2022-02-06 08:26:11
СЕРДЕЧНО ЗАРОШУЄМО НА СВЯТКОВИЙ ОБРЯД ГРОМНИЦІ (СТРІТЕНЯ, ДОДОЛА, ЗИМОБОР)
Київська громада «Покон Рода» запрошує на святковий обряд 6 лютого о 10.00, вул. Володимирська 2. Під час обряду освячуються свічки-громниці та стрітенська вода.
Перуниця — це вольовий, сильний бік Лади-Матінки. Звичай особливо виділяє дівочисть Перуниці, вона — Діва-Воїн, дружина Перуна, його найперша помічниця та соратниця.
З дня Перуниці слав'яни починали готуватись до закликання Весни. Це свято на самому початку важкого місяця лютого ДАЄ СВІТЛУ НАДІЮ дочекатися весняного Сонечка, першої весняної грози, коли Перуниця золотим списом-блискавкою впаде на Землю.
Сороковий день після народження БОЖИЧА відбувається Стрітення — зустріч Зими і Літа. В цій точці Річного Кола дві протилежні пори року «поглядають» одна на одну. І «містком» між ними є саме Додола-Перуниця. Саме в цей зимовий день можна почути грім та побачити блискавку.
Освячуючись небесним полум'ям, люд запалює скрізь великі та малі вогні. Відгуком цього звичаю є так звані «громові свічки» чи «громниці», що збереглися в народній традиції під шатами христосіянства. Ці свічки виготовляли лише жінки, особливово — дівчата.
Цікаво, що в звичаї русинів-українців громниці часто складали з трьох переплетених у «косу» свічок, які розходились доверху маленьким Триглавом — символом триєдності Прави, Яви і Нави, будови Всесвіття.
Такі свічки прикрашались стрічками та іншими дівочими забавками. Громові свічки мають особливу магічну силу, за їх допомогою можна проводити обряд Очищення.
Вода, освячена на Стрітення, рівна за силою святій Яр-Данській воді.
Світоглядно-одвічне, важливе в практичному житті Свято Громниці-Стрітення широко представлено в українському фольклорі. Згадаймо Зиму в образі старої баби в полатаному кожусі, яка все не хоче відступати і поступатися місцем молодій Весні-красуні. Але й Весна не повинна поспішати, бо може замерзнути. Тому повинно бути все в свій час. З цієї нагоди побутує чимало прикмет та прислів’їв:
- Якщо під вечір потепліло, то вважається, що Літо перемогло, а тому “Зима йде туди, де було Літо, а Літо йде туди, де була Зима”;
- Якщо на Стрітенння “півень нап’ється води, то хлібороб набереться біди”;
- “Як на Стрітення півень нап’ється води в калюжі, то жди ще стужі!”;
- Якщо “Сонце ясне на Громницю буде, то більш ніж перед тим снігу випаде всюди”;
- Як на Громницю день ясний, то буде льон прекрасний;
- Як на Стрітення капає зі стріхи – не найдеться з Літа потіхи;
- Якщо на Громницю з дахів не тече, то Зима довго ся проволоче тощо.
З переважної більшості прислів'їв та прикмет випливає: «якщо на Стрітення холодно, то вже скоро весна».
Свято Громниці супроводжувалося різноманітними обрядами. Зокрема, напередодні свята жінки випікали обрядове печиво – “жайворонків”. Давали це печиво дітям, щоб ті закликали Весну, допомогли їй збороти Зиму. Але виносити його можна було тільки у двір, ще не прийшов час виходити за ворота на вулицю. Це свято прийде пізніше.
Безумовно, Свято супроводжують різноманітні гри-взаємодії Зими-Води і Літа-Вогню. Зокрема це простежується у освяченні святою водою громничної свічки (у більш пізні часи) і киданні снігу на палаюче опудало (більш ранній варіант). Дівчата в цей день на перших весняних прогалинах співали веснянки.
В цей день вдосвіта набирають воду (в нову - ще не вживану – посудину). Цю воду пильно берегли – їй приписувалась магічна сила. За народними уявленнями – це цілюща вода. Її використовують при хворобах та навроченнях протягом року. Стрітенською водою ще кропили скот і давали йому її пити – “щоб не хворів”. Пасічники берегли цю воду весь рік і кропили нею вулики кожну “першу” неділю – на молодику. Як син ішов на війну, батько, благословляючи, кропив його стрітенською водою і промовляв: “Боже тебе збережи!” Віра в силу Стрітенської води у багатьох збереглася ще й досі.
Тут же запалюють виготовлену раніше стрітенську (громничу, громницьку, або “громиху”) свічку “щоб весняна повінь не пошкодила посівів, і щоб мороз дерев не побив”.
76 views05:26
В
