Переклади українською зазвичай приємно дивують, особливо 7 том | Союз Книжкових Республік

Переклади українською зазвичай приємно дивують, особливо 7 томів "У пошуках втраченого часу"М.Пруста у перекладі Анатоля Перепадя. Сей перекладач отримав орден мистецтв за свою роботу і таких прикладів забагато.
Але, коли справа доходить до Шекспіра, тільки ховайся й мрій се не бачити. Цебто - жах. Не знаю, чому перекладачам так сильно не подобається Вільям, але дивитися на те, як повністю текст переробляється і створюється щось з іншим сенсом дійсно боляче.
Наприклад, сонет 1.
"From fairest creatures we desire increase,
That thereby beauty’s rose might never die..."
Перекладається так:
"Від найпрекрасніших створінь ми бажаємо збільшення,
Щоб троянда краси ніколи не загинула…"
Переклад російською:
"Мы урожая ждем от лучших лоз,
Чтоб красота жила, не увядая."
Здавалось би: переклади нормальні. Але ось один з перекладів офіційних:
"Ми пагінці плекаємо кущів,
Щоб відновить красу троянди ними." Такий варіянт розташований на сайті Бібліотеки Української Літератури.
Думаю, якщо ви перечитаєте уважно, то помітите, що цей переклад не просто не зроблений, як слід, він і не адаптований. Переклад не повинен бути слово в слово, але повинен передавати суть, а тут щось пішло не по тій стежці.
Таких прикладів багато, достатньо взяти збірку "Сонетів" і провести паралелі. Сподіваюсь, що колись цим питанням займуться на більш професійному рівні, тому що ось так перекладати таку людину, як Шекспір, - се дуже погано. То не якийсь графоман з-під воріт, а людина, чию культурну спадщину ми повинні цінувати.
Прошу зауважити, що я за професією не перекладач, то виключно особисте спостереження на основі прочитаного.
Всім файних перекладів на життєвому шляху !