ДЕРМАТІЛЛОМАНІЯ: від надмірної турботи до шрамів Догляд за со | Окстiсь

ДЕРМАТІЛЛОМАНІЯ: від надмірної турботи до шрамів

Догляд за собою та переживання власної неідеальності може перетворитися на нав’язливу звичку і стати причиною куди серйозніших проблем.Поговоримо про дерматілломанію.

Що це таке?

Аутоагресивна (спрямована на себе) реакція, яка проявляється у вигляді неконтрольованого впливу на шкіру.

Простими словами — роздряпування ран, видавлювання запалень, розчісування нерівностей шкіри, здирання болячок і задирок, постійне кусання губ і щік зсередини.

Іноді усі ці пошкодження завдаються нігтями, іноді у хід йдуть додаткові інструменти: щипчики, голки, пінцет.

Як розпізнати у себе дерматілломанію?

Зібрали кілька головних її ознак:

РЕГУЛЯРНІСТЬ

Пошкодження шкіри стає певним ритуалом — ви відчуваєте потребу повторювати певні дії, що завдають шкоди, знову й знову. Біль та ризик лишити рубці вас не лякає.

НАДМІРНА УВАГА ДО СВОЄЇ ШКІРИ

Ви постійно шукаєте на ній ділянки, які здаються вас «неідеальними» ділянок. Навіть якщо зовні ваша шкіра виглядає цілком здоровою.

ЧАС ПЕРЕБУВАННЯ ПЕРЕД ДЗЕРКАЛОМ

Ви затримуєтеся біля дзеркала набагато довше, ніж того вимагає ваш базовий щоденний догляд за собою.

РЕАКЦІЯ ПІСЛЯ СТРЕСУ

Ви відчуваєте нав’язливе бажання пошкоджувати шкіру (дряпати рани, висмикувати волоски тощо) після того, як відчули негативні емоції чи сконцентрувалися на неприємних для себе думках.

СОРОМ І ПРОВИНА

Після маніпуляцій зі шкірою ви відчуваєте сором та провину за те, що робили. Обіцяєте собі надалі контролювати бажання травмувати себе. Але нова стресова ситуація змушує повторювати ті ж дії зі шкірою.

ПОСТІЙНІ РАНИ ТА ПОДРЯПИНИ

Часто вони виникають у вас на одному й тому ж місці — ви не даєте їм змоги загоїтися, а якщо це все ж відбулося — несвідомо знову пошкоджуєте шкіру на місці шраму.

БАЖАННЯ ДОСЯГНУТИ ФІНАЛУ

Яким би чином ви не травмували свою шкіру, ви відчуваєте просто фанатичну необхідність досягати певного «фіналу» у своїх діях (побачити кров, за всяку ціну видалити врослу волосинку)
 
Що робити, якщо виявили у себе дерматілломанію?
 
Звернутися за психологічною допомогою. Цей розлад дуже стигматизований, сором який відчуває людина, змушує її мовчати й не робити цього. Складно пояснити оточуючим (а у більшості випадків і собі теж), чому у тебе виникає нав’язливе бажання шкодити собі.

Проте, без професійної допомоги воно нікуди не зникне.

Турбуйтеся про себе, не ігноруйте ознаки проблем, якщо вони є

Дізнатися більше про дерматілломанію можна у нашому матеріалі