З моменту свого відкриття в 2005 році супутник Плутона Гідра був відомий лише як нечітка точка невизначеної форми, розміру та відбивної здатності. Знімки під час історичного транзиту системи Плутон-Харон, проведені апаратом «Нові горизонти», остаточно розкрили ці фундаментальні властивості зовнішнього супутника Плутона. Спостереження Long Range Reconnaissance Imager (LORRI) з відстані приблизно 640 000 кілометрів виявили тіло неправильної форми, що характеризується значними коливаннями яскравості над поверхнею. Зображення LORRI з роздільною здатністю 3 кілометри на піксель показує, що крихітний супутник у формі картоплі має розміри 43 на 33 кілометри.
Як і у найбільшого супутника Плутона Харона, поверхня Гідри, ймовірно, покрита водяним льодом. У яскравих областях Гідри спостерігається темніша кругла структура діаметром приблизно 10 кілометрів. Відбивна здатність Гідри є проміжною між відбивною здатністю Плутона і Харона.
На зображенні — модель гідри, відтворена зі знімків "Нових Горизонтів".
@alphacentaurichannel
