Любі, вже сто днів, як ми тримаємося. Іноді нам буває кепсько, | Качмар.
Любі, вже сто днів, як ми тримаємося. Іноді нам буває кепсько, іноді ми в ейфорії. Війна продовжується і ми не повинні про це забувати. Навіть якщо у вашому місті зараз спокійно, пам’ятайте, що десь зараз просто жопа. Не втрачайте надію, допомагайте нашій армії, не забувайте і про себе, слідкуйте за здоров’ям, у тому числі, психічним. Вірте в нашу перемогу. Якщо мене читають ті, хто зараз живе у окупованих містах – тримайтесь. Рано чи пізно ту мерзоту вибьють до Чорного моря і ще далі. Обіймаю вас усіх. Слава Україні, слава нації і і пиздець вологим мріям російської федерації.
