У середині 1950-х років компанія Hiller Aircraft побудувала декілька літаючих платформ VZ-1 Pawnee для армії та флоту. Пілот такого пристрою мав просто нахилятись в потрібному напрямку, і платформа рухалася б в обраний бік.
Для створення підйомної сили Hiller Aircraft використовувала парний співвісний гвинт (пропелери якого оберталися в протилежних напрямках) — канальний ротор — в центрі круглого корпусу. Шістдесят відсотків підйомної сили платформи створювалося тягою від роботи пропелерів, а 40% - повітрям, що рухалося над передньою кромкою канального ротора.
Після перших тестових польотів компанія відмовилась від "кінестетичного" кермування за допомогою маси оператора та була вимушена встановити стандартні елементи керування гелікоптером.
Всього за вісім років випробувань було створено шість прототипів VZ-1. Попри стабільність платформи та доведену безпеку для особового складу, армія відмовилась від використання таких апаратів — командування не задовольнили швидкість VZ-1 та обмежені сценарії її застосування.
@alphacentaurichannel
