​#рецензія Старість — не радість: рецензія на фільм «Час» П | Ні дня без кіно

​#рецензія

Старість — не радість: рецензія на фільм «Час»

Після сумнівного «Скла» М. Найт Ш'ямалан повертається з новим психологічним трилером «Час». Але чи вдалось йому реабілітуватися після останнього проєкту?

За сюжетом, родина відправляється на віддалений райський острів. Ця поїздка буде останньою для їхньої сім’ї, адже батьки планують розлучитися. Герої потрапляють на закритий дикий пляж, де час проходить занадто швидко. Одна година дорівнює декільком рокам життя. Вибратися з цього аномального пляжу — неможливо…

Для нової роботи Ш'ямалан обрав улюблену тему Нолана — час. Взагалі, ідея фільму не належить режисеру, адже в основі сценарію лежить графічний роман «Замок із піску» П'єра Оскара Леві й Фредеріка Петерса.

Концепція часу надзвичайно цікава. Ми певні, що Нолан дуже засмутився, що першим не використав її. Проте тут криється основна проблема фільму — коли ти знаєш про твіст із часом (а всі, хто дивився трейлер або читав синопсис, точно знають), то спойлериш собі найкращий сюжетний поворот. Так, крім нього є й інші твісти, але цей все одно найкращий.

Так, «Час» краще дивитися, нічого про нього не знаючи. Проте це дійсно не велика проблема. Інтригувати стрічці є чим.

Операторська робота в фільмі доволі непогана. Деякі ракурси, монтажні прийоми викликають захват, а деякі — трошки спантеличують. Але загалом все працює на те, щоб якнайглибше зануритися в стрічку.

Єдине, що бентежить у «Часі» — це діалоги. Трохи банальні розмови з відвертими натяками на майбутні події на початку стрічки. Діалоги на пляжі місцями пусті й комічні.

«Час» — це середненький психологічний трилер від видатного містика, який не перевершив його минулі роботи. Проте це доволі непоганий початок для наступної реабілітації постановника.

Трейлер: