THE KYIV LOVER

Ще один будинок, який здався мені тільки знеструмленим протягом літа багато разів проходила повз нього і все ніяк не щастило.

Прибутковий будинок на Великій Житомирській 12 побудований в 1904 році київським міським архітектором Олександром Кривошеєвим. Ділянку, на якій він зараз стоїть в 1899 році придбав відомий актор Микола Миколайович Соловцов для своєї дружини, також відомої актриси та антрепренера Марії Михайлівни Глєбової. 

У 1891 році разом зі своїм чоловіком вона заснувала драматичний театр «Соловцов» в Києві, який очолювала у 1902-1905 роках після його смерті (зараз це Національний драматичний театр імені Івана Франка)

Фасад оформлений в цегляному стилі. В інтер'єрі збереглися окремі деталі первісного оздоблення, а точніше огорожа сходів, столярні вироби, декорована стеля на останньому поверсі.

Власниця будівлі Марія Михайлівна померла ще 1 вересня 1919 року. Була похована разом з чоловіком на Аскольдовій могилі, в 1938 році перепохована на Байковому кладовищі. 

дуже рання прогулянка Подолом. Щось мені не спалося, тож запросила себе на сніданок та безлюдні вулиці. Дуже чекаю тепла, щоб виходити так частіше.

зайшла в Spelta, нове та супер модне місце, це вже вдруге, тому що перший мене не вразив, дуже багато людей і настрій був не той. Так про що я, в Києві щотижня щось відкривається, і не все варте уваги, навіть якщо заклад у всіх на слуху я не ходитиму туди, просто щоб зачекінитися, бо це зараз в тренді. 

сьогодні прийшла дати другий шанс і спробувати сніданок «роял маст трай», і це блін дуже смачно. Допустимо, я прийду сюди знову і припустимо, раджу сходити й вам. Тільки прошу, приходьте до відкриття (вони з 08:00), щоб спокійно провести час і не битися за столик

Нарешті побувала всередині цього будинку. Ще два роки тому підгледіла з вулиці цікаву стелю, але самій чомусь стрьомно було заходити, тому зайшли сюди з подругою Адреса — провулок Тараса Шевченка, 4

Це був звичайний прибутковий будинок, дата побудови — 1898 рік, імʼя архітектора на жаль невідоме, як і все інше з історії будинку. 

Колись вулиця мала назву Козиноболотна/Козиноболотський провулок, через місцевість Козине болото. Хоча болота давно вже не було, власникам прибуткових будинків, які здавали апартаменти в оренду не подобалася ця назва. Погодьтеся з болотом якось не хочеться асоціюватись Тому 1894 року на численні прохання жителів вулиці її було перейменовано на Хрещатицький провулок. Сучасна назва — з 1925 року. 

На фото 1944 року видно первісний вигляд будинку з мансардою. Зараз це звичайний офісний центр, з цікавого — збереглися ковані огородження сходів, ліпні плафони на стелі

Є у мене маленька традиція – щороку напередодні свят підійматися на дзвіницю Софійського собору. Взяти каву і спокійно насолоджуватися видом на площу, як унизу вирує життя: розливається глінтвейн, готується вулична їжа, грає музика

Цього року всередині зовсім не святково, але є ця традиція, від якої я не відмовлятимуся.

Для відвідування доступний лише нижній ярус, під час тривоги оглядовий майданчик не працює. Вхід – 70 грн.

сьогоднішній світанок неймовірної краси, дуже сумую за літніми світанками на скляному мості, тому сьогодні вранці трапилася тепла ностальгія