Я загалом уникаю цитувань себе-любого, утім ви знаєте, що майж | Борис Філатов

Я загалом уникаю цитувань себе-любого, утім ви знаєте, що майже всі мої оцінки точні та майже всі прогнози збуваються.

Ще два роки тому, до всіх заяв напівдурка-лівака у білому пальті (котрий вважає себе наступником Святого Петра) я сказав, що Україна рано чи пізно стане протестантською країною.

Або стрімко секуляризується, як, наприклад, Чехія чи Франція.

Не хочу і не ображатиму почуття віруючих, проте тенденції історичного розвитку є саме такими.

Раніше я вже писав, що жодна людина, яка себе поважає, не може молитися разом з тими, хто прославляє сатану кирила чи обійматися з «патріотичними» попами містечкового розливу, що сидять в кишені у кримінальників.

І вже сьогодні парафіяни УГКЦ всередині себе (і не лише) почнуть ставити запитання: «А де реакція нашої церкви? Чи не порушує Папа артикули Берестейської унії? Чому мовчить Святослав Шевчук?»

На жаль, слова понтифіка є не просто маячнею запаленого розуму ще одного божевільного старого, якого люди чомусь вирішили звеличувати.

Це продовження майже двохтисячолітньої дискусії, що почалася ще за часів Доната Карфагенського.

Це відповідь на одвічне запитання: «Чи є святість у тих, хто йде на угоду з дияволом?»

…

Нема там Бога.

Нема.

Доведено ще Мартіном Лютером.

Коли він стукав молотком, прибиваючи свої тези до дверей церкви у Віттенберзі.