2021-06-27 11:07:13
Стан житлового фонду.
За даними Департаменту міського господарства Одеської міської ради станом на 29.04.2021 року 263 аварійних будинки, кожен з них може впасти наступним.
А ще – 613 ветхих старих будинків, тобто зношених більш ніж на 61%.
Крім того, 143 будівлі розташовані поруч із будівельними майданчиками, що створює для них додаткову небезпеку.
Водночас за даними Міністерства розвитку громад та територій, в Україні на січень 2020 року кількість аварійних і, за офіційною термінологією, "ветхих" або зношених будинків не перевищує 1% від загальної кількості будинків як багатоповерхових, так і приватних, як в містах, так і в селах.
Час від часу в Україні повертаються до ідеї модернізації "хрущовок" або (зазвичай за ініціативи забудовників) знесення старих п'ятиповерхівок, які, мовляв, відслужили свій термін, і будівництва на їхньому місці нових - вищих і просторіших будинків.
У 2006 році ухвалили навіть відповідний закон. За цим законом, рішення про проведення комплексної реконструкції житла ухвалюють органи місцевого самоврядування. Вони ж затверджують відповідні програми.
Проте масштабних прикладів застосування цього закону - вдалих чи ні - наразі немає. А профільне міністерство - розвитку громад та територій - хоче його дещо змінити.
Головна проблема з тим, у якому стані є переважна більшість житла в Україні полягає не у його віці, а у тому, як в Україні працює система права власності на житло.
Лише в останні десятиріччя, "коли люди будують за свої гроші", прийшло розуміння, що весь будинок, а не лише те, що в межах квартири, є власністю і за нею треба доглядати: "решта - 90% житлового фонду - поступово зношується".
Проблема для житлового фонду в нашій країні полягає в тому, що через механізм приватизації роздали квартири мешканцям, але ані усвідомлення, ані фінансових можливостей утримувати будинки у людей немає.
Конституція України та Цивільний кодекс України чітко кажуть, що за питання майна несе відповідальність його власник, а у багатоквартирному будинку - співвласники, тобто власники квартир і нежилих приміщень
Цей принцип підтвердив і ухвалений у 2015 році закон "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку"
Поки будинок існує, саме власники або управителі мають здійснювати поточний огляд і періодичне обстеження об'єктів будівництва протягом усього періоду існування.
Де взяти гроші?
І держава, і органи місцевого самоврядування повинні мати програми, які допомагатимуть співвласникам: через відшкодування частини тіла кредиту, відсоткової ставки чи просто надаючи співфінансування окремих заходів.
Держава повинна лише розробити механізм, який дозволив би підтримувати житловий фонд у належному стані - треба людям "дати не рибу, а вудку".
Централізоване фінансування з бюджету, крім того, що на нього немає грошей, спрацьовує лише як механізм для зловживань, але не вирішує основну проблему.
Так само не розв'яже проблему і масове знесення старих та будівництво нових будинків, бо не витримає інфраструктура.
Позитивні "точкові" приклади такого підходу вже є в Україні, але лише в одній галузі - модернізації будинків за програмою "теплих кредитів" та через гранти Фонду енергоефективності, який фінансується за рахунок коштів з бюджету, фінансової підтримки ЄС та уряду Німеччини та у співпраці з IFC.
Що ж до масової реконструкції старого житла, то тут класичним є приклад Німеччини, яка успішно модернізувала свої "хрущовки" і "панельки" , що залишилися в спадок від НДР.
Вони могли собі це дозволити, бо Німеччина має найпотужнішу економіку в Європі
У Польщі, приклад якої у модернізації житла також часто згадують, комерційні та державні банки надавали житловим товариствам (аналог українських ОСББ) позики під 2-10% для модернізації житлового фонду. Крім того, товариство могло виграти грант і отримати від держави фінансування на покриття відсотків по кредиту. При цьому створення таких житлових товариств для багатоквартирних будинків було від самого початку комунальної реформи обов'язковим.
119 views08:07
О
