоків українського іnvestigative journalism, я згоден, що, подобаються нам журналісти чи ні, ми маємо розуміти, що це – так звана четверта влада.
Тож використовувати державну систему стеження (чи ще щось) проти них є цілком неприпустимим.
Тому в ситуації з Бігусом чи Ніколовим (попри, мабуть, взаємну нелюбов) я 100 відсотків – на їхньому боці.
…
Сьогодні ж сталася дуже цікава розмова. Мені зателефонували вже інші журналісти-розслідувачі.
Звісно, в мене залишився запис, але я дам скорочену стенограму.
Із кількома власними коментарями.
Питання: «Чого ви під час війни купили собі мотоцикл?»
Відповідь: «Бо маю право так розпоряджатися своїми задекларованими грошима»
Питання: «А ви що – байкер?»
(Отож, панянка по той бік слухавки не завдала собі клопоту навіть погуглити той факт, що я проїхав 63 країни світу.
А від Сіетла до Саудівської Аравії мене бачили на мотоциклі навіть бродячі собаки)
Наступне питання: «А чого ви купили мотоцикл за стільки-то, а на армію перерахували стільки?»
(Людина просто не захотіла розбиратися у вказаних в документах цифрах. Та й навіщо порівнювати це в настільки маніпулятивній манері?)
Далі: «А чого ви дочці подарували таку-то суму грошей?»
(А чого вас всіх не цікавить: чому моя донька живе в Україні і щоночі бігає в підземний паркінг – із песиком на руках?
Або чому, риючись в її «брудній білизні» в інстаграмі, жоден з вас не написав, скажімо, як вона з друзями розбирала завали в Бучі?)
Не хочу розписувати всю подальшу розмову - бридку та спекулятивну.
…
Скажу лише одне.
Як колишній журналіст, в котрого був колосальний телевізійний рейтинг і кого дивилося все місто, можу констатувати, що тут йдеться про вражаючу непрофесійність.
І до Ніколова, Бігуса, Слідства.інфо та всіх інших в мене єдине прохання.
…
Я, звісно, не проповідник, але раджу почитати про «духовну прєлєсть».
(Хоча в фейсбуці мені нерідко закидають, що я зрікся православʼя та взагалі є юдєєм :))
Просто в якийсь момент ви підмінили професійність хайпом, самозакоханістю та безкарністю.
Не писатиму про стандарти журналістики, яких не існує.
Натомість варто лише підійти до дзеркала, глянути в нього та побачити власну оманливу святість.
Бо ж одного разу вас опустять з небес на землю.
І байдуже як – з непрофесійністю, людською дурістю, небажанням підготувати питання чи зі вживанням заборонених речовин.
Тому не впадайте в «прєлєсть», шановні колеги.
І не думайте, що ви найкращі й безгрішні в цьому світі.
Dixi.
23.7K views18:07
Б
