Получи случайную криптовалюту за регистрацию!

Українське крило Akrateia (@akrateia) переклало текст поетеси | syg.ma

Українське крило Akrateia (@akrateia) переклало текст поетеси з Білорусі Вольги Гапєєвої, який був вперше опублікований у Шорт-листі літературної премії імені Ульріке Креспо 2022.

Про те, де можна знайти почуття дому, коли рідне місце знаходиться у владі тоталітарного режиму, про схожість всюдисущого контролю держави з аб’юзом і насильством в сім'ї, а також про роль мистецтва, яке може стати притулком для почуттів і думки.

«Заходи проти диктаторів та їх кривавих режимів мають бути вжиті якнайшвидше, і ось чому. Ви коли-небудь чули про феномен “вивчена безпорадність”? Людина звикає до всього, і якщо вона звикає до насильства, то всі прояви насильства та агресії залишаються безкарними. Ще гірше, коли така поведінка стає нормою, як у країнах, де потрапити за ґрати за висловлювання проти режиму, піддаватися постійному приниженню, моральному та фізичному насильству — це норма. Більшість режимів ґрунтуються на страху. Коли народ перебуває в аб’юзивних відносинах з режимом, це стає нормою. І якщо у разі Білорусі народ намагався протестувати проти аб’юзу з боку держави та звернути на це увагу, то ніхто не сприйняв це всерйоз чи, інакше кажучи, ніхто не хотів втручатися у проблеми сім’ї. Коли країна постає перед нами як сім’я, це стає її “особистою справою”, особливо коли немає правових інструментів тиску чи економічної зацікавленості.

Якщо заглянути глибше, можна побачити розкол у суспільстві, біль, горе та скорботу, взаємні докори та звинувачення. Навіть якщо ситуація зміниться, суспільство вже стало носієм колективної травми.

Якось я знайшла рятівне формулювання на запитання, що чи де моя Батьківщина. Я думала, що Батьківщина — це мова. Але в мене багато питань до мови як до феномену, бо будучи поетесою та лінгвісткою, я знаю, що вона ніколи не може бути ні нейтральною, ні об’єктивною, вона завжди політизована».
#sygma_uk #societyandpolitics #poetry

https://syg.ma/@riedaktsiia-akrateia/zakhist-poieziyi-v-chasi-politiemighratsiyi