Стоїшь біля вирви. Тепер ти один: Там - жінка і мати, Там донь | Красивое

Стоїшь біля вирви.
Тепер ти один:
Там - жінка і мати,
Там донька і син.
Твій біль - нескінченний.
Волай і молись.
В руках твоїх зброя,
Іди і помстись.
Ні страху, ні жалю.
Ти майже помер.
Ти вовк, вовкулака,
Ти вбивця тепер.
Безсмертний і дужий.
Але уві сні…
Ти ніжно всміхаєшся
Жінці своїй,
Підтримуєш матір,
А поруч - малий
і донечка… плачеш,
Ти все ще живий…
Та сльози минають.
І знову ти – меч.
І ангелів пара –
На кожнім із плеч.
І знову ти – брама
Для тих, хто в тилу.
Ти – месник. Ти – вирок
Російському злу. Світлана Манько