Получи случайную криптовалюту за регистрацию!

КОНТЕЙНУВАННЯ (І ВІЙНА) Є в психології такий термін – контейн | Лекції в колекцію

КОНТЕЙНУВАННЯ (І ВІЙНА)

Є в психології такий термін – контейнування. Про нього написано багато, і я туди ж.

Якщо коротко, то контейнування – це здатність утримувати в собі психічну напругу (в ідеалі – ще й переробляти її) без емоційного відреагування у вигляді незважених дій. Зазвичай психічна напруга виникає у відповідь на потреби, які з’являються у людини. Якщо прислухатися до того, як саме проявляється ця напруга, то її можна класифікувати на більш конкретні емоції і відчуття. Така конкретизація може зробити зрозумілішим, яка саме потреба (або потреби) у їх широкому розумінні стоять за відчутою напругою.

Від початку термін «контейнування» використовувався при описі взаємодії матері та дитини. Малюк на різних етапах життя ще не здатний переробляти свої імпульси і афекти, що виникають у відповідь на появу потреби. Він починає видавати цю напругу назовні у вигляді крику, плачу, ниття, тощо. Це подразнює матір, і вона ніби вбирає цю дитячу напругу в себе, емпатійно визначає потребу своєї дитини, називає її і задовольняє. Тобто, мати стає таким-собі контейнером дитячої напруги, і, переробляючи її, стає ще й джерелом задоволення потреб і заспокоєння малюка. Функцію контейнування (вміщення в себе) може виконувати і будь-який інший піклувальник, але найчастіше це все ж мама. Ще з періоду вагітності і в перші роки життя материнський і дитячий організми і психіки дуже співналаштовані одне на одного.

Доречі, визначення, в тому числі називання словами того, що саме відбувається через прояв напруги в іншої людини, і повертання цього розуміння обробленого психічного матеріалу цій людині, має назву «віддзеркалення». Віддзеркалення структурує хаотичність напруги і дає людині відчуття «мене помічають, мене розуміють». Це ніби подивитися в дзеркало і побачити себе, включаючи власні вуха чи спину. Тільки дзеркалом тут виступає інша людина.

В грудного немовляти немає власного «контейнеру» для витримування напруги: є напруга – за нею іде моментальне відреагування у вигляді крику. І чекати немає сил: задоволення потреби необхідне прямо тут і тепер. З часом дитина за допомогою мами вчиться розпізнавати і називати свою напругу різними назвами: злякався (потребує захисту), хочу в туалет (потребує допомоги з пошуку відповідного місця), зголоднів, засмутився і т.д. Так само з часом дитина навчається витримувати інтервали між появою напруги як маркера потреби і задоволенням цієї потреби, навчається терпіти. Контейнер збільшується. Хоча в кожної людини розмір контейнера різний, залежить від фізіологічних особливостей організму та особливостей психологічного середовища, в якому відбувався психічний розвиток.

Разом з людиною росте і кількість потреб, вже у власному контейнері накопичується напруга через незадоволені чи відкладені попередні потреби, стресові фактори життя в тому числі. Ця напруга пов’язана з енергією, спрямованою на досягнення потреб.

Але це було б півбіди. Чи півщастя (це як подивитися). Тому що механізм емпатійного обміну чи то сирою напругою чи то конкретними емоціями, почуттями із близькими і просто оточуючими зберігається. Це означає, що ти можеш розділити свої переживання з близькими, і вони можуть поділитися з тобою своїми натомість.
В нормальній ситуації здатність контейнувати та дзеркалити іншого, іноді допомагати у задоволенні його потреб є запорукою близьких стосунків. Це дає відчуття того, що інший може бути опорою та здатний емпатично розуміти тебе. У випадку стосунків двох дорослих людей добре, коли таке контейнування та віддзеркалення врівноважені, і на певних проміжках часу загалом зберігається баланс брати-давати для обох сторін.

Таким чином, можна частиною власної напруги чи переживань поділитися із іншим і навпаки. Можна надати чи отримати відчуття «мене розуміють». Втім, часто буває, що такий обмін відбувається несанкціоновано. Наприклад, якщо в тебе свій контейнер переповнився і ти вже неконтрольовано розплескуєш надлишки напруги та власних емоцій на оточуючих — не витримуєш. Чи, навпаки, на тебе зливають надлишки своєї напруги, яка виникла взагалі деінде і до тебе не має стосунку.